Чернігівець пропонує спати на бджолах
Це зовсім не боляче і безпечно. Такий новітній метод оздоровлення останнім часом набуває популярності, навіть Президент Янукович поставив у себе в Межигір’ї будиночок з лежанкою над вуликами. Чернігівець Василь Шолох виріс серед бджіл — його батько був пасічником. Але пан Василь пішов далі і, крім традиційної заготівлі меду, вирішив спробувати лікувальний сон на бджолиних вуликах.
Запах меду, тепло, що виділяє бджолиний рій, тихе гудіння трудових бджіл створюють біополе, яке дуже позитивно впливає на стан здоров’я: заспокоює нерви, позбавляє хронічного безсоння і головного болю, лікує серцево-судинну систему тощо. Тож, ознайомившись із вже існуючими технологіями, Василь Шолох зробив будиночки. Збудував їх на свій лад — у решти прихильників цього методу дещо інакше. У кожному будинку — по два ліжка, а якщо подивитися на низ зовні — то це ніші, в які господар ставить вулики. Кожне ліжко — фактично каркас, напнутий сіткою, а зверху настелено сіна. Поки людина відпочиває, насолоджуючись тишею і запахами сухої трави й дерева, бджоли живуть своїм життям. До речі, в будиночках усе зроблено з дерева: і підлога, і стіни.
«Бджоли мають позитивну енергію, — каже Василь Шолох. — Атоми, з яких складаються клітини людського організму, мають певну частоту коливання. При стресах клітина починає виходити з цієї частоти. А біополе, що створюють бджоли, налаштовує людину на цю ж частоту. Години дві біля бджіл — і відчуваєш себе краще».
У науці метод лікування бджолами та їхніми продуктами називається апітерапія. Розповідаючи про нього, Василь Шолох згадує свого батька: «Моєму батькові 93 роки. На здоров’я, слава Богу, не скаржиться. Він — найкраща реклама цього методу. А все тому, що з 1955 року займається медом. Майже 30 років веде щоденник, де записує свої спостереження за бджолами. Я, звісно ж, з дитинства за цим всім спостерігав, допомагав».
Бджоли відчувають, коли їх бояться
— Чи не заважає бджолам присутність людини?
— Ні. Навіть буває, якщо хороша погода, ви можете спокійно відчинити вулик, вони не кусаються. Якщо погана погода — бджоли починають злитися, що вони без роботи, можуть напасти на людину, розбомбити сусідній вулик. Також бджоли не люблять, коли їх торкають руками. Вони відчувають, коли їх бояться.
Бджоли працюють день і ніч. Робоча бджола влітку живе не більше 2 – 3 тижнів. А в зимовий період робочі бджоли здатні перебути до весни. Тобто, не працюючи, вони живуть набагато довше, не так швидко зношуються. У вулику ще є трутні — восени робочі бджоли їх виганяють на вулицю, тож вони не зимують, а навесні з’являються нові трутні. А матка може жити кілька років. До речі, саме відомий український бджоляр Прокопович визначив, що у бджіл є матка. Цікаво, що Прокопович був постачальником меду російському царю. Людям він продавав пилок, мед, і вони до нього приходили, щоб переночувати біля пасіки, полікуватися.
Вікторія ГАВРИК
Скорочено. Повністю читайте в газеті "Сіверщина" за 20 червня. Передплата -- по всій Україні.
Запах меду, тепло, що виділяє бджолиний рій, тихе гудіння трудових бджіл створюють біополе, яке дуже позитивно впливає на стан здоров’я: заспокоює нерви, позбавляє хронічного безсоння і головного болю, лікує серцево-судинну систему тощо. Тож, ознайомившись із вже існуючими технологіями, Василь Шолох зробив будиночки. Збудував їх на свій лад — у решти прихильників цього методу дещо інакше. У кожному будинку — по два ліжка, а якщо подивитися на низ зовні — то це ніші, в які господар ставить вулики. Кожне ліжко — фактично каркас, напнутий сіткою, а зверху настелено сіна. Поки людина відпочиває, насолоджуючись тишею і запахами сухої трави й дерева, бджоли живуть своїм життям. До речі, в будиночках усе зроблено з дерева: і підлога, і стіни.
«Бджоли мають позитивну енергію, — каже Василь Шолох. — Атоми, з яких складаються клітини людського організму, мають певну частоту коливання. При стресах клітина починає виходити з цієї частоти. А біополе, що створюють бджоли, налаштовує людину на цю ж частоту. Години дві біля бджіл — і відчуваєш себе краще».
У науці метод лікування бджолами та їхніми продуктами називається апітерапія. Розповідаючи про нього, Василь Шолох згадує свого батька: «Моєму батькові 93 роки. На здоров’я, слава Богу, не скаржиться. Він — найкраща реклама цього методу. А все тому, що з 1955 року займається медом. Майже 30 років веде щоденник, де записує свої спостереження за бджолами. Я, звісно ж, з дитинства за цим всім спостерігав, допомагав».
Бджоли відчувають, коли їх бояться
— Чи не заважає бджолам присутність людини?
— Ні. Навіть буває, якщо хороша погода, ви можете спокійно відчинити вулик, вони не кусаються. Якщо погана погода — бджоли починають злитися, що вони без роботи, можуть напасти на людину, розбомбити сусідній вулик. Також бджоли не люблять, коли їх торкають руками. Вони відчувають, коли їх бояться.
Бджоли працюють день і ніч. Робоча бджола влітку живе не більше 2 – 3 тижнів. А в зимовий період робочі бджоли здатні перебути до весни. Тобто, не працюючи, вони живуть набагато довше, не так швидко зношуються. У вулику ще є трутні — восени робочі бджоли їх виганяють на вулицю, тож вони не зимують, а навесні з’являються нові трутні. А матка може жити кілька років. До речі, саме відомий український бджоляр Прокопович визначив, що у бджіл є матка. Цікаво, що Прокопович був постачальником меду російському царю. Людям він продавав пилок, мед, і вони до нього приходили, щоб переночувати біля пасіки, полікуватися.
Вікторія ГАВРИК
Скорочено. Повністю читайте в газеті "Сіверщина" за 20 червня. Передплата -- по всій Україні.
Читайте також |
Коментарі (0) |