Хвороби чоловіків: нудний голос у голові не дає спокою

Оскільки клімат у Британії вологий і прохолодний, простудні захворювання тут є найчастішими. Про них співають і складають анекдоти. Британці часто жартують, що жінки застуджуються, а чоловіки хворіють на суворий грип.

"Чоловік із синуситом і хворим горлом - гірше дитини", - скаржаться британські жінки.

Та чи виправдано вважати всіх чоловіків занудними іпохондриками, тоді як за статистикою вони значно рідше, ніж жінки відвідують лікарів?

Джон Неш, автор довідника для іпохондрика, пояснив, чому ж тоді існує такий стереотип:

"У ці освічені часи жінки і далі хочуть, аби їхні чоловіки залишалися тими сильними печерними людьми. Вони надзвичайно розчаровуються, коли чоловіки починають пріти і сопливити, коли захворюють. Жінкам хочеться, щоб чоловік, навіть якщо йому ампутували кінцівку, говорив: "Так це ж лише подряпина, я впораюся сам". І коли чоловік перетворюється на дитину, тому що боїться хвороби, а чоловіки і справді бояться хворіти, жінки дратуються."

Часом ось це перетворення на дитину під час хвороби пояснюють тим, що сучасних чоловіків зам"яко виховують матері. Як ви оіцюєте таку тезу?

"Мені важко судити. У чоловіків немає таких тісних взаємин із здоров"ям свого тіла, як у жінок, які живуть в режимі циклів і весь час прислухаються до свого організму. Коли тіло чоловіка здорове, він ставиться до нього, як до великого автомобіля з переднім і заднім приводом. Він потужний, великий, усіх обганяє і його можна будь-де паркувати. І коли раптом ваше тіло починає страйкувати і захворює, це чоловіка лякає. Все, що йому в цей момент хочеться, це залізти в печеру, сховатися в темряві, і якщо його дружина, чи подруга готова взяти на себе роль мами, то це лише на краще."

Опитані в Британії жінки кажуть, що чоловіки, як правило, роблять великий галас з приводу тривіальних хвороб, таких як простуда і грип, і не звертають уваги на серйозні недуги, з якими потрібно негайно звертатися до лікаря.

"Минулого року було оприлюднено звіт, який твердить, що жінки успадковують своєрідну поведінку іпохондрика від матерів. Якщо матір надзвичайно уважно, або навіть перебільшено уважно ставиться до симптомів, то так само буде поводитися її донька. Однак, така поведінка не передається по спадковості чоловікам."

"У жінок також є здатність складати такі собі історії хвороби. Вони можуть розповісти, що я почувалася так і так, і лікар мені порадив таке і таке, а моя подруга, яка живе зі мною на одній вулиці, також мала щось подібне... Тобто жінки можуть проговорити ситуацію довкола своєї хвороби. А чоловіки, якщо не йдеться про якось таку справжню чоловічу хворобу, у якій вони почуваються мачо, якщо йдеться про щось таке, про що незручно говорити, то вони будуть приховувати свою хворобу, переживатимуть і думатимуть про неї, але мовчатимуть і до лікаря не підуть. Сімейні лікарі кажуть, що їм нечасто доводиться приймати чоловіків віком від 16-ти до шістдесяти років, якщо в них немає якоїсь запущеної складної хвороби. Дуже шкода, що чоловіки не ведуть такого діалогу. Все відбувається у них в голові, нудний голос не дає їм спокою, але не більше."

Жінки визнають, що їх більше заохочують лікарі, преса і спеціальна література до уважного ставлення до свого здоров"я. Їх повсюдно закликають НЕГАЙНО звертатися до лікаря, якщо вони виявили в себе якийсь вузол, затвердіння, або новоутворення.... Чоловікам рідше дають такі поради, та й як багато з них з доброї волі зізнаються, що вони читають журнал про чоловіче здоров"я? Але повернімося до іпохондрії. Чому і жінки, і чоловіки дедалі частіше мають нав"язливі ідеї про своє здоров"я?

"По-перше, це наслідок нашого стилю життя -- у нас з"явився ЧАС, щоб про це переживати. Є дослідження, яке з"ясувало, що в країнах із багатими і стабільними економіками людей більше непокоять питання, пов"язані зі смертю, скажімо. Нас також заохочуть до цього фармакологічні компанії, які хочуть заробити на більшому продажу ліків. Тут велику роль безумовно відіграє преса. Вам мабуть доводилося читати статті про те, скажімо, що британці частіше хворіють тому, що не вміють радіти життю, або про те, що тривалість життя чоловіків, які живуть з невродливими жінками, на 15 років довша, або поціновувачі опери більш схильні до самогубства... Усю цю зливу інформації ми поглинаємо, не піддаючи сумніву, а потім починаємо хвилюватися. Коли ми БУЛИ печерними людьми, нам справді доводилося переживати, щоби на нас не напав тигр і не звалила смертельна хвороба. Наш радар залишився на тій самій хвилі, хоча ті загрози зникли. Люди переживають із самозахисту."

Джерело: BBCUkrainian.com