Мак — рослина янгола й демона

ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МАКУ

Мак із давніх-давен привертав до себе увагу людини. Для вживання його вирощували ще в IV—III століттях до н. е. стародавні шумери й ассирійці. А для стародавніх греків він був символом спокою та мрій-сновидінь.

В Україні мак цінували не тільки як харчову, а й як декоративну та магічну рослину. У народних українських піснях ця квітка є символом молодості та краси. Її садили навколо будинку, щоб відлякувати відьом. Також із цією ж метою освяченими зернами маку в день святого Маковія обсипали житло.

Споконвіку мак використовували і в лікарських цілях. У народній медицині відваром його коренів лікували запалення сідничного нерва і головний біль, відвар насіння застосовували для поліпшення травлення і як протигельмінтний засіб. Зерна додавали в їжу дітям, щоб вони були спокійнішими, готували із них «снодійну воду», яка знімала втому. При цьому, звичайно, в минулі часи не підозрювали, що можна використати мак на шкоду людині, вважаючи його благотворним засобом, який заспокоює тілесні і душевні страждання.

Із X століття в Китаї стали вирощувати мак з метою отримання опіуму.

Як лікарську рослину мак у всьому світі розводять для отримання алкалоїдів, на основі яких виробляють майже половину всіх ліків, що випускає фармакологічна промисловість.

Основні лікарські властивості маку зумовлені наявністю в його молочному соку різноманітних алкалоїдів (усього їх 26). Найважливішим алкалоїдом опійного маку є морфін, який впливає на центральну нервову систему. Його використовують як болезаспокійливий засіб за різних захворювань і травматичних ушкоджень, що супроводжуються нестерпним болем. До речі, мало хто знає, що, крім цього, морфін викликає у людини зменшення негативних емоцій. Наприклад, почуття тривоги, страху, пригніченості, відчуття голоду або втоми. Але у разі повторного прийому морфіну розвивається хвороблива пристрасть до нього (морфінізм), яка супроводжується глибокими психічними розладами й ушкодженням усіх органів.

Мак також містить кодеїн (використовується як засіб проти кашлю) та папаверин (застосовують як спазмолітичний засіб у разі спазмів кровоносних судин, органів черевної порожнини, за бронхіальної астми. Він заспокійливо діє на центральну нервову систему і викликає зменшення тонусу і розслаблення м’язової тканини).

Маком лікують кашель, кровохаркання, хвороби нирок і сечового міхура. У народній медицині з головок маку роблять примочки проти вушного, зубного та іншого болю, а за невротичного болю в ділянці обличчя на хворі місця накладають нагріте макове листя. Оскільки в маку міститься вітамін Е — «вітамін вагітності», то знахарі лікують пелюстками цієї рослини безплідність.
Для лікарських цілей мак снодійний вирощують у кожній країні з дозволу та під контролем відповідних органів. Олійні сорти вирощують для отримання в основному насіння, а опійні — лікарських препаратів.

[b]МАК-САМОСІЙКА ЗУПИНИТЬ КРОВ

Крім маку снодійного, про який ми говорили вище, існує ще інший вид маку — мак дикий, або мак-самосійка. У дикому вигляді його можна побачити на полях, узбіччях доріг, на межах, городах, садах. За своїм складом дикий мак схожий на свого окультуреного родича.

У народній медицині цей вид маку використовують досить широко. В Індії листя цієї рослини застосовують як тонізувальний, протигарячковий засіб, ним натирають бородавки. Відваром насіння усувають зубний і біль у вухах. Як і мак снодійний, мак-самосійка заспокійливо діє на центральну нервову систему, має легку снодійну, знеболювальну, відхаркувальну, в’яжучу, потогінну і кровоспинну дію.

Настій пелюсток застосовують як відхаркувальний засіб за бронхіту, трахеїту, ларингіту, від безсоння, серцебиття, а також у разі дизентерії, проносів, шлунково-кишкових кольок, мимовільного сечовипускання. Порошок сухих пелюсток застосовують місцево для зупинки кровотечі. Відвар головок у народній медицині використовують за гострого бронхіту (особливо у дітей), у разі нерегулярних і мізерних місячних.

Увага! Слід пам’ятати, що лікуватись маком потрібно особливо обережно, оскільки були випадки отруєння дітей маковим сиропом. Препарати на основі маку протипоказані в разі пригніченого дихання, аноксемії, емфіземи легенів, бронхіальної астми, нудоти, блювання, алкоголізму, серцевої недостатності, порушення функцій печінки.

