День тезоіменитства Патріарха Філарета
Сьогодні день пам’яті Святого Філарета Милостивого. Свої іменини відзначає Святійший Патріарх Філарет.
Це чудовий день, щоб замислитися про постать Патріарха Філарета у історії України, історії Української Православної Церкви.
Його можуть любити, а можуть і відверто ненавидіти, чи боятися. Але відомо одне, що ця постать нікого не лишила нейтральним.
Дуже шкода, що офіційне священноначаліє спробувало знищити його репутацію і зробити токсичним. Але я прогнозую, що дати оцінку Патріарху Філарету ми зможемо через багато років, можливо навіть через кілька десятків років, не раніше. Навіть попри відверте протистояння Митрополії ПЦУ і Патріарха Філарета, насправді постать Філарета дуже вигідна для ПЦУ. Це те, що у політичній науці зветься «громовідвід». Його діяльність - підвищує ставки, щодо майбутнього Православ’я в Україні. Він однозначно полегшує переговорні позиції ПЦУ у відносинах з іншими Помісними Церквами, але про це, зрозуміло, ніхто не зізнається.
Доконаним лишається той факт, що Патріарх Філарет - будівничий сучасної Православна Церква України.
Шкода, що серед єпископату є такі непорозуміння. Шкода, що деякі учні зреклися свого вчителя. Таке буває. Це велика трагедія насамперед для тих, хто зрікається.
Знаю, що серед учнів Патріарха Філарета був такий, що сповідував принцип почергово знищувати і зрікатися всіх своїх вчителів. Тут немає нічого дивного і правда в тому, що Патріарх бачив кого виховує.
Я ж у своїх відносинах з Патріархом Філаретом сповідую принцип проголошений Апостолом Павлом: «Пам’ятайте наставникiв ваших, якi проповiдували вам слово Боже» (Євр. 13:7)
Я згадую із великою шаною і захоплення той час, коли мав честь працювати у Київській Патріархії і отримати у роботі зі Святійшим Патріархом Філаретом потужний вишкіл і досвід, насамперед досвід життєвий. Якби Патріарху не було важко, - він був зі мною завжди чесним. Ніколи не брехав і не лукавив. Називав все своїми іменами і чесно про все говорив прямо в очі. На жаль, дехто з його учнів цього таланту не успадкував.
Я взагалі вважаю, що нашу Церкву врятує тільки щирість і чесніть. А Господь усе і всіх розсудить.
Андрій КОВАЛЬОВ
Це чудовий день, щоб замислитися про постать Патріарха Філарета у історії України, історії Української Православної Церкви.
Його можуть любити, а можуть і відверто ненавидіти, чи боятися. Але відомо одне, що ця постать нікого не лишила нейтральним.
Дуже шкода, що офіційне священноначаліє спробувало знищити його репутацію і зробити токсичним. Але я прогнозую, що дати оцінку Патріарху Філарету ми зможемо через багато років, можливо навіть через кілька десятків років, не раніше. Навіть попри відверте протистояння Митрополії ПЦУ і Патріарха Філарета, насправді постать Філарета дуже вигідна для ПЦУ. Це те, що у політичній науці зветься «громовідвід». Його діяльність - підвищує ставки, щодо майбутнього Православ’я в Україні. Він однозначно полегшує переговорні позиції ПЦУ у відносинах з іншими Помісними Церквами, але про це, зрозуміло, ніхто не зізнається.
Доконаним лишається той факт, що Патріарх Філарет - будівничий сучасної Православна Церква України.
Шкода, що серед єпископату є такі непорозуміння. Шкода, що деякі учні зреклися свого вчителя. Таке буває. Це велика трагедія насамперед для тих, хто зрікається.
Знаю, що серед учнів Патріарха Філарета був такий, що сповідував принцип почергово знищувати і зрікатися всіх своїх вчителів. Тут немає нічого дивного і правда в тому, що Патріарх бачив кого виховує.
Я ж у своїх відносинах з Патріархом Філаретом сповідую принцип проголошений Апостолом Павлом: «Пам’ятайте наставникiв ваших, якi проповiдували вам слово Боже» (Євр. 13:7)
Я згадую із великою шаною і захоплення той час, коли мав честь працювати у Київській Патріархії і отримати у роботі зі Святійшим Патріархом Філаретом потужний вишкіл і досвід, насамперед досвід життєвий. Якби Патріарху не було важко, - він був зі мною завжди чесним. Ніколи не брехав і не лукавив. Називав все своїми іменами і чесно про все говорив прямо в очі. На жаль, дехто з його учнів цього таланту не успадкував.
Я взагалі вважаю, що нашу Церкву врятує тільки щирість і чесніть. А Господь усе і всіх розсудить.
Андрій КОВАЛЬОВ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |