Лукава свобода -- заява Київської патріархії
У зв’язку з актом вандалізму – знищенням поклонного хреста на майдані Незалежності – прес-центр Київської Патріархії висловлює сум і глибоке обурення, викликані кількома причинами. Найперше Церкву обурює сам акт вандалізму та його мотивація. Ми добре пам’ятаємо, як під гаслами свободи у нас вже нищили хрести. Це привело народ до тоталітарного рабства, до мільйонних жертв, рік крові й сліз. Тому глибоко символічним є саме місце події поруч з будівлею, в якій у роки сталінського терору – і роки «безбожних п’ятирічок» – були замучені тисячі людей. Ті, хто вчинив наругу над хрестом, вважають себе захисниками свободи, але насправді вони – послідовники сталінських безбожних сатрапів.
Ми переконані, що організація протесту у формі публічного богохульства свідчить про низький розвиток громадянської свідомості учасників події. Адже той, хто утверджує свою свободу за рахунок зневаги свободи інших – свободи бути християнином та дотримуватися традиційних моральних норм – насправді є прихильником не свободи, а тоталітаризму.
Священне Писання нагадує: «Не будь переможений злом, а перемагай зло добром». Тому ми не вважаємо за правильне додавати скандальної слави богохульникам через вимоги для них якогось покарання. Суд над ними лише зробив би їм додаткову рекламу. Найкращим покаранням для вандалів нехай буде суспільне обурення і засудження богохульства, як форми протесту.
Ми сумуємо за душі як тих, хто брав активну участь у богохульстві, так і тих, хто пасивним спогляданням став їхнім співучасником. Всім їм варто нагадати – Бог не буває поруганим, а нерозкаяний гріх не залишається безкарним, бо зло несе покарання саме в собі.
Нам сумно також через стан, в якому опинилася Російська Православна Церква, наші брати і сестри, які стали об’єктом суспільної критики – як заслуженої, так і незаслуженої. Однією з головних причин цього вважаємо немудру позицію керівництва Московської патріархії, яке у подібній справі про богохульство щодо учасниць акції в храмі Христа Спасителя не змогло виявити євангельського милосердя.
Засуджуючи богохульний вчинок, Церква повинна виявляти милосердя і прощення до людей, які його вчинили, пам’ятаючи святоотецьку настанову: «Люби грішника і ненавидь гріх». Бо наш спільний ворог – не богохульники, явні чи таємні, а диявол, який спонукає людину до гріха.
І скільки би він, ворог роду людського, не намагався поборювати Церкву, він завжди буде подоланий силою Чесного і Животворчого Хреста Господнього, силою Жертви, принесеної за нас Розіп’ятим Спасителем.
Прес-центр Київської Патріархії
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
