Цигани чи роми? Або як дискримінують українську мову
Останнім часом в Українських медіа почалася ширитися ідіосинкразія на слово цигани. З якогось дива дехто почав вважати, що це слово образливе і замість нього всюди тулять роми. Я трішки попорпався у своїй бібліотеці і нашвидкуруч збив докупи фактологічно-словниковий матеріал на тему цигани-роми. Тож запрошую до читання:
Мовознавець Юрій Шевельов у своїй фундаментальній праці Історична фонологія української мови (Харків, “Акта”, 2002 р., стр. 993) пише:
“Було багато носіїв чужих мов, що компактно селилися на Україні: наприклад, половці за давньоукраїнських часів, німці та вірмени (по містах) за ранньосередньоукраїнської доби, невеличкі циганські табори (виділення моє – О. П.) почали мандрувати Україною в XVIст., пізніше (надто у XVIII – на початку XIX ст.) постали чеські, сербські, болгарські села”. Тобто авторитетний мовознавець не пише табори ромів, а саме циганські табори.
Дивимося далі. Ось, слово циган зі словника-довідника Фразеологія перекладів Миколи Лукаша ухваленого вченою радою Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (Київ, “Довіра”, 2002 р., стр. 505):
ЦИГАН – як циган. Дуже темний
Б’є вже друга, ніч – як циган,
Шпиг підморгує до шпига
І на сцені, і у залі,
На горищі і в підвалі
Тувім, с. 52-53.
Як бачимо, Інститут мовознавства Національної академії наук не потрактував слово циган, як образливе.
А ось що пише Святослав Караванський в Практичному словнику синонімів української мови (Львів, “БаК”, 2008, стр. 470):
ЦИГАНИТИ, випрохувати, КАНЮЧИТИ, видурювати; дурити, обманювати, шахрувати; д-к що циганить, ставши ∼, ст. + що канючить.
ЦИГАНСЬКИЙ, (- життя) кочовий, (- звичку) прошацький, (- вдачу) злодійкуватий.
Олекса Горбач, Арґо в Україні (Львів, “Діалектологічна скриня”, 2006, стр. 269):
циган: циган розг. “обманець”,
обциганити зх. укр. розг. “обдурити”
вициганити черн. розг. “випросити, вижебрати”
Варто звернути увагу, що Горбач розмовне значення цигана розмістив в розділі “Метафора й метонімія” українського елементу в арґо.
Натомість якщо звернути увагу на словники жарґонний і табуйований, то слово циган в них відсутнє – його не знайти в працях Лесі Ставицької Короткий словник жарґонної лексики української мови та Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників Нуль згадок про слово цигани у праці українського мовознавця Бориса Антоненка-Давидовича Як ми говоримо (Київ, ВД “KM Academia”, 1994 р.).
Немає нічого про неприпустимість циган в Довіднику-практикумі з граматики та стилістики сучасної української мови (Київ, ВД “Києво-Могилянська академія”, 2008 р.).
Також нічого про це слово не згадує відомий мовознавець і стиліст Олександр Пономарів у своїй праці Культура слова. Мовностилістичні поради (Київ, “Либідь”, 2008 р.).
А ось Марія Волощак, літературний редактор і член Національної спілки журналістів України у своєму Довіднику з українського слововживання “Правильно-неправильно” (Київ, Марія Волощак, 2014 р.) вважає, що неправильно вживати пісні циганів, а треба пісні циган. І жодних ромів.
Українські ж словники рясніють циганами та похідними від них.
В Українському орфографічному словнику, який укладала Ольга Леонова (Донецьк, ВКФ “Сталкер”, 1999 р.), є циган, циганити, циганкуватий, циганщина і лише один раз зазначено ром.
В Орфоепічному словнику української мови, де на титулі зазначений вже згадуваний Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (Київ, “Довіра”, 2003 р.) надибуємо слова циган, циганити, циганів, циганка, циганкуватий, циганочка, циганський, циганча, циганчатко, циганчук, циганщина, циганя, циганятко і знову лишень один раз зазначено ром.
Звернемося також до Словаря української мови Бориса Грінченка перевиданого Інститутом української мови НАН України (Київ, “Наукова думка”, 1997 р.), де знайдемо слова циган, циганенко, циганити, циганиха, циганія, циганка, циганочок
циганство, циганський, цигануватий, циганча, циганчик, циганчук, циганщина, циганя. А ось слова ром у Бориса Грінченка немає зовсім.
У Великому тлумачному словнику сучасної української мови (Київ, Перун, 2001 р.) є циган, цигани, циганити, циганів, циганка (три значення в т.ч. циганська голка), циганкуватий, циганочка (два значення), циганський, циганча, циганчатко, циганчук, циганщина, циганя, циганятко. І в цьому словнику лише один раз виписано слово ром, та й то у подвійному значенні:
ч. 1. род. -у. Міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру.
