ОСББ: утримуй сам себе
Коли не стало ЖЕКу
Ще кілька десятиліть тому чи не найбільше скарг, нарікань та фейлетонів писали про житлово-експлуатаційні контори. Саме на них покладалися обов’язки з обслуговування багатоквартирних будинків. І це при тому, що в ЖЕКах невеличких райцентрів працювало по кілька осіб, майже не було ніякої матеріальної бази.
А далі в державі сталися кардинальні зміни: розвалився Союз, з’явились незалежність, інфляція. Зібраних квартплат вистачало хіба що на зарплати працівникам ЖЕКу. Цілком передбачувано в деяких райцентрах вони взагалі припинили своє існування.
Таке сталося, приміром, у Мені. Перед тим деякі багатоквартирні будинки вже мали ОСББ — об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Переважну більшість квартир у них було приватизовано ще при СРСР. Тобто держава давно зробила важливий крок на шляху передачі будинків у власність громадян України. Але це був лише перший крок. Бо ж, крім квартир, у багатоквартирних будинках є ще об’єкти загального користування: газові, водопровідні та каналізаційні мережі, під’їзди, дахи, покрівлі, підвали, прибудинкові території, контейнери для сміття, а біля деяких будинків ще й сараї та погреби. І, звичайно, електроосвітлення у під’їздах і підвалах. Усе це господарство теж треба утримувати, ремонтувати, а за послуги гроші збирати. Хто має цим займатися, якщо відсутній ЖЕК?
Реформи у ЖКГ? Забудьте!
Про те, що реформування житлово-комунального господарства (взагалі) і житлового фонду (зокрема) потрібне, розуміє в Україні кожен. От тільки це розуміння у власників квартир одне, а в державних мужів трохи інше.
Судіть самі. Як пояснила начальник юридичного відділу апарату Менської РДА Тетяна Марцева, законом про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків передбачено, що до проведення реформи в системі оплати праці має бути державна дотація на комунальні послуги, обслуговування та капітальний ремонт ОСББ відповідно до порядку, передбаченого Житловим кодексом. Але, виявляється, Житловий кодекс у нас діє ще союзний. Він настільки застарів, що застосування його нереальне. У кодексі вказано, що фінансування витрат державою на багатоквартирні будинки здійснюється житлово-експлуатаційними організаціями, яких нині вже немає. Коло замкнулося.
У Законі ж про державний бюджет коштів вистачає хіба що на дороженні багатомільярдні стадіони, аеропорти, «Хюндаї», кількаповерхові будинки-палаци для високопосадовців та дороги до них. Та ще на багатотисячні зарплати силовикам, на дорогого Президента і депутатів.
У багатоповерхівках живуть переважно пенсіонери. А тим часом зведений ще в радянські часи, до того ж з багатьма недоліками, житловий фонд стрімко старіє, потребує додаткових капіталовкладень. «Тому створення і підтримка ОСББ є найбільш пріоритетним напрямком житлової галузі, — говорить головний спеціаліст відділу ЖКГ Менської РДА Сергій Лавський. — У 2001 році було ухвалено Закон «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Нині на Менщині зареєстровано два житлово-будівельні товариства та 14 ОСББ. Усі вони у райцентрі. В інших населених пунктах, де немає великих багатоквартирних будинків, діють будинкові комітети. Найдієвішим способом заохочення до створення і розвитку ОСББ є надання їм фінансової допомоги з державного та місцевих бюджетів, кредитування та надання консультацій. Так от, державної підтримки щодо капітальних ремонтів, організації якихось серйозних проектів не було. Хіба що є можливість по лінії молодіжного будівництва взяти кредит на 10 років під три відсотки річних, на конкурсній основі. А от основними проблемами, що перешкоджають створенню ОСББ, є відсутність зацікавленості всіх мешканців будинків. Є також певна складність у процедурі реєстрації та неврегульованість окремих питань на законодавчому рівні. Болючим є питання, коли всі квартири приватизовані, а інженерні мережі — ні».
Обіцяного три роки чекають…
Отож у теорії певні правові підстави для діяльності ОСББ існують. Найголовніша ж вимога — передавати на баланс ОСББ капітально відремонтовані будинки — владою успішно забута. То, може, є інші шляхи підтримки ОСББ, зважаючи на ситуацію в державі?
