Про силу українців

Сьогодні хочу сказати просте, але дуже важливе ДЯКУЮ ВАМ, українці

Коли вночі центр міста здригається від атаки “шахедів”, здається, що з повітря вибивають не лише вікна — а й спокій, віру, відчуття дому. Але потім настає ранок. І разом із ним виходять вони - ЛЮДИ

Комунальні служби — ті, хто без пафосу і без камер, у пилюці та холоді, робили свою роботу так, ніби це найзвичніший день. Волонтери БФ й ГО — які не питають “кому це треба?”, а просто беруть і роблять.
Влада і всі відповідальні служби — за організацію, координацію, рішення, які треба ухвалювати швидко.
Сьогодні можна сказати факт: наслідки атаки “шахедів” на центр міста усунено, бо всі гуртом попрацювали. І це той момент, коли хочеться повторити нашу народну правду: “разом і батька легше бити”. У горі — ми вміємо єднатися. І саме тому нас не зламати.

А знаєте, про що я мрію так само сильно, як про тишу без тривог?
Щоб ми навчилися так само єднатися не лише в біді, а й для успіху один одного. Підтримати, підсилити, підставити плече не тоді, коли “вже горить”, а тоді, коли хтось робить перший крок. Щоб ми вміли радіти чужим перемогам так само щиро, як разом витягуємо місто після ударів.

Дякую кожному, хто був сьогодні частиною цієї спільної роботи. Дякую за руки, за витримку, за характер.
Яка ж ми все ж сильна нація.

Ірина МЕДВІДЬ