Єдиний прес -- і той зламався......
Працівники Смолинського торфозаводу, про долю якого не раз писав «Голос України», пішли у вимушені відпустки, а на приміщеннях підприємства з’явилися антиурядові плакати. Хоча сировина для роботи є, але зламався єдиний прес і виробничий процес зупинився. Обіцяного ж міністерством енергетики та вугільної промисловості обладнання «зразу після Нового року» нема й досі.
«Завод потребує капітального ремонту, - каже голова профспілки державного підприємства «Чернігівторф» Андрій Страхов. - Але звернення керівництва державного підприємства, депутатів обласної та Верховної Ради не дали жодних результатів. Довелося повісити плакати, щоб міністр Насалик хоч через медіа та інтернет побачив проблему».
Довідка.
Смолинський торфозавод – один із шести, що лишилися в Україні. Інші були порізані на металолом. В той же час у Білорусі всі 24 заводи збережені і Білорусь виробляє найновіше обладнання для видобутку торфу та виготовлення брикетів. Значною мірою на торфі базуються Фінляндія, Литва, Латвія.
Директор заводу Валентина Огієнко каже: «До нас звертаються директори шкіл, дитячих садочків, які готові і влітку закупляти брикет для опалення, а ми не знаємо що відповісти. Бо міністерство відбувається відписками замість реальної допомоги».
«Очевидно, вугілля сумнівного походження та якості, яке закуповують за формулою «Роттердам +» нашому уряду цікавіше, ніж підтримка вітчизняного енергоресурсу» - говорить профспілковий лідер Андрій Страхов.
Наразі водії легковиків та пасажири автобусів продовжують читати гасла заводчан, проїжджаючи мимо зупиненого заводу."Голос України"
«Завод потребує капітального ремонту, - каже голова профспілки державного підприємства «Чернігівторф» Андрій Страхов. - Але звернення керівництва державного підприємства, депутатів обласної та Верховної Ради не дали жодних результатів. Довелося повісити плакати, щоб міністр Насалик хоч через медіа та інтернет побачив проблему».
Довідка.
Смолинський торфозавод – один із шести, що лишилися в Україні. Інші були порізані на металолом. В той же час у Білорусі всі 24 заводи збережені і Білорусь виробляє найновіше обладнання для видобутку торфу та виготовлення брикетів. Значною мірою на торфі базуються Фінляндія, Литва, Латвія.
Директор заводу Валентина Огієнко каже: «До нас звертаються директори шкіл, дитячих садочків, які готові і влітку закупляти брикет для опалення, а ми не знаємо що відповісти. Бо міністерство відбувається відписками замість реальної допомоги».
«Очевидно, вугілля сумнівного походження та якості, яке закуповують за формулою «Роттердам +» нашому уряду цікавіше, ніж підтримка вітчизняного енергоресурсу» - говорить профспілковий лідер Андрій Страхов.
Наразі водії легковиків та пасажири автобусів продовжують читати гасла заводчан, проїжджаючи мимо зупиненого заводу."Голос України"
Читайте також |
Коментарі (0) |