Ічнянська "Криниця" без таємниць
«Сіверщина» у 24 номері (за 16 червня 2011 р.) друкувала статтю Віктора Баранова «Сумні таємниці ічнянської криниці». У ній ішлося про конфлікт усередині Ічнянського літературного об’єднання «Криниця», через який частина його членів залишила об’єднання. Зокрема, літератори Микола Московка, Михайло Кожедуб, Михайло Загородній виступили з критикою голови літоб’єднання Станіслава Маринчика. Сьогодні ми друкуємо відповідь Станіслава МАРИНЧИКА. У своїй статті він розповідає про роботу літоб’єднання «Криниця».
У 2003 році на громадських засадах я заснував у рідному місті районне об’єднання літераторів «Криниця», до якого нині входять 52 шанувальники красного слова різного віку, освіти, професій та уподобань, серед них є студентська та учнівська молодь.
Об’єднання зареєстроване в органах юстиції і працює згідно з розробленим мною статутом. Звичайно, що переказувати зміст статуту немає потреби, але окремі положення документу слід згадати:
«Об’єднання «Криниця» є громадською добровільною незалежною самоуправлінською організацією, яка об’єднує і гуртує літераторів району».
«…Член об’єднання, який не бере участі в роботі організації, порушує статутні норми та протягом одного року без поважних причин не сплачує членських внесків, вибуває зі складу об’єднання…» (Вартість внеску — 2 грн/місяць, учні та студенти звільнені від сплати внесків.)
За роки існування об’єднання видано близько 60 книжок різних жанрів. У цьому напрямі плідно працюють Олександр Гаврись, Микола Васильченко, Любов Карпенко, Юрій Карпенко, Михайло Курдюк, Олександр Литвиненко, Галина Нагорна, Іван Нагорний та ін.
Регулярно, раз на місяць, проводяться засідання «Криниці», на які запрошуємо не тільки криничан, а й усіх бажаючих. План засідання заздалегідь повідомляємо через районну газету «Трудова слава» та місцеве радіо.
На засіданнях відбуваються презентації та обговорення нових книжок криничан.
Оскільки наше об’єднання — неприбуткова організація, то, звичайно, ми не маємо змоги фінансово допомагати авторам книг. Проте допомагаємо в іншому — більш досвідчені літератори коректують та редагують книжки побратимів по перу, а також діляться своїми творчими здобутками, готують тематичні доповіді, які широко обговорюються на засіданнях. Актив «Криниці» постійно бере участь у відзначенні Дня міста Ічні та заходах, присвячених пам’яті письменників-земляків Олекси Стороженка, Степана Васильченка, Василя Чумака, Сергія Маслова, Олекси Кирія та багатьох інших.
У літературному процесі криничан чільне місце посідає один із найпопулярніших та наймобільніших жанрів друкованого слова — публіцистика. У цьому напрямі плідно працюють Володимир Голець, Марина Голишкіна, Надія Забіяка, Микола Клочко, Михайло Курдюк, Анатолій Кузуб та інші.
Літературні доробки криничан друкувалися не тільки на сторінках районки «Трудова слава» та обласних газет «Деснянська правда», «Гарт», «Чернігівський вісник», а й у центральних газетах — «Голос України», «Сільські вісті», «Молодь України», «Літературна Україна», журналах «Дніпро», «Квіти України», «Вус», «Літературний Чернігів», «Сіверянський літопис» та багатьох інших.
Про існування в Ічні районного об’єднання літераторів «Криниця» стало відомо в Національній спілці письменників України, отож 2005 року керівництво Спілки запросило криничан виступити з творчим звітом у столичному Будинку літераторів. Дванадцять літераторів їздили до столиці; найстаршому з них Олександру Литвиненку було більше вісімдесяти років, а наймолодшій, Олені Чумак, — дванадцять. І, як наслідок, Миколу Клочка та Михайла Кожедуба прийняли до Національної спілки письменників України, а Володимира Гольця, у якого не було жодної книжки, — до Національної спілки журналістів України.
Дещо про премії
Із метою вшанування пам’яті видатних земляків, класиків української літератури Степана Васильченка та Василя Чумака і журналіста-видавця Василя Плюща я розробив положення про заснування творчих премій імені знаних земляків. Мою ініціативу підтримала районна державна адміністрація та районна рада. У 2005 році на сесії районної ради положення та премії узаконили, затвердили склад комісії з присудження премій. Сесія вирішила, що комісію повинна очолювати посадова особа — заступник голови районної ради.
Відтоді по одній із заснованих відзнак щороку присуджуються одному претенденту, котрий набрав більше голосів у комісії.
Номінанти літературних премій одержують дипломи та медалі Лауреата із зображенням Степана Васильченка та Василя Чумака і грошову винагороду — одну тисячу гривень. Лауреат журналістської премії імені Василя Плюща одержує диплом.
Із метою популяризації кращих творів криничан із 2008 року мною засновано видавництво літературного альманаху «Криниця». У ньому ми опублікували твори більше сорока авторів — від сивих досвідчених літераторів до молодих початківців і школярів. Кожен автор торує власну стежину в літературу і творить у міру свого таланту. Але виявилось, що в Україні видань із такою назвою дуже багато, отже, довелося зробити правку. І наступний номер у 2010 році вийшов під новою назвою «Ічнянська криниця».
Відрадно, що літературно-мистецька криниця Ічнянщини не міліє, вона постійно поповнюється новими творчими особистостями.
У червні цього року в київському видавництві «Гнозіс» світ побачила нова книжка письменника Віталія Шевченка «Літературно-мистецька Ічнянщина», яка розповідає про духовне життя нашого району та «Криниці».
Книжку за власні кошти видав уродженець Ічні, народний депутат України, -екс-голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, відомий письменник і журналіст Віталій Шевченко. Видання земляка ще раз засвідчує, що наша «Криниця» не міліє, а збагачується новими літературними джерелами.
Станіслав МАРИНЧИК,
голова Ічнянського районного об’єднання
літераторів «Криниця»
| Читайте також |
| Коментарі (0) |