Головна › Новини › ПОЛІТИКУМ
Генерал пішов в опозицію
29-Чер-13 1250 5.0 0
Колишній начальник Управління МВС України в Чернігівській області, генерал-майор міліції Іван Катеринчук – постать в області помітна. І тому його чіткий курс на опозиційність став своєрідною сенсацією.

Так він біля воріт Менської колонії зустрічав екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка (на фото), брав участь у мітингу «Вставай, Україно!» у Києві, і різко висловлюється проти діючої влади на своїй сторінці в мережі Фейсбук.

Хоча ще зовсім недавно спробував покерувати обласним осередком Соціалістичної партії України, звідки вийшов якраз через її опозиційність. Для розмови Іван Катеринчук приїхав до редакції на своєму власному автомобілі.

-- Іване Петровичу, хочу подякувати Вам, що погодились на розмову. У наших людей виробився стереотип, що якщо людина носить військову чи міліцейську форму, то вона в любій ситуації з владою, віддана їй і служить їй. А тут на великий подив не простий офіцер, а цілий генерал-майор міліції взяв чіткий курс на опозиційність до діючої влади. Чому ?

--Так, такий стереотип є. Але я хочу зауважити, що служив я не владі, а Україні, це дві великі різниці. У мене 28 років міліцейського стажу, починав я службу в органах внутрішніх справ ще з радянських часів. В Незалежній Україні влади були різні, але такої зухвалої влади по відношенню до свого народу, як влада Януковича, ще не було. До речі, це також стосується того часу, як Янукович був керівником Уряду України.

Спочатку вразило політичне переслідування Юрія Луценка та Юлії Тимошенко. А за що притягнули до відповідальності колишнього міністра внутрішніх справ? Адже і тепер, як і тоді, святкують День міліції України, і тепер, як і тоді, водії міністра знаходяться в штаті оперативних підрозділів,і тепер, як і тоді, керівники вирішують житлові проблеми своїх водіїв. Так що змінилося після притягнення Луценка до кримінальної відповідальності? Нічого.

Я, і не тільки я, а і Європейський суд з прав людини, вважаємо, що це не що інше, як політичне переслідування політичних опонентів. Прогнозуючи ситуацію в Україні, яка є сьогодні, я після приходу до влади Януковича, у 2010 році, подав у відставку.

Десь у кінці 2010 року мені запропонували очолити державне підприємство, враховуючи мій досвід. В Києві, на співбесіді виявилося, що за призначення на посаду я повинен заплатити 50 тисяч доларів, а після призначення щомісячно, ще таку суму. Я звичайно відмовився. І ще на протязі трьох останніх років мені біля шести раз пропонували повернутися в систему МВС, звичайно також за гроші. Суми коливалися від 300 до 600 тисяч доларів.

Мене такі пропозиції добивають. Про яку боротьбу з корупцією можна вести мову, коли відкрито продаються державні посади. Чому платити гроші, якщо я хочу працювати на державу?! І це стало в таких потворних формах саме при цій владі. Тому я в опозиції до цієї влади, до самих принципів її роботи.

-- Наскільки я знаю, Ви пробували уже керувати опозиційною силою в Чернігівській області, і полишили ЇЇ. Чому?

--Так, півтора місяці я побув головою обласної організації СПУ. Скажу, що завдання, взяте на себе, я виконав: зберіг організацію, розвинув її. Разом з тим побачив, як протилежна сторона свої зобов’язання не виконувала, бажане видавала за дійсне. Зрозумів, що це не моє. Але я не жалкую за потраченим часом, я отримав практичний досвід політичної роботи, я побачив партійну організацію, як кажуть з середини, в кулуарах. Такого в книжках не прочитаєш.

-- Вибачте, але не можу не спитати про події, які в свій час відбувалися біля Катерининської церкви. У Вашій теперішній діяльності Вам не раз згадуватимуть діяльність колишню – на посаді начальника УМВС в області, в тому числі і про це.
За Вашим особистим наказом хлопці-націоналісти, які прибули зруйнувати незаконний намет московського патріархату під Катерининською церквою, були покладені обличчям на асфальт.

-- Так, це було. І вважаю, що на той час це було єдине правильне рішення. Якщо б ми цього не зробили, то пролилася би кров. Адже ми в автобусі, в якому приїхали ці хлопці, знайшли заточені металеві прути, металеві кастети, дерев’яні біти.

А кому зараз заважає той намет?

-- Заважає всім чернігівцям і гостям міста.

-- Почнемо з того, що тодішній голова обласної державної адміністрації Микола Лаврик не повідомив міліцію про передачу Катерининської церкви Київському патріархату.

-- А чому він повинен був повідомляти?

-- Якщо би ми знали про таке рішення завчасно, то виставили би біля церкви наряди міліції і не дали би можливості Івану Донцю, керівнику партії Наталії Вітренко в області, виставити свої палатки та загородити вхід до церкви. На цьому конфлікт був би вичерпаний, а так він продовжувався півтора року.

Якщо так передавати, то краще б там залишався музей. Потім міліція забезпечувала громадський порядок.

Якщо ви хочете знати неупереджену думку про дії міліції в той час, спитайте про це у Патріарха Філарета, і на той час Чернігівського єпископа Іларіона. Після розмови з ними Вам все стане зрозумілим.

Далі міліцію штовхали на силові дії щодо того намету – влада хотіла чужими руками грань загрібати, як кажуть у нас на Західній Україні. Я від цього категорично відмовився.

Як на мене, то влада не повинна втручатися в релігійні справи. Ось у нас в сім*ї так склалося, що дружина і її родичі -- прихильники московського патріархату, а я підтримую позицію об*єднання усіх українських православних церков під патронатом Київського патріархату, бо з Галичини сам. І живемо мирно. Так треба і в суспільстві, головним повинно бути правило компромісу, а не сили.

-- Щодо Катерининської церкви і релігії взагалі, Ваша позиція зрозуміла. Давайте повернемося в сьогодення. Не можу не спитати про Ваші плани, а саме опозиційні ?

-- Я зараз є помічником-консультантом народного депутата України, генерал-лейтенанта міліції Віталія Яреми. Віталій Григорович є членом фракції «Батьківщина» в парламенті і заступником голови парламентського комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. В цьому руслі, восени, ми плануємо відкрити громадську приймальню Віталія Яреми в Чернігівській області.

Мені запропоновано організувати її роботу, на що я дав згоду. Приймальня буде займатися скаргами громадян на дії правоохоронних та контролюючих органів, а також скаргами на дії районних та обласної державних адміністрацій.

Моя опозиційність це не самоціль, а реакція на безлад і потворність нинішньої влади по відношенню до своїх громадян. В питанні опозиційності я планую співпрацювати не тільки з Юрієм Луценком, а і з іншими опозиціонерами та опозиційними лідерами, а також з простими громадянами, яким набридло жити в такій країні. Кінцева мета – запропонувати людям, і разом з ними створити нову країну, де життя, здоров*я, безпека, добробут, права кожної людини, а не купки «покращувателів», є вищою ціллю.

-- Дякую Вам, Іване Петровичу за змістовну розмову. Бажаю Вам успіхів на Вашому тернистому шляху і маю надію, що це наша не остання зустріч.

-- І я Вам дякую що запросили, і переконаний, що це не остання наша зустріч.

Розмову вів Василь ЧЕПУРНИЙ.

Опубліковано в газеті "Сіверщина" за 27 червня.



Теги:Сіверщина, опозиція, Корупція, Віталій Ярема, Іван Катеринчук, Юрій Луценко


Читайте також



Коментарі (0)
avatar