Новий закон про землю: чи врятує він українську економіку
Ринок землі в Україні буде, але лише з липня 2021 року. І попервах українці зможуть купувати не більше ніж 100 гектарів землі аграрного призначення на людину. Про це і ще про цілу низку обмежень і запобіжників ідеться в законі про обіг сільськогосподарських земель, який Верховна Рада ухвалила в ніч на 31 березня. Земельний закон став компромісом між владою, частиною опозиції і МВФ. Його розкритикувала ціла низка депутатів, які голосували проти. Водночас аграрні експерти й ті українські фермери, які загалом погоджуються з необхідністю ринку землі в Україні, оцінюють новий закон неоднозначно.
Радіо Свобода спробувало стисло викласти суть закону і зібрало різні точки зору щодо нього.
Українська земля: кому, коли, скільки?
Ринок землі запускатиметься в кілька етапів:
Із 1 липня 2021 року отримають право купувати землю (аграрного призначення) лише громадяни України як фізичні особи. Але один українець має право володіти одночасно не більше ніж ста гектарами. Втім, тут не враховується та земля, якою громадянин володів до набуття чинності законом.
Із 1 січня 2024 року купувати сільськогосподарську землю матимуть право як прості українці, так і юридичні особи. Але за умови, що серед їхніх кінцевих власників є лише громадяни України, українські територіальні громади або держава. Збільшується і кількість землі, якою може володіти одна людина: до 10 тисяч гектарів.
Якщо ідеться про юридичну особу, то площа землі в її власності «не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності усіх її учасників, але не більше від десяти тисяч гектарів».
Як рахуватимуть? Якщо в людини, крім власних земельних ділянок, є частка в компанії, яка володіє якимись аграрними угіддями, то ця людина вважається власником землі компанії: вона володіє стількома відсотками землі, скільки відсотків має в статутному капіталі цієї юридичної особи.
У разі схвалення на референдумі землю зможуть купувати іноземці. Зокрема, купуватимуть землю також юридичні особи, серед засновників/бенефіціарів яких є іноземні громадяни. Також іноземці й особи без громадянства зможуть набувати частку або членство в юридичних особах, які вже мають землі аграрного призначення.
Також володіти землею аграрного призначення можуть:
держава;
територіальні громади;
банки.
На останні не поширюється вимога «не більше ніж 100 га (з 2024 року – 10 тисяч га) в одні руки». Але банки мають право володіти аграрною землею лише за умови, що стягнули її як заставу за кредитом. Причому володіти тимчасово: банкові дається два роки на те, щоб продати заставну землю.
Право українців давати землю в заставу і право банків на землю – це одна з найважливіших норм для кращого кредитування аграріїв, визнають в Українському клубі аграрного бізнесу.
Якщо українець надумав продати свою ділянку, він має враховувати, чи надавав він комусь «переважне право» на її придбання. Якщо надавав, то викупити має той, хто має переважне право на це. Якщо цей покупець передав своє право іншому – то зобов’язаний письмово повідомити власникові землі, кому перейшло переважне право на її викуп.
Переважним правом на викуп землі також можуть користуватися люди, які мають «право постійного користування» чи «право довічного успадкованого володіння» земельними ділянками державної й комунальної власності. Або якщо вони переоформили таке «постійне користування» як оренду. Закон дає їм змогу купити цю землю без торгів, та ще й з розстрочкою платежу до семи років.
Ще одна новація: держава може допомогти тобі купити землю, особливо якщо ти – фермер. Закон доручає Кабмінові розробити порядок підтримки громадян і юридичних осіб, які хочуть купити землю, зокрема – підготувати нормативну базу для створення Фонду розвитку сільських територій, одна з цілей роботи якого – підтримка малих і середніх сільгоспвиробників.
Ціна
Один із найбільших страхів українців щодо ринку землі – це те, що «українські чорноземи скуплять за безцінь». Тому закон про ринок землі встановив обмеження: ціна, за якою купують і продають ділянку аграрного призначення, не може бути меншою, ніж її вартість за нормативно-грошовою оцінкою. Ця вимога діє до 2030 року.
Запобіжники
«Конфіскація» – це слово, яке зустрічається в новому законі не набагато рідше за слово «земля». Якщо людина або юридична особа придбала, виміняла чи успадкувала більшу земельну площу, ніж передбачає закон, – ділянки, придбані з порушенням ліміту, конфіскують. Так само підлягає конфіскації земля, якщо її прямо чи опосередковано, наприклад, через частку в юридичній особі, придбав іноземець, а референдум про продаж землі громадянам інших держав іще не відбувся.
Трапляється, що людині дарують земельну ділянку чи передають у спадок. А вона вже має свої 100 гектарів (з 2024 року – 10 тисяч га), або вона є іноземцем. А можливо, вже маючи землю у власності, людина змінила громадянство. В такому випадку закон зобов’язує відмовитися від такої землі: продати, подарувати тощо. На це дається рік. Якщо за рік цього не зроблено – землю конфіскують за рішенням суду, а потім пускають «з молотка». У цих випадках виручені кошти покривають судові витрати, а решта – надходить колишньому власникові землі, в якого її конфіскували.