род. -а, етн., літ. Циган.
Тобто найперше ром – це алконапій. І лише потім це літературний (сиріч маловживаний) етнонім циган.
Врешті з циганами в українській мові пов’язаний великий мовностилістичний матеріал.
Фразеологічний словник української мови (Київ, Наукова думка, 1999 р.) затверджений вченою радою Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України на слово циган дає такі звороти:
* носитися, як циган з писаною торбою
* як (мов, ніби і т. ін.) циган на сало (до сала)
* як (мов, ніби і т. ін.) циган сонцем
* як циган решетом
* циганське сонце
* циганський піт проймає
* потанцюєш циганської халяндри
Або ось ще народні приповідки з українських словників:
* Для кумпанії і циган повісився.
* Засмикали, як циган сонце.
* Грек сім циган обдурить.
* Кидається як циган на ярмарку.
* На те циган матку б’є, щоб його жінка боялася.
* Багатий, як циган на блохи.
* Менджує, як циган кіньми.
* Послався циган на свої діти.
* Здався циган на свої дїти.
* Носиться, як циган з писаною торбою.
А тепер спробуйте у всіх вищеперерахованих словосполученнях замінити слово циган на ром? Як казав один політичний персонаж – звучить по-дебільному. А може в ініціаторів викреслення слова цигани і є мета дебілізувати українську мову? Або, як це модно говорити останнім часом, дискримінувати її? Хоча пара судових позовів щодо дискримінації української мови зіб’ють зайву заповзятість толерунів.
Українська мова не має такої потужної державної підтримки, як англійська, французька, німецька чи польська мови. Тому це не та мова з неї легко щось викинути чи упослідити сталі слова і поняття. Адже матеріал виписаний вище досить красномовний – спробуйте викреслити з цього тексту всі згадки про циган, а лишіть ромів і побачите, що лишиться.
І ще. Слово циган, наприклад, поширене в польській мові, але щось жодного разу в Польщі не було кампанії щодо його дискримінації. Може тому, що зазіхання на мову – це є зазіханням на один із символів державності?
Олександр ПІДДУБНИЙ
P.S.: Моя прапрабабка була циганкою. Колись цигани стояли табором біля мого рідного села Крутеньке і прапрадід її пошлюбив. Мою циганську частину особистості аніскілечки не ображає слово “циган”.
Мовознавець Юрій Шевельов у своїй фундаментальній праці Історична фонологія української мови (Харків, “Акта”, 2002 р., стр. 993) пише:
“Було багато носіїв чужих мов, що компактно селилися на Україні: наприклад, половці за давньоукраїнських часів, німці та вірмени (по містах) за ранньосередньоукраїнської доби, невеличкі циганські табори (виділення моє – О. П.) почали мандрувати Україною в XVIст., пізніше (надто у XVIII – на початку XIX ст.) постали чеські, сербські, болгарські села”. Тобто авторитетний мовознавець не пише табори ромів, а саме циганські табори.
Дивимося далі. Ось, слово циган зі словника-довідника Фразеологія перекладів Миколи Лукаша ухваленого вченою радою Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (Київ, “Довіра”, 2002 р., стр. 505):
ЦИГАН – як циган. Дуже темний
Б’є вже друга, ніч – як циган,
Шпиг підморгує до шпига
І на сцені, і у залі,
На горищі і в підвалі
Тувім, с. 52-53.
Як бачимо, Інститут мовознавства Національної академії наук не потрактував слово циган, як образливе.
А ось що пише Святослав Караванський в Практичному словнику синонімів української мови (Львів, “БаК”, 2008, стр. 470):
ЦИГАНИТИ, випрохувати, КАНЮЧИТИ, видурювати; дурити, обманювати, шахрувати; д-к що циганить, ставши ∼, ст. + що канючить.
ЦИГАНСЬКИЙ, (- життя) кочовий, (- звичку) прошацький, (- вдачу) злодійкуватий.
Олекса Горбач, Арґо в Україні (Львів, “Діалектологічна скриня”, 2006, стр. 269):
циган: циган розг. “обманець”,
обциганити зх. укр. розг. “обдурити”
вициганити черн. розг. “випросити, вижебрати”
Варто звернути увагу, що Горбач розмовне значення цигана розмістив в розділі “Метафора й метонімія” українського елементу в арґо.
