Зупинка у Сосниці

Їду собі сьогодні така мимо нашої зупинки, лечу ж, як завжди.. Роздивляюся.. Проїхала метрів вже майже мабуть із сто і тут розумію, що маю зупинитися...

Вийшла з машини, біжу назад до зупинки. Добігаю і бачу таку картину... Пані Валентина Трейтяченко фарбує нашу зупиночку. І від побаченого мені стало враз чомусь дуже тепло на душі.

Пройшло вже стільки років, як наші хлопці, а зараз це наші Захисники -- зробили це диво мистецтва, а наша зупиночка і досі милує очі. Адже де б я не була, але такої краси, як у нас ніде не бачила. І мені дуже приємно, що наша зупинка не дивлячись на війну та погодні умови залишається такою гарною і привабливою.

Щиро дякую Вам, пані Валентино і вашому чоловіку за небайдужість та за постійну підтримку цієї краси. Бо ж така краса лише у нас на Україні....

Валентина БІЖОВЕЦЬ