Водночас є землі аграрного призначення, які не можна буде продавати навіть після запуску ринку. А також є ті, кому цю землю в жодному разі не продадуть.
Ці правки запропонували представники опозиції як одну з умов того, що вони підтримають ринок землі у версії влади.
Ні п’яді землі агресорові!
Закон має перелік юридичних і фізичних осіб, які в жодному разі не мають права купувати (чи іншим чином отримувати у власність) землю аграрного призначення. Не допускаються на ринок землі:
громадяни країни-агресора і юридичні особи, в яких вони є бенефіціарами;
особи, пов’язані з терористичною діяльністю;
юридичні особи, співвласником яких є іноземна держава;
компанії, чиї власники зареєстровані в офшорах або чиїх бенефіціарів наразі неможливо встановити;
люди чи компанії, які перебувають під санкціями (за законом «Про санкції»), або особи, пов’язані з ними;
юридичні особи, пов’язані з компаніями і конкретними людьми, зареєстрованими в державах, які входять до «чорного списку» Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей.
Ідеться про держави, які відмовляються співпрацювати для протидії відмиванню злочинних доходів: зокрема, це Іран і Північна Корея.
Заборона володіти українською землею для підсанкційних осіб і громадян країни-агресора – це норма, на якій наполягали представники фракції «Голос». Також серед вимог цієї політичної сили – пільгове кредитування для малих і середніх фермерів і перевага для тих, хто хоче купити невелику кількість землі, на першому етапі реформи.
Державна земля – не для продажу
Не можуть продаватися (змінювати власника) землі аграрного призначення:
якщо вони в державній чи комунальній власності.
якщо вони перебувають на тимчасово окупованих територіях на Донбасі або в Криму. Виняток закон робить лише для передачі такої землі у спадок. Всі інші угоди і довіреності, укладені в період окупації, вважаються недійсними.
якщо земля перебуває ближче ніж за 50 км від державного кордону, її не мають права купувати іноземці або юридичні особи з іноземними засновниками. Навіть якщо всеукраїнський референдум дозволить іноземцям купувати землю в Україні.
Правка, яка забороняє продавати державну і комунальну землю сільськогосподарського призначення, була однією з вимог опозиційної фракції «Європейська солідарність», пояснив після голосування її лідер, п’ятий президент України Петро Порошенко.
«Ми наголосили, що єдина можливість, коли «Європейська солідарність» підтримає запуск ринку, буде заборона продажу української землі. 11 мільйонів гектарів, які належать державі, тобто українському народові, заборонено продавати цим законом. Це поправка «Європейської солідарності», і сьогодні у залі вона була проголосована. Земля, яка є у комунальній власності, у власності муніципалітетів також заборонена для продажу. Знайдені відповіді, що робити і як підтримати українського фермера, який вже багато десятків років тому отримав право постійного землекористування», – пояснив Петро Порошенко.Радіо "Свобода"
Радіо Свобода спробувало стисло викласти суть закону і зібрало різні точки зору щодо нього.
Українська земля: кому, коли, скільки?
Ринок землі запускатиметься в кілька етапів:
Із 1 липня 2021 року отримають право купувати землю (аграрного призначення) лише громадяни України як фізичні особи. Але один українець має право володіти одночасно не більше ніж ста гектарами. Втім, тут не враховується та земля, якою громадянин володів до набуття чинності законом.
Із 1 січня 2024 року купувати сільськогосподарську землю матимуть право як прості українці, так і юридичні особи. Але за умови, що серед їхніх кінцевих власників є лише громадяни України, українські територіальні громади або держава. Збільшується і кількість землі, якою може володіти одна людина: до 10 тисяч гектарів.
Якщо ідеться про юридичну особу, то площа землі в її власності «не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності усіх її учасників, але не більше від десяти тисяч гектарів».
Як рахуватимуть? Якщо в людини, крім власних земельних ділянок, є частка в компанії, яка володіє якимись аграрними угіддями, то ця людина вважається власником землі компанії: вона володіє стількома відсотками землі, скільки відсотків має в статутному капіталі цієї юридичної особи.
У разі схвалення на референдумі землю зможуть купувати іноземці. Зокрема, купуватимуть землю також юридичні особи, серед засновників/бенефіціарів яких є іноземні громадяни. Також іноземці й особи без громадянства зможуть набувати частку або членство в юридичних особах, які вже мають землі аграрного призначення.
Також володіти землею аграрного призначення можуть:
держава;
територіальні громади;
банки.
На останні не поширюється вимога «не більше ніж 100 га (з 2024 року – 10 тисяч га) в одні руки». Але банки мають право володіти аграрною землею лише за умови, що стягнули її як заставу за кредитом. Причому володіти тимчасово: банкові дається два роки на те, щоб продати заставну землю.
Право українців давати землю в заставу і право банків на землю – це одна з найважливіших норм для кращого кредитування аграріїв, визнають в Українському клубі аграрного бізнесу.
Якщо українець надумав продати свою ділянку, він має враховувати, чи надавав він комусь «переважне право» на її придбання. Якщо надавав, то викупити має той, хто має переважне право на це. Якщо цей покупець передав своє право іншому – то зобов’язаний письмово повідомити власникові землі, кому перейшло переважне право на її викуп.
