Коваль, орач, копач, поліцейський канцелярист і видатний драматург
"Ідеш день — чия земля? Калитчина; їдеш два — чия земля? Калитчина; їдеш три — чия земля? Калитчина… Диханіє спирає…"
"Котляревський мені без надобності!"
Ці фрази увійшли давно в повсякденне спілкування українців, звісно, якщо вони не зачаровані російськими толстоєвськими, а знають свою літературу. Їх автор - Іван Карпенко- Карий написав так давно, що аж не віриться, що вони досі втрималися в пам'яті. Сьогодні - 180 років з дня народження цього видатного українського чоловіка.
Мати була покоївкою, а батько - прикажчиком, і звідки у таких простих людей вродилися такі видатні діти, бо всі стали видатними не тільки для свого часу, а й навіть для нашого: крім Івана, це ще Микола Садовський, Панас Саксаганський, яких ще більш- менш освічений українець знає, та незнана нами, а натоді відома їх сестра Марія Садовська- Берілотті, що 12 років успішно виступала на українській сцені, як співачка в операх та опереттах.
Іван був настільки інфікований театром, що пройшов пішки 60 верст від свого Бобринця до Єлисаветграда (нинішній Кропивницький), щоб побачити виставу за участі легендарного негритянського актора Олдріджа, який грав Отелло. Нагадаємо, як його обіймав і мав за свого і Тарас Шевченко.
Проте для заробітку Іван пішов з юності в канцеляристи - став чиновником повітового суду, а згодом служив у поліції Єлисаветграда та Херсона, де дивував усіх, бо не говорив по- московськи і не брав хабарів. Зате брав образи і сюжети для своїх творів. Його найбільш знамениті - це "Сто тисяч", "Хазяїн", "Мартин Боруля". Вони досі не сходять зі сцени! Взагалі ж він написав 18 п'єс!
А ще у Єлисаветграді він видав фальшиві паспорти Софії та Олександру Русовим, через що поліція й звернула увагу на свого співробітника...
За проукраїнські настрої Івана Тобілевича (Карпенко -Карий - то його псевдонім) висилає російська окупаційна влада до Новочеркаська, де він задля виживання працює ...ковалем, а згодом відкриває палітурну майстерню. І пише так, що навіть Іван Франко визнає його батьком не тільки української комедії, але й українського театру взагалі. До речі, роль Пузиря він грав сам у своїй п'єсі.
В сімейному житті Іван Карпенко- Карий пережив горе, коли померла його перша дружина Надія. Та на її честь він назвав хутір, де зараз діє літературно- меморіальний музей- заповідник. На хуторі він сам викопав ставок (тому копач Бонавентура списаний гарно!), сам косив, орав і сіяв - кріпкий був чоловік. Від першої дружини мав трьох дітей (за іншими джерелами - семеро!), і від другої - ще двох. Прожив насичене, яскраве життя довжиною в 60 років - захворів і помер у Берліні, куди поїхав на лікування. Тіло перевезли і поховали на хуторі Надія.
Василь ЧЕПУРНИЙ
"Котляревський мені без надобності!"
Ці фрази увійшли давно в повсякденне спілкування українців, звісно, якщо вони не зачаровані російськими толстоєвськими, а знають свою літературу. Їх автор - Іван Карпенко- Карий написав так давно, що аж не віриться, що вони досі втрималися в пам'яті. Сьогодні - 180 років з дня народження цього видатного українського чоловіка.
Мати була покоївкою, а батько - прикажчиком, і звідки у таких простих людей вродилися такі видатні діти, бо всі стали видатними не тільки для свого часу, а й навіть для нашого: крім Івана, це ще Микола Садовський, Панас Саксаганський, яких ще більш- менш освічений українець знає, та незнана нами, а натоді відома їх сестра Марія Садовська- Берілотті, що 12 років успішно виступала на українській сцені, як співачка в операх та опереттах.
Іван був настільки інфікований театром, що пройшов пішки 60 верст від свого Бобринця до Єлисаветграда (нинішній Кропивницький), щоб побачити виставу за участі легендарного негритянського актора Олдріджа, який грав Отелло. Нагадаємо, як його обіймав і мав за свого і Тарас Шевченко.
Проте для заробітку Іван пішов з юності в канцеляристи - став чиновником повітового суду, а згодом служив у поліції Єлисаветграда та Херсона, де дивував усіх, бо не говорив по- московськи і не брав хабарів. Зате брав образи і сюжети для своїх творів. Його найбільш знамениті - це "Сто тисяч", "Хазяїн", "Мартин Боруля". Вони досі не сходять зі сцени! Взагалі ж він написав 18 п'єс!
А ще у Єлисаветграді він видав фальшиві паспорти Софії та Олександру Русовим, через що поліція й звернула увагу на свого співробітника...
За проукраїнські настрої Івана Тобілевича (Карпенко -Карий - то його псевдонім) висилає російська окупаційна влада до Новочеркаська, де він задля виживання працює ...ковалем, а згодом відкриває палітурну майстерню. І пише так, що навіть Іван Франко визнає його батьком не тільки української комедії, але й українського театру взагалі. До речі, роль Пузиря він грав сам у своїй п'єсі.
В сімейному житті Іван Карпенко- Карий пережив горе, коли померла його перша дружина Надія. Та на її честь він назвав хутір, де зараз діє літературно- меморіальний музей- заповідник. На хуторі він сам викопав ставок (тому копач Бонавентура списаний гарно!), сам косив, орав і сіяв - кріпкий був чоловік. Від першої дружини мав трьох дітей (за іншими джерелами - семеро!), і від другої - ще двох. Прожив насичене, яскраве життя довжиною в 60 років - захворів і помер у Берліні, куди поїхав на лікування. Тіло перевезли і поховали на хуторі Надія.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |