Грушевського пошанували у Чернігові

26 вересня у великому залі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка історики провели круглий стіл до 150-ї річниці від дня народження Михайла ГРУШЕВСЬКОГО, видатного українського державного та політичного діяча, Голови Центральної Ради Української Народної Республіки, першої у XX столітті незалежної Української держави, історика і організатора української науки.

У заході взяли участь студенти Чернігівського національного технологічного університету і учні Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді Чернігівської обласної ради.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка, Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій за сприяння Департаментів культури і туризму, національностей та релігій й інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації.

Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, окреслив основні віхи життя та діяльності Михайла Грушевського.

Він наголосив: «Одним із найголовніших його досягнень – написання десятитомної «Історії України-Русі». Народ, нація та його держава не можуть існувати без власної історії, мови, культури. М. Грушевський чітко і фундаментально обґрунтував окремішність українського і російського народів, переконливо довів неперервність розвитку Українського народу, його державотворення з давніх часів».

Представник УІНП також зауважив: «Український націоналіст, журналіст і науковець, громадський діяч, член Української Центральної Ради, учасник Української революції 1917-1921 рр., провідний діяч ОУН, уродженець Глухова з історичної Чернігівщини Євген ОНАЦЬКИЙ писав: «Після праці Михайла ГРУШЕВСЬКОГО Українська Нація нарешті себе віднайшла, і можна бути певним, що більше вже ніколи себе не втратить…» Важко знайти більш точну оцінку великому українцю».

Сергій ГОРОБЕЦЬ, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті, зосередив увагу на чернігівському сліді в біографії Михайла Грушевського: «Влітку 1924-го, тільки-но повернувшись в Україну, Михайло Сергійович на цілий тиждень приїхав у Чернігів. Зустрічався з істориками, громадськістю, знайомився з історичними пам’ятками. Вчений планував посилити дослідницьку роботу на місцях. Мріяв видати наукові збірники, присвячені кожному регіону України. Але світ побачили лише два видання – про Київ та Чернігово-Сіверщину. Між тим виданий у 1928 р. ґрунтовний збірник статей «Чернігів і Північне Лівобережжя» і сьогодні має високий науковий авторитет, історики залюбки користуються матеріалами, підготовленими майже 90 років тому. Дві статті підготував і Михайло Грушевський, що також виступив у ролі упорядника. Одну із розвідок він присвятив археологічним знахідкам у Мезині, інша стала свого роду програмовим матеріалом, покликаним належно відобразити місце Чернігіво-Сіверщини в українській історії».

На думку Володимира БОЙКА, учня відомих українських вчених Анатолія Буравченкова і Владислава Верстюка, кандидата історичних наук, директора Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій: «Політиком і державним діячем Михайло Грушевський сформувався як прихильник народницького розуміння історії і послідовник Володимира Антоновича. Інший вирішальний вплив на нього – парламентаризм в Австро-Угорщині. Його очікування щодо конструктивної співпраці навіть з революційними російськими колами, навіяні навчанням у російському за своєю суттю університеті та ідеями соціалізму виявилися марними.

Проте, відданий своїм ідеалам та Українському народові, він швидко, тобто впродовж березня 1917 р. – січня 1918 р., перетворив Українську Центральну Раду з міської громадської організації в справжній український парламент, подолавши власні уявлення про можливість співіснування з Росією в рамках однієї держави, навіть демократичної та федеративної. Зрештою ініціював проголошення незалежності Української Народної Республіки. Безперечно, що у державотворчому процесі з березня 1917 р. до березня 1918 р. в усіх успіхах та прорахунках йому належить головна роль. Фактом є те, що він – будівник сучасної Української нації та держави».

Юлія ПИЛИПЕНКО, учениця Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді Чернігівської обласної ради, лауреат обласного конкурсу учнівських робіт до 150-ї річниці від дня народження Михайла ГРУШЕВСЬКОГО, прочитала власний вірш на честь великого українця, якого вона бачить велетнем духу.

Виставку книжкових і періодичних видань «Михайло Грушевський – історик і будівничий нації» Вікторія ПРИМАК, модератор круглого столу, головний бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка.

Олександр МАЙШЕВ, член Національної спілки журналістів України