Горда за чернігівців

Чернігівці по-різному сприймають небезпеку — це я про повітряну тривогу, звісно.

Хтось із торбами біжить у сховище, хтось маленьких дітей ховає під арку, хтось замучений та засмучений суне додому, бо у сховищі душно, та й, відпрацювавши цілий день, просто хочеться звалитися у ліжко та заснути.
Хтось бігає та фотографує шахеди, які, як маленькі пташки, летять високо в небі. Смертельні птахи...
Хтось...

А знаєте, що нас об'єднує?
Людяність і доброта.

Я за сьогоднішній вечір перезнайомилася з пів будинку своїх сусідів.
Це щирі, привітні люди: усміхнені, добрі, занепокоєні.
Вони допомагають та підтримують одне одного.

Після сьогоднішнього вечора засинаю з гордістю за наше місто і людей, які в ньому живуть. Звичайних, простих.
Вірю вам і дякую.

Ірина ВОРОБЕЙ