Натомість якщо звернути увагу на словники жарґонний і табуйований, то слово циган в них відсутнє – його не знайти в працях Лесі Ставицької Короткий словник жарґонної лексики української мови та Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників Нуль згадок про слово цигани у праці українського мовознавця Бориса Антоненка-Давидовича Як ми говоримо (Київ, ВД “KM Academia”, 1994 р.).
Немає нічого про неприпустимість циган в Довіднику-практикумі з граматики та стилістики сучасної української мови (Київ, ВД “Києво-Могилянська академія”, 2008 р.).
Також нічого про це слово не згадує відомий мовознавець і стиліст Олександр Пономарів у своїй праці Культура слова. Мовностилістичні поради (Київ, “Либідь”, 2008 р.).
А ось Марія Волощак, літературний редактор і член Національної спілки журналістів України у своєму Довіднику з українського слововживання “Правильно-неправильно” (Київ, Марія Волощак, 2014 р.) вважає, що неправильно вживати пісні циганів, а треба пісні циган. І жодних ромів.
Українські ж словники рясніють циганами та похідними від них.
В Українському орфографічному словнику, який укладала Ольга Леонова (Донецьк, ВКФ “Сталкер”, 1999 р.), є циган, циганити, циганкуватий, циганщина і лише один раз зазначено ром.
В Орфоепічному словнику української мови, де на титулі зазначений вже згадуваний Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (Київ, “Довіра”, 2003 р.) надибуємо слова циган, циганити, циганів, циганка, циганкуватий, циганочка, циганський, циганча, циганчатко, циганчук, циганщина, циганя, циганятко і знову лишень один раз зазначено ром.
Звернемося також до Словаря української мови Бориса Грінченка перевиданого Інститутом української мови НАН України (Київ, “Наукова думка”, 1997 р.), де знайдемо слова циган, циганенко, циганити, циганиха, циганія, циганка, циганочок
циганство, циганський, цигануватий, циганча, циганчик, циганчук, циганщина, циганя. А ось слова ром у Бориса Грінченка немає зовсім.
У Великому тлумачному словнику сучасної української мови (Київ, Перун, 2001 р.) є циган, цигани, циганити, циганів, циганка (три значення в т.ч. циганська голка), циганкуватий, циганочка (два значення), циганський, циганча, циганчатко, циганчук, циганщина, циганя, циганятко. І в цьому словнику лише один раз виписано слово ром, та й то у подвійному значенні:
ч. 1. род. -у. Міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру.
род. -а, етн., літ. Циган.
Тобто найперше ром – це алконапій. І лише потім це літературний (сиріч маловживаний) етнонім циган.
Врешті з циганами в українській мові пов’язаний великий мовностилістичний матеріал.
Фразеологічний словник української мови (Київ, Наукова думка, 1999 р.) затверджений вченою радою Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України на слово циган дає такі звороти:
* носитися, як циган з писаною торбою
* як (мов, ніби і т. ін.) циган на сало (до сала)
* як (мов, ніби і т. ін.) циган сонцем
* як циган решетом
* циганське сонце
* циганський піт проймає
* потанцюєш циганської халяндри
Або ось ще народні приповідки з українських словників:
* Для кумпанії і циган повісився.
* Засмикали, як циган сонце.
* Грек сім циган обдурить.
* Кидається як циган на ярмарку.
* На те циган матку б’є, щоб його жінка боялася.
* Багатий, як циган на блохи.
* Менджує, як циган кіньми.
* Послався циган на свої діти.
* Здався циган на свої дїти.
* Носиться, як циган з писаною торбою.
А тепер спробуйте у всіх вищеперерахованих словосполученнях замінити слово циган на ром? Як казав один політичний персонаж – звучить по-дебільному. А може в ініціаторів викреслення слова цигани і є мета дебілізувати українську мову? Або, як це модно говорити останнім часом, дискримінувати її? Хоча пара судових позовів щодо дискримінації української мови зіб’ють зайву заповзятість толерунів.
Українська мова не має такої потужної державної підтримки, як англійська, французька, німецька чи польська мови. Тому це не та мова з неї легко щось викинути чи упослідити сталі слова і поняття. Адже матеріал виписаний вище досить красномовний – спробуйте викреслити з цього тексту всі згадки про циган, а лишіть ромів і побачите, що лишиться.
І ще. Слово циган, наприклад, поширене в польській мові, але щось жодного разу в Польщі не було кампанії щодо його дискримінації. Може тому, що зазіхання на мову – це є зазіханням на один із символів державності?
Олександр ПІДДУБНИЙ
P.S.: Моя прапрабабка була циганкою. Колись цигани стояли табором біля мого рідного села Крутеньке і прапрадід її пошлюбив. Мою циганську частину особистості аніскілечки не ображає слово “циган”.
| Читайте також |
| Коментарі (2) |
|
| |
-1
