Може, його пора на експертизу?
Розумію, що зараз всі під враженням від зустрічі Зеленського з пресою…нахабна поведінка, жодної змістовної відповіді. Ображений, кривляється, перебиває.
Може час на медичну експертизу на адекватність президента нашої країни настав ?
Суті жодної .
Це реально все не смішно. Він наляканий, заляканий, не володіє ситуацією в країні . Вони вже не можуть перевершити себе в своїй же брехні.
Боже, Україну збережи…
Марія ІОНОВА
Гаразд, але при усій критиці до Зе я все одно проти Ахметова.
Чому? Тому що Ахметов царює при 5 президентах. Кучма, Ющенко, Янукович, Порошенко, Зеленський.
Йому плювати загалом на наші дві революції. Власне, він переміг нас двічі. Він – набагато сильніший, ніж будь-який окремий президент, хороший чи поганий. І він – чисте зло. Він – проросійський, він – антиукраїнський, він нам влаштував Донбас, він нам його влаштує ще раз і ще раз, якщо зможе. Він – не якийсь окремий переворот, він – постійно триваюча антиукраїнська гібридна війна. В політиці, у медіа, у економіці, у бюджеті і у екології.
Він – власник власного цвинтаря на Донбасі, власне, весь Донбас поритий могилами під трупи його жертв.
Не можна так його терпіти.
Тому Ахметов – це той Карфаген, руйнування котрого мусить нас усіх об’єднати, хоча б тимчасово. Це - наш внутрішній Путін, в 100 разів багатший за Медведчука.
Я не голосував за Зеленського, але дуже радий, що у нього відкритий конфлікт з Ринатом. І зовсім не хочу стояти осторонь, коли є хоча б мінімальний шанс.
Треба, врешті, почати. А далі піде легше.
Потім уже можемо знову роз’єднатися на табори. Ахметов мусить щезнути!
Ігор ЛУЦЕНКО
Його явно ПУТЧить. І од цієї буйної клінічної фантазії він залипається лепом клінічного страху всякої живої душі.
Він тепер до кінця своїх днів сахатиметься публіки, як чорт ладану.
Його вже утримують у сюрреалізмі: оточують санітарною турботою і просто турботливо оточують, ретельно "полірують" так зване живе спілкування, вихолощують масовку, старанно калібрують тих, хто бодай потенційно може наблизитися до нього на відстань прямого хуку.
Навіть журналісти у його мученицькому товаристві все більше нагадують статистів, міміанс. Не покликані, навіть не вибрані - банально сепаровані й нейтралізовані.
І те, прости Господи,"комунікування" з пресою можна резюмувати двома рядками пісні:
"Щирим, бирим, локотирим,
Коктем, локтем, локотком..."
(Детальніший аналіз - у збірці сороміцьких пісень "Бандурка": К, "Дніпро", 2001)
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
Може час на медичну експертизу на адекватність президента нашої країни настав ?
Суті жодної .
Це реально все не смішно. Він наляканий, заляканий, не володіє ситуацією в країні . Вони вже не можуть перевершити себе в своїй же брехні.
Боже, Україну збережи…
Марія ІОНОВА
Гаразд, але при усій критиці до Зе я все одно проти Ахметова.
Чому? Тому що Ахметов царює при 5 президентах. Кучма, Ющенко, Янукович, Порошенко, Зеленський.
Йому плювати загалом на наші дві революції. Власне, він переміг нас двічі. Він – набагато сильніший, ніж будь-який окремий президент, хороший чи поганий. І він – чисте зло. Він – проросійський, він – антиукраїнський, він нам влаштував Донбас, він нам його влаштує ще раз і ще раз, якщо зможе. Він – не якийсь окремий переворот, він – постійно триваюча антиукраїнська гібридна війна. В політиці, у медіа, у економіці, у бюджеті і у екології.
Він – власник власного цвинтаря на Донбасі, власне, весь Донбас поритий могилами під трупи його жертв.
Не можна так його терпіти.
Тому Ахметов – це той Карфаген, руйнування котрого мусить нас усіх об’єднати, хоча б тимчасово. Це - наш внутрішній Путін, в 100 разів багатший за Медведчука.
Я не голосував за Зеленського, але дуже радий, що у нього відкритий конфлікт з Ринатом. І зовсім не хочу стояти осторонь, коли є хоча б мінімальний шанс.
Треба, врешті, почати. А далі піде легше.
Потім уже можемо знову роз’єднатися на табори. Ахметов мусить щезнути!
Ігор ЛУЦЕНКО
Його явно ПУТЧить. І од цієї буйної клінічної фантазії він залипається лепом клінічного страху всякої живої душі.
Він тепер до кінця своїх днів сахатиметься публіки, як чорт ладану.
Його вже утримують у сюрреалізмі: оточують санітарною турботою і просто турботливо оточують, ретельно "полірують" так зване живе спілкування, вихолощують масовку, старанно калібрують тих, хто бодай потенційно може наблизитися до нього на відстань прямого хуку.
Навіть журналісти у його мученицькому товаристві все більше нагадують статистів, міміанс. Не покликані, навіть не вибрані - банально сепаровані й нейтралізовані.
І те, прости Господи,"комунікування" з пресою можна резюмувати двома рядками пісні:
"Щирим, бирим, локотирим,
Коктем, локтем, локотком..."
(Детальніший аналіз - у збірці сороміцьких пісень "Бандурка": К, "Дніпро", 2001)
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |