Єдина надія на гінеколога
Як агроном і юрист поставили російську мову поза законом 16 серпня 2012 року малоосвічена шушваль Донецької обласної ради на позачерговій сесії черговий раз вляпалась в історію і запобігливо перед колишнім окупантом прийняла по-шахрайськи ухвалений Верховною Радою України дебільний язиковий закон від знаменитих «філологів» Партії Регіонів Ківалова-Колісниченка.
Донецька обласна рада всі 21 роки незалежності працювала ВИКЛЮЧНО російською мовою: сайт ради, таблички на всіх кабінетах, оформлення при вході, пропускний пункт, 2 газети облради – все це оформлялось і друкувалось однією російською мовою всупереч законодавству та Конституції України. Однак це не заважало депутатам від ПР позичати у Сірка очей і розказувати байки як ««жестоко угнетался» і «ужасно притеснялся» цей язик на Донеччині. Ці депутати, пригноблені і «насильно українізовані» весь цей час з нетерпінням чекали: ну коли ж нарешті нам дозволять думати і говорити по російському? Час від часу вони голосували на своїх сесіях за державність російської. Ці їх антиконституційні рішення скасовував або суд (за поданням прокурора 1997р та «Просвіти» в 2006 р), або ж вони самі (грудень 2004 року).
Аж ось, -- подумали вони, -- наш час нарешті настав.
Ці кнопкодави і новоявлені валуєви так упивались власним тріумфом, що не дуже переймалися змістом виплодженого їхньою хворобливою уявою документа. Ось п.2 ст.10 Закону
«Акти місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування приймаються і публікуються державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, акти місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування приймаються державною мовою або цією регіональною мовою, або мовою меншини (мовами) та офіційно публікуються цими мовами.»
Раніше як було? Сесії проводились російською , рішення приймалися російською , внутрішні документи - російською, сайт був на російській.
А зараз вони сподівались, що це теж буде як і раніше російською тільки узаконено, бо раніше було незаконно.
Але знамениті «мовознавці-юристи» Колесніченко і Кивалов 17 раз послалися на неіснуючі статті законів, а саме на ч.3 ст.8 замість ч.3 ст.7!
Внаслідок цього тепер стало незаконно публікувати рішення Донецької обласної ради російською тому що через перепутане посилання російської мови вже немає в переліку мов, для яких така можливість передбачена цим Законом! Та й взагалі ніяка мова не входить, тому що ч. 3 ст. 8 не про умови, яким повинні відповідати регіональні мови.
І таке в законі сімнадцять раз по дурості тих хто розробляв, «голосував» у Верховній Раді України та підписував навіть не прочитавши.
Тепер, згідно із законом цих мудрагелів від ПР , російську мову не можна застосовувати в роботі облради, на зборах, конференціях і інших офіційних бланках і табличках, в офіційних оголошеннях, в судах, в назвах вулиць тощо. Використання російської та і будь-якої іншої регіональної в перерахованих 17 посиланнях на п.3 ст.8 стало незаконним, і буде таким до тих пір, поки Верховна Рада України не виправить цей свій дебілізм.
Та й інших дебілізмів в цьому законі досить, де друге речення в кожній статті закону заперечує перше речення та й взагалі суперечить Конституції України.
Я намагалась достукатися до обласних керівників облдержадміністрації - Андрія Шишацького так і облради - Андрія Федорука. Я направляла їм результати переписів на території нашої області 1897 та 1910 років згідно яких українську визнавали рідною від 70 до 81 відсотка населення. Я направляла їм хронологію нищення української мови та й їх носіїв за роки СССР на Донеччині, згідно якої кількість українців зменшилась з 61,61% в 1926 році до 50,75%, % в 1989 році., а відсоток школярів в результаті примусового зросійщення, які мали змогу навчатись українською зменшився з 79% в 1932 році до 2,3% в 1989 році.
Я їм пояснювала, що російська мова – це мова окупаційна. А захисту потребує не окупаційна мова, яка всі ці роки є єдиною державною на Донеччині, а українська. Я вимагала прийняти програми розвитку української мови, української культури та історичної свідомості на території Донецької області на 2012–2014 роки та внести до неї вкрай необхідні пропозиції, спрямовані на утвердження української мови та її напрямки розвитку і забезпечити її фінансування. Широко проводити конкретні заходи, спрямовані на відродження української мови, культури, традицій і звичаїв та вшанування видатних історичних подій з історії України.
Я пояснювала їм абсурдність ліквідації в державі Україна щойно відроджених україномовних шкіл № 3,№27,№100 в Макіївці, на фінансування яких не вистачає всього навсього 1,8 млн гривень уна рік та №111 в м. Донецьку. До цього докотились шовіністичні Макіївська та Донецька шовіністичні ради. Сьогодні судові справи по цих школах знаходяться у Вищому Адміністративному Суді України! А в цей час на школу №34, в якій навчався Віктор Янукович окремим рядком з державного бюджету виділено 30 млн. гривень і хід її будівництва контролює персонально голова облдержадміністрації Андрій Шишацький. Панове з ПР опам’ятайтесь!
Та все було марно.
Натомість з бюджету виділялись мільйони на розвиток російської, підтримувались газети, які друкуються російською тощо.
А позачергово прийняте в серпні рішення, стало взірцем колективного розумового розладу. І вже тепер через газету я хочу докричатись до них і запитати: кому ви служите Шарікови і Швондери, знахабніла п’ята колона, приручені пігмеї, відірвані від української землі?