Переважним правом на викуп землі також можуть користуватися люди, які мають «право постійного користування» чи «право довічного успадкованого володіння» земельними ділянками державної й комунальної власності. Або якщо вони переоформили таке «постійне користування» як оренду. Закон дає їм змогу купити цю землю без торгів, та ще й з розстрочкою платежу до семи років.
Ще одна новація: держава може допомогти тобі купити землю, особливо якщо ти – фермер. Закон доручає Кабмінові розробити порядок підтримки громадян і юридичних осіб, які хочуть купити землю, зокрема – підготувати нормативну базу для створення Фонду розвитку сільських територій, одна з цілей роботи якого – підтримка малих і середніх сільгоспвиробників.
Ціна
Один із найбільших страхів українців щодо ринку землі – це те, що «українські чорноземи скуплять за безцінь». Тому закон про ринок землі встановив обмеження: ціна, за якою купують і продають ділянку аграрного призначення, не може бути меншою, ніж її вартість за нормативно-грошовою оцінкою. Ця вимога діє до 2030 року.
Запобіжники
«Конфіскація» – це слово, яке зустрічається в новому законі не набагато рідше за слово «земля». Якщо людина або юридична особа придбала, виміняла чи успадкувала більшу земельну площу, ніж передбачає закон, – ділянки, придбані з порушенням ліміту, конфіскують. Так само підлягає конфіскації земля, якщо її прямо чи опосередковано, наприклад, через частку в юридичній особі, придбав іноземець, а референдум про продаж землі громадянам інших держав іще не відбувся.
Трапляється, що людині дарують земельну ділянку чи передають у спадок. А вона вже має свої 100 гектарів (з 2024 року – 10 тисяч га), або вона є іноземцем. А можливо, вже маючи землю у власності, людина змінила громадянство. В такому випадку закон зобов’язує відмовитися від такої землі: продати, подарувати тощо. На це дається рік. Якщо за рік цього не зроблено – землю конфіскують за рішенням суду, а потім пускають «з молотка». У цих випадках виручені кошти покривають судові витрати, а решта – надходить колишньому власникові землі, в якого її конфіскували.
Водночас є землі аграрного призначення, які не можна буде продавати навіть після запуску ринку. А також є ті, кому цю землю в жодному разі не продадуть.
Ці правки запропонували представники опозиції як одну з умов того, що вони підтримають ринок землі у версії влади.
Ні п’яді землі агресорові!
Закон має перелік юридичних і фізичних осіб, які в жодному разі не мають права купувати (чи іншим чином отримувати у власність) землю аграрного призначення. Не допускаються на ринок землі:
громадяни країни-агресора і юридичні особи, в яких вони є бенефіціарами;
особи, пов’язані з терористичною діяльністю;
юридичні особи, співвласником яких є іноземна держава;
компанії, чиї власники зареєстровані в офшорах або чиїх бенефіціарів наразі неможливо встановити;
люди чи компанії, які перебувають під санкціями (за законом «Про санкції»), або особи, пов’язані з ними;
юридичні особи, пов’язані з компаніями і конкретними людьми, зареєстрованими в державах, які входять до «чорного списку» Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей.
Ідеться про держави, які відмовляються співпрацювати для протидії відмиванню злочинних доходів: зокрема, це Іран і Північна Корея.
Заборона володіти українською землею для підсанкційних осіб і громадян країни-агресора – це норма, на якій наполягали представники фракції «Голос». Також серед вимог цієї політичної сили – пільгове кредитування для малих і середніх фермерів і перевага для тих, хто хоче купити невелику кількість землі, на першому етапі реформи.
Державна земля – не для продажу
Не можуть продаватися (змінювати власника) землі аграрного призначення:
якщо вони в державній чи комунальній власності.
якщо вони перебувають на тимчасово окупованих територіях на Донбасі або в Криму. Виняток закон робить лише для передачі такої землі у спадок. Всі інші угоди і довіреності, укладені в період окупації, вважаються недійсними.
якщо земля перебуває ближче ніж за 50 км від державного кордону, її не мають права купувати іноземці або юридичні особи з іноземними засновниками. Навіть якщо всеукраїнський референдум дозволить іноземцям купувати землю в Україні.
Правка, яка забороняє продавати державну і комунальну землю сільськогосподарського призначення, була однією з вимог опозиційної фракції «Європейська солідарність», пояснив після голосування її лідер, п’ятий президент України Петро Порошенко.
«Ми наголосили, що єдина можливість, коли «Європейська солідарність» підтримає запуск ринку, буде заборона продажу української землі. 11 мільйонів гектарів, які належать державі, тобто українському народові, заборонено продавати цим законом. Це поправка «Європейської солідарності», і сьогодні у залі вона була проголосована. Земля, яка є у комунальній власності, у власності муніципалітетів також заборонена для продажу. Знайдені відповіді, що робити і як підтримати українського фермера, який вже багато десятків років тому отримав право постійного землекористування», – пояснив Петро Порошенко.Радіо "Свобода"
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
