Цвітуть бузки

Ми розминулися, напевно,
(Собі довіку не прощу).
А щастя помацки у темінь
Пішло стежиною дощу.
Була весна. Бузки світились.
Плив вечір вільно, наче вальс…
Хоча б хоч раз мені наснилась,
Хоча б хоч раз, хоча б хоч раз.
Вже стільки літ!.. А я і досі
Усе ще мрію про дива.
В твоїм каштановім волоссі
Купаю губи і слова.
Цвітуть бузки несамовито.
Я ж тебе й досі не знайду,
Хоч знов біжить з весни у літо.
Стежина наша у саду.
Та зупинить її несила
Вже звичним помахом руки.
О, серце, ти не відлюбило!..
Цвітуть бузки, цвітуть бузки.
2021р. Редакція 2023р.

Микола БУДЛЯНСЬКИЙ