... Їх таких багато - софроніїв і антоніїв
До сонму малоросів приєднався і Софроній черкаський.
Їх таких було і є багато - на позір щиро українніших, ніж оточення, але в глибині - звичайні лякливі малороси, з отою хитруватістю лукавою, про яку малорос Кучма ( він же президент України, щонайдовше правив Украйною і створив олігархат) казав: "Ми, украінци, с прідурью"...
Митрополит черкаський Софроній Дмитрук міг годинами цитувати Кобзаря, а митрополит Володимир Сабодан мав найбільшу колекцію "Кобзарів" - і шо: як служили Москві вірно, так і були погребені нею.
Пригадую, як президент Кравчук водив по подвір'ю Троїцького монастиря Чернігова архієпископа Антонія Вакарика, надіючись його навернути до незалежної української Церкви, щоб слідував за митрополитом Філаретом Денисенком. Дивлячись на цю сюр картину (ідеолог компартії України хіба не знав про глибоку закріпаченість архієреїв російської церкви московським КГБ?!), я казав начальнику охорони президента Гайдуку: "Що він робить! Це ж безнадійно!". Та хто звертав тоді увагу на слова худющого 29-річного керівника прес- служби представника Президента в області...
Антоній, що був з Буковини і, як сміявся отець Петро Кириченко, підірвав сільське господарство Буковини, висвячуючи на Чернігівщину тамтешніх комбайнерів та доярів, - цей Антоній так і помер в лоні російської церкви. Колись я привітав його з якимось святом, побажавши переходити нарешті до української церкви, і він відповів мені листовно (!) - мовляв, я веду корабель Христової Церкви, а ти хто такий? Я відписав йому, що тільки на Суді Вишньому буде відомо куди він завів той корабель, а зараз нІчого гоноритися... Він так і помер в лоні московської церкви. Згодом його якийся родич, що тут політикує в партії Ляшка, назвав себе його внуком - аж я публічно здивувався, як то в монаха, що ніколи не був одруженим, є внук... Та менше з тим...
Софроній Дмитрук, який щойно відійшов на звіт Вишній, так крутійствував із Собором, де була проголошена автокефальна українська Церква, що й сам, думаю, заплутався. Наївний Порошенко дав йому орденок, надіючись ним пересилити міазми КГБ - не помогло, на Собор владика Софроній не прийшов.
Пригадую, як він розказував, що ще митрополита Філарета шкварив у часи совєтські, щоб була українська автокефалія. Так ось Філарет знайшов у собі сили відірватися від московської цяцьки і нагайки, а Софроній продовжував і далі його чмарити - мовляв, доки ПЦУ очолює Філарет, він туди ні ногою. Філарета дипломатично усунули, а Софроній нової відмазки не придумав...
...Їх таких багато - злукавлених московською імперією, навічно застряглих у м'яких пазурях КГБ\ФСБ, заражених незнищимим малоросійством з українською мовою і московським направленням думання. Не зважаймо на них - лишіть мертвим ховати своїх мертвих, а самі йдімо вперед - до України без імперського туману ув очу, до світла Євангелії, де Христос - то Любов і в світлі його нема місця московському обрядославству, що має прикид православія.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Їх таких було і є багато - на позір щиро українніших, ніж оточення, але в глибині - звичайні лякливі малороси, з отою хитруватістю лукавою, про яку малорос Кучма ( він же президент України, щонайдовше правив Украйною і створив олігархат) казав: "Ми, украінци, с прідурью"...
Митрополит черкаський Софроній Дмитрук міг годинами цитувати Кобзаря, а митрополит Володимир Сабодан мав найбільшу колекцію "Кобзарів" - і шо: як служили Москві вірно, так і були погребені нею.
Пригадую, як президент Кравчук водив по подвір'ю Троїцького монастиря Чернігова архієпископа Антонія Вакарика, надіючись його навернути до незалежної української Церкви, щоб слідував за митрополитом Філаретом Денисенком. Дивлячись на цю сюр картину (ідеолог компартії України хіба не знав про глибоку закріпаченість архієреїв російської церкви московським КГБ?!), я казав начальнику охорони президента Гайдуку: "Що він робить! Це ж безнадійно!". Та хто звертав тоді увагу на слова худющого 29-річного керівника прес- служби представника Президента в області...
Антоній, що був з Буковини і, як сміявся отець Петро Кириченко, підірвав сільське господарство Буковини, висвячуючи на Чернігівщину тамтешніх комбайнерів та доярів, - цей Антоній так і помер в лоні російської церкви. Колись я привітав його з якимось святом, побажавши переходити нарешті до української церкви, і він відповів мені листовно (!) - мовляв, я веду корабель Христової Церкви, а ти хто такий? Я відписав йому, що тільки на Суді Вишньому буде відомо куди він завів той корабель, а зараз нІчого гоноритися... Він так і помер в лоні московської церкви. Згодом його якийся родич, що тут політикує в партії Ляшка, назвав себе його внуком - аж я публічно здивувався, як то в монаха, що ніколи не був одруженим, є внук... Та менше з тим...
Софроній Дмитрук, який щойно відійшов на звіт Вишній, так крутійствував із Собором, де була проголошена автокефальна українська Церква, що й сам, думаю, заплутався. Наївний Порошенко дав йому орденок, надіючись ним пересилити міазми КГБ - не помогло, на Собор владика Софроній не прийшов.
Пригадую, як він розказував, що ще митрополита Філарета шкварив у часи совєтські, щоб була українська автокефалія. Так ось Філарет знайшов у собі сили відірватися від московської цяцьки і нагайки, а Софроній продовжував і далі його чмарити - мовляв, доки ПЦУ очолює Філарет, він туди ні ногою. Філарета дипломатично усунули, а Софроній нової відмазки не придумав...
...Їх таких багато - злукавлених московською імперією, навічно застряглих у м'яких пазурях КГБ\ФСБ, заражених незнищимим малоросійством з українською мовою і московським направленням думання. Не зважаймо на них - лишіть мертвим ховати своїх мертвих, а самі йдімо вперед - до України без імперського туману ув очу, до світла Євангелії, де Христос - то Любов і в світлі його нема місця московському обрядославству, що має прикид православія.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