«Коли створювали ОСББ нашої п’ятиповерхівки, що по вулиці Жовтневій, 4 у Мені, то нам обіцяли всіляку підтримку, — каже керівник ОСББ «Берізка» Уляна Месевра. — Звичайно, мова не йшла про якусь конкретну матеріальну чи юридичну допомогу, але ми ось уже понад три роки сам на сам зі своїми проблемами. Перша: передача будинку на баланс об’єднання. Закон говорить про те, що через два місяці після створення ОСББ треба було провести передачу. Але, щоб це зробити, мали підготуватися, провести ремонти. Є спеціальний порядок передачі: потрібно і технологічний паспорт на будинок, і план земельної ділянки, і ще різна технічна документація. Але питання не вирішується понад три роки. Якби це було зроблено, то ми б прийняли будинок на баланс і працювали далі. Тому що за 25 – 30 років (стільки існують найновіші багатоквартирні будинки в Мені) хоч і платилася квартплата, але ніякої допомоги від ЖЕКу ми не отримували.
Хіба що іноді фарбувалися й білилися під’їзди. Нам дісталися будинки такими, що внутрішні системи вже в незадовільному стані, дахи протікають. Власники квартир своїми силами ремонту не зроблять. Але і це ще не все. Повз наш будинок проходить зливова каналізація.
Шахта від неї вже завалюється. Як тільки дощ чи танення снігу, вся вода з міста тече нам у підвал. І нині там вода, а зверху дах протікає. Частина теплотраси знаходиться у воді. Я зверталася до міськради: створювали комісію, дивилися. Але нічого не робиться. Виявляється, що зливова каналізація ніде не на балансі, а її ж треба чистити.
Колись була передача по обласному телебаченню. Там керівники різних рівнів говорили про те, що в Чернігові створюються різні програми типу «Дашок», «Сходинки», «Під’їзд» тощо. Ці програми фінансуються частково з бюджету, частково власниками квартир. І хоч теж коштів бракує, але ж хоч щось робиться. У нас і цього немає».
Валерій МАГУЛА
Скорочено. Повністю -- в газеті "Сіверщина", передплата на яку йде по всій Україні.
Ще кілька десятиліть тому чи не найбільше скарг, нарікань та фейлетонів писали про житлово-експлуатаційні контори. Саме на них покладалися обов’язки з обслуговування багатоквартирних будинків. І це при тому, що в ЖЕКах невеличких райцентрів працювало по кілька осіб, майже не було ніякої матеріальної бази.
А далі в державі сталися кардинальні зміни: розвалився Союз, з’явились незалежність, інфляція. Зібраних квартплат вистачало хіба що на зарплати працівникам ЖЕКу. Цілком передбачувано в деяких райцентрах вони взагалі припинили своє існування.
Таке сталося, приміром, у Мені. Перед тим деякі багатоквартирні будинки вже мали ОСББ — об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Переважну більшість квартир у них було приватизовано ще при СРСР. Тобто держава давно зробила важливий крок на шляху передачі будинків у власність громадян України. Але це був лише перший крок. Бо ж, крім квартир, у багатоквартирних будинках є ще об’єкти загального користування: газові, водопровідні та каналізаційні мережі, під’їзди, дахи, покрівлі, підвали, прибудинкові території, контейнери для сміття, а біля деяких будинків ще й сараї та погреби. І, звичайно, електроосвітлення у під’їздах і підвалах. Усе це господарство теж треба утримувати, ремонтувати, а за послуги гроші збирати. Хто має цим займатися, якщо відсутній ЖЕК?
Реформи у ЖКГ? Забудьте!
Про те, що реформування житлово-комунального господарства (взагалі) і житлового фонду (зокрема) потрібне, розуміє в Україні кожен. От тільки це розуміння у власників квартир одне, а в державних мужів трохи інше.
Судіть самі. Як пояснила начальник юридичного відділу апарату Менської РДА Тетяна Марцева, законом про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків передбачено, що до проведення реформи в системі оплати праці має бути державна дотація на комунальні послуги, обслуговування та капітальний ремонт ОСББ відповідно до порядку, передбаченого Житловим кодексом. Але, виявляється, Житловий кодекс у нас діє ще союзний. Він настільки застарів, що застосування його нереальне. У кодексі вказано, що фінансування витрат державою на багатоквартирні будинки здійснюється житлово-експлуатаційними організаціями, яких нині вже немає. Коло замкнулося.
У Законі ж про державний бюджет коштів вистачає хіба що на дороженні багатомільярдні стадіони, аеропорти, «Хюндаї», кількаповерхові будинки-палаци для високопосадовців та дороги до них. Та ще на багатотисячні зарплати силовикам, на дорогого Президента і депутатів.
У багатоповерхівках живуть переважно пенсіонери. А тим часом зведений ще в радянські часи, до того ж з багатьма недоліками, житловий фонд стрімко старіє, потребує додаткових капіталовкладень. «Тому створення і підтримка ОСББ є найбільш пріоритетним напрямком житлової галузі, — говорить головний спеціаліст відділу ЖКГ Менської РДА Сергій Лавський. — У 2001 році було ухвалено Закон «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Нині на Менщині зареєстровано два житлово-будівельні товариства та 14 ОСББ. Усі вони у райцентрі. В інших населених пунктах, де немає великих багатоквартирних будинків, діють будинкові комітети. Найдієвішим способом заохочення до створення і розвитку ОСББ є надання їм фінансової допомоги з державного та місцевих бюджетів, кредитування та надання консультацій. Так от, державної підтримки щодо капітальних ремонтів, організації якихось серйозних проектів не було. Хіба що є можливість по лінії молодіжного будівництва взяти кредит на 10 років під три відсотки річних, на конкурсній основі. А от основними проблемами, що перешкоджають створенню ОСББ, є відсутність зацікавленості всіх мешканців будинків. Є також певна складність у процедурі реєстрації та неврегульованість окремих питань на законодавчому рівні. Болючим є питання, коли всі квартири приватизовані, а інженерні мережі — ні».
Обіцяного три роки чекають…
Отож у теорії певні правові підстави для діяльності ОСББ існують. Найголовніша ж вимога — передавати на баланс ОСББ капітально відремонтовані будинки — владою успішно забута. То, може, є інші шляхи підтримки ОСББ, зважаючи на ситуацію в державі?
«Коли створювали ОСББ нашої п’ятиповерхівки, що по вулиці Жовтневій, 4 у Мені, то нам обіцяли всіляку підтримку, — каже керівник ОСББ «Берізка» Уляна Месевра. — Звичайно, мова не йшла про якусь конкретну матеріальну чи юридичну допомогу, але ми ось уже понад три роки сам на сам зі своїми проблемами. Перша: передача будинку на баланс об’єднання. Закон говорить про те, що через два місяці після створення ОСББ треба було провести передачу. Але, щоб це зробити, мали підготуватися, провести ремонти. Є спеціальний порядок передачі: потрібно і технологічний паспорт на будинок, і план земельної ділянки, і ще різна технічна документація. Але питання не вирішується понад три роки. Якби це було зроблено, то ми б прийняли будинок на баланс і працювали далі. Тому що за 25 – 30 років (стільки існують найновіші багатоквартирні будинки в Мені) хоч і платилася квартплата, але ніякої допомоги від ЖЕКу ми не отримували.
Хіба що іноді фарбувалися й білилися під’їзди. Нам дісталися будинки такими, що внутрішні системи вже в незадовільному стані, дахи протікають. Власники квартир своїми силами ремонту не зроблять. Але і це ще не все. Повз наш будинок проходить зливова каналізація.
Шахта від неї вже завалюється. Як тільки дощ чи танення снігу, вся вода з міста тече нам у підвал. І нині там вода, а зверху дах протікає. Частина теплотраси знаходиться у воді. Я зверталася до міськради: створювали комісію, дивилися. Але нічого не робиться. Виявляється, що зливова каналізація ніде не на балансі, а її ж треба чистити.
Колись була передача по обласному телебаченню. Там керівники різних рівнів говорили про те, що в Чернігові створюються різні програми типу «Дашок», «Сходинки», «Під’їзд» тощо. Ці програми фінансуються частково з бюджету, частково власниками квартир. І хоч теж коштів бракує, але ж хоч щось робиться. У нас і цього немає».
Валерій МАГУЛА
Скорочено. Повністю -- в газеті "Сіверщина", передплата на яку йде по всій Україні.
Читайте також |
Коментарі (0) |