Свою нікчемність і бездарність у всіх сферах життя ви - залишки колоніальної кремлівської адміністрації, колишні члени КПРС, а тепер члени ПР - вирішили надолужити дебільним мовним законом. Щоб донеччани, яких влада обікрала до останньої нитки, переймались неіснуючою мовною проблемою, яку донецькі депутати тягають від скликання до скликання. А Партія Регіонів навіть вписала в свою програму. Водночас ви закриваєте школи, лікарні, збільшуєте вік виходу на пенсію, позбавляєте доплат 16 категоріям громадян тощо. Донеччани давно вже розібрались в суті проблеми й навіщо перед кожними виборами ПР заводить одну й ту ж платівку?
Саме тому, що влада боїться свого народу, Донецька обласна рада двічі (перший раз в день підписання Президентом України, а вдруге в день позачергового розгляду в Донецькій обласній раді) таємно збирають тільки керівників бюджетних установ, дають вказівку звезти під стіни облради ШКІЛЬНИМИ автобусами вчителів і працівників бюджетних установ, вручають залежним від них працівникам прапори Партії Регіонів та дебільні гасла на підтримку «язика». Знаючи, що залежні від них люди мовчки, терпеливо постоять з їхніми атрибутами. Якби влада чула, що говорили ці люди про них і їхню політику після мітингу! Народ не розуміє вас, владу, на якій би мові ви не говорили. Ви перетворились із національних героїв у посміховисько. І рейтинг ваш в результаті мовних спекуляцій впав на 5%, а не підвищився на 1-2% як ви сподівались. Бо згідно п.4 ст.92 Конституції України «Виключно законами України визначається порядок застосування мов», а не сесіями облрад. А Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» статтею 26 «Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад» пунктом 50 дозволяє прийняття рішень щодо виконання положень статей 7, 11, 12, 20, 24 Закону України "Про засади державної мовної політики" тільки сільським, селищним, міським радам, а не обласним. Обласним і районним радам це заборонено. Крім того, закон нікчемний.
Іноді треба хоч прочитати те, що ти приймаєш. Правда, прочитати закон на Донеччині ніде, бо він надрукований в газеті «Голос України» за 10 серпня, а ця газета не надходить ні в 2000 кіосків «Союздруку», ні в десятки тисяч кіосків приватних. Те саме з газетою «Урядовий кур’єр”. В кіосках, на розкладках виключно російська продукція. Таким чином донеччан залишила наша влада поза правовим полем України. Ми живемо в ситуації абсурду. При владі одноязикі невігласи і неуки на всіх рівнях. «Одноязикі», психічно хворі люди, які постійно брешуть ЗМІ про якісь права національних меншин,маючи як виявилось, на увазі тільки одну російську меншину, приводять якісь псевдодослідження, згідно яких українців майже немає на Донеччині. Та й тих, що визнали свою українську мову рідною тільки 25%. А проаналізувати, своїми залишками розуму чому російськомовні українці (російськомовні, бо останню україномовну школу в м. Донецьку закрили в 1965 році, а першу відкрили в 1990 році після багато чисельних протестів, боротьби і вимог) змушені відстоювати своє право на навчання своїх дітей українською мовою ці розумові паралітики не можуть. Не добровільно відмовились українці Донеччини від своєї рідної української мови, а насильно. І не «історічєскі так сложілось», а примусово, під тиском органів влади, в результаті голодоморів, тюрм і репресій, репатріацій. Тепер на часі відновити знищені права українців, які хоч і не володіють українською, але хочуть, щоб їх діти без боротьби і судів в своїй державі мали змогу вільно навчатись українською.
Вони ж торочать своє: «… принимая во внимание исторические, национально-культурные традиции населения Донецкой области…, поддерживая позицию депутатов Донецкого областного совета 3, 4, 5 созывов относительно функционирования на территории Донецкой области наряду с государственным языком русского языка …,… на основании данных Всеукраинской переписи населения 2001 года о языковом составе населения, русский язык в Донецкой области является региональным языком, на который распространяются предусмотренные Законом мероприятия по его развитию, использованию и защите». Що це за дебілізм мовний склад населення? І чому використані дані перепису населення 11 річної давності 2001 року, а не 1897 чи 1910 року? Чи дані 1989 року, згідно яких закріпити здобутки царсько-більшовицької русифікації на Донеччині ще краще ???
Коли «Просвіта», відповідно до своїх прав, хотіла повідомити про акцію протесту проти наглого прийняття радою цього юридично нікчемного закону, то вперше за всю історію в канцелярії Донецької міської ради відмовились зареєструвати повідомлення. Тепер будемо з ними судитись. Тому, коли просвітяни підійшли до площі перед облрадою, нас зупинила міліція і пояснила, що Донецьким адміністративним судом вранці 16 серпня партії «Свобода» заборонено мітинг. Але ми їм пояснили, що ми не «Свобода». В результаті колотнечі і з спробою " Беркуту" мене затримати, нарешті міліція від нас відчепилась і ми провели свою акцію протесту.
Зараз наш «професор», Президент України Віктор Янукович маючи в своєму розпорядженні армію висококваліфікованих спеціалістів в інститутах НАН України, на кафедрах у ВНЗ, доручив ще одному «мовознавцю», генікологу, віце-прем`єру Раїсі Богатирьовій підготувати проект змін до скандального закону про мовну політику агронома Вадима Колесніченка і юриста Сергія Ківалова.
Народ жартує. Кажуть краще б він доручив вносити ці зміни проктологу, оскільки цей спеціаліст краще знає, де можна ефективно застосувати згаданий «документ»
Такі злочинні, антиконституційні і шарлатанські дії - це передсмертна агонія правлячої Партії Регіонів, сподіваюсь, що українці гідно оцінять їх діяльність, взявши до рук виборчий бюлетень, щоб не брати потім зброю.
Слава Україні!
Марія ОЛІЙНИК, Донецьк
| Читайте також |
| Коментарі (0) |