Віталію Шевченку було б сьогодні 70...

Він народився журналістом. Бо ще зі шкільного свого дитинства робив "газети" і вивішував їх на вулиці своєї Ічні. І став журналістом високопрофесійним - навіть у радянський час підготовлені ним художні видання є високопрофесійними. А ще прорвав кагебістські заборони, розповідаючи про жахіття радянсько - афганської війни, у якій гинули і українці. А вже, старіючи, відбувши політично- кар'єрні вершини, видав гору високоякісної краєзнавчої літератури, в чому допомогла і донька Богдана.

Що ж до вершин - то Віталій Шевченко брав активну участь у створенні Народного Руху - голова Фастівської районної, а тоді Київської обласної організацій НРУ, редактор газети "Час/Тайм", головним редактором якої був В'ячеслав Чорновіл, член Центрального проводу Руху. Зрештою - народний депутат II, III, IV скликань, де став автором законів про роздержавлення ЗМІ, створення Суспільного мовлення. А очоливши Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, зробив неймовірне для того часу - виключив із сітки мовлення ряд російських каналів і збільшив частку українського мовлення.

Він помер у 64. Не знаю причини, але востаннє, коли я його бачив - він продавав свої книги на якомусь зібранні - це був погаслий чоловік. Що дуже шкода, бо був він яскравим і цікавим, який йшов завжди проти комуністичної- кагебістської системи, який став одним із творців вільного слова в Україні і, власне, співтворцем незалежної України.

Пам'ятаємо!

Василь ЧЕПУРНИЙ