Чернігівщина: кожен третій виборець не зміг обрати партійного депутата в обласну раду

Відшуміли перші в історії незалежної України «cамостійні жовтневі» місцеві вибори 2010 року. Четверо попередніх місцевих виборів відбувалися у березні одночасно з виборами до Верховної ради України, а позачергові 1994 року одночасно з виборами Президента – у червні.
Переможці виборчих перегонів отримали депутатські мандати, про них пишуть газети, їх показують на телебаченні.
І майже нічого невідомо широкому загалу про підтримку виборцями партій, які не потрапили у місцеві ради.
Так на виборах до Чернігівської обласної ради сім партій, що подолали 3% бар’єр, отримали загалом 296392 (65,43%) голосів виборців. За 17 партій, що залишилися без депутатських мандатів, проголосувало 93661 (20,68%) виборців. «Проти всіх» проголосувало 46587 (10,28%) виборців. Ще 16330 (3,61%) виборчих бюлетенів дільничні виборчі комісії визнали недійсними.
Отже, інтереси кожного третього виборця, що взяв участь у голосуванні по партійним списках, в обласній раді ніхто не представляє.
Натомість сім партій-переможців «по-братськи» поділили «бонуси»: 10 депутатських мандатів, отриманих за рахунок «непрохідних партій», 5 – від «противсіхів», 2 – від тих, хто зіпсував або не зміг належним чином заповнити бюлетень.
Найбільше голосів «втрачено» місцевими виборчими проектами: «Сила і честь» (2,20%) і «Громадянська солідарність» (2,08%), що посіли відповідно 8 і 9 місце у цих перегонах.
Першу десятку лідерів перегонів до обласної ради завершує Партія Захисту Пенсіонерів України (ПЗПУ), що була зареєстрована останньою під №24, з результатом у 1,81 відсотка. Вона залишила позаду такі відомі загалу партії, як ВО «Свобода» (1,71%), Українська народна партія (1,64%), Народна партія (1,43%) та УСДП (1,42%) на чолі з головою облради Н. Романовою.
До речі, у містах Ніжині і Прилуки результат ПЗПУ був ще більш вражаючим: відповідно 2,45% і 2,48% голосів виборців.
П’ятнадцяту позицію у обласному рейтингу виборала Партія Пенсіонерів України (ППУ), що мала у виборчому списку №22, з результатом у 1,39 відсотків. При цьому позаду неї опинилися такі «гранди» української політики, як Партія зелених України (1,20%), «Єдиний центр» (1,15%), Прогресивна СПУ(1,09%), «Наша Україна» (1,08%).
Виборчі списки ще п’яти партій отримали менше одного відсотка голосів виборців кожний.
Цікаво, що у виборчих списках до Чернігівських обласної і міської рад і ППУ, і ПЗПУ було лише по дві особи. Більше того, обидва виборчі списка Партії Захисту Пенсіонерів України очолював громадянин Д., 1963 року народження, директор пп ДСЛ, що проживає в м. Чернігові.
Однак, цього грубого порушення Закону про місцеві вибори чомусь не помітила ні обласна, ні міська виборчі комісії, очолювані представниками від Партії влади.
Без сумніву, якби інтереси пенсіонерів в області захищала лише одна з цих двох партій, то її представники потрапили б до обласної ради (1,39 + 1,81 = 3,20%). Про це свідчить і результат голосування у м. Чернігові, де за списки ППУ до міської ради голосувало 0,83% виборців, а ПЗПУ – 1,22%, тобто разом 2,05%. В той же час за списки ППУ до Деснянської райради (при відсутності списку ПЗПУ) проголосувало 2,01% виборців.
Якби націонал-демократи з Української народної партії (1,64%) і соціал-націоналісти з ВО «Свободи» (1,71%) замість того щоб з’ясовувати хто з них кращий захисник українців, пішли хоча б до обласної ради єдиним списком, то в цій раді, без сумніву, було б кому захищати права українців.