МАКОВІ РЕЦЕПТИ ЛІКУВАННЯ

Безсоння: 5—10 г висушеного насіння маку-самосійки залити 1 склянкою окропу, настояти до повного охолодження, процідити. Приймати по 0,25 склянки на ніч. Настій можна приймати з медом або готувати на молоці.
Також за цієї проблеми (безсоння) суху коробочку маку снодійного заливають 0,5 склянки гарячої води і нагрівають 10—15 хв на водяній бані. Готовий відвар охолоджують за кімнатної температури і проціджують. Приймають по 1—2 ч. л. перед сном. Можна застосовувати відвар квіток маку: взяти 1 ч. л. сировини, готувати так само; приймати по 1 ст. л. за 30—40 хвилин до сну.

За геморою і тяжкого перебігу запалення легень помічне макове молочко: насіння маку снотворного розтерти і розвести водою в пропорцій 1:10, вийде біла, схожа на молоко, рідина. Приймати по 0,5 склянки 3—4 рази на день. Макове молочко також вживають від хронічного безсоння, приймати по 0,3 склянки 3—4 рази на день і перед сном.

У разі циститу, коли спостерігається сильне печіння в ділянці сечівника, допомагає одноразовий прийом всередину 10 г насіння маку.
За радикуліту й запалення сідничного нерва порошком насіння маку, змішаним із медом, натирають уражене місце для зняття болю.

Коли болять суглоби: 5—10 г висушеного насіння маку-самосійки залити 1 склянкою окропу, настояти до повного охолодження, процідити. Приймати по 1 ст. л. кілька разів на день.

Цей же засіб застосовують у разі гострого ентериту, геморою, головного болю, але беруть 5 г висушеного насіння маку-самосійки. Приймають так само.

Коли серцебиття, біль у черевній порожнині, гострий кашель і початкова стадія туберкульозу легень: 1 ч. л. подрібнених коробочок маку з насінням залити 500 мл води, кип’ятити 10 хв, настояти 1 годину, перецідити. Приймати по 50 мл 4 рази на день до їди.
За хвороб печінки вживають розтерте насіння маку, змішане з медом у пропорції 1:1.

Для поліпшення лактації у матерів-годувальниць слід приймати щодня по 10 г насіння маку.
Чай із маку-самосійки: 1 ст. л. з верхом сухих квіток маку заварити 0,25 л окропу, через 5 хв процідити і, підсолодивши медом, пити від кашлю маленькими ковтками, дуже теплим. Досить 2 кухликів на день.

Для видалення волосся з будь-яких ділянок тіла беруть усю рослину маку-самосійки, спалюють і попіл втирають у шкіру. Волосся на місці втирання вже не росте.

МАКОВА ОЛІЯ — МОЛОДІСТЬ ДЛЯ ШКІРИ

Макова олія здавна застосовується в кулінарії, має приємний аромат і смак. Це також гарний живильний засіб для серця у разі спазмів кровоносних судин, гіпертонії, стенокардії та мігрені. Має також седативну, снодійну, знеболювальну та спазмолітичну дію. Є незамінним продуктом для людей, які страждають від частих стресів, важких фізичних та емоційних навантажень, дратівливості; знімає синдром «хронічної втоми». Макову олію слід вживати як профілактичний засіб по 1 ч. л. в другій половині дня.
Завдяки своїм регенерувальним властивостям, макова олія активно сприяє оновленню шкіри, відновлює ушкоджений роговий шар епідермісу, нормалізуючи тим самим його бар’єрні функції, розгладжує зморшки, перешкоджає ранньому старінню і дряблості шкіри. Для цього на проблемні ділянки шкіри слід накладати серветки, просочені олією маку або сумішшю олій: мигдалевої, авокадо, жожоба, зародків пшениці, 1—2 рази на день на 15—20 хвилин.

Для відновлення блиску й шовковистості волосся: макову олію ретельно втерти в шкіру голови, надіти зверху на голову целофановий пакет й обгорнути рушником. Змити через 30 хв.

Догляд за нігтями: масажними рухами нанести макову олію на нігтьові пластини і шкіру навколо них. Олія дуже добре вбирається і не залишає жирних слідів.

Протипоказання: не рекомендується вживати макову олію у разі хронічного панкреатиту та індивідуальної непереносності.

Джерело: Ваше здоров"я