Блистова: надія тільки на себе
Голова сільради села Блистова, що на Менщині, Юрій Мишкін на цій посаді вже має десятирічний досвід. Тому все, про що він говорить, ним пережите, передумане, і кожен день сільського голови наповнений безліччю клопотів та справ, і майже кожна з них – невідкладна… На прийом до голови
Блистова майже ровесниця російської столиці Москви – різниця всього лише в кілька років у часі створення. Але годі й порівнювати сьогодні мільйонний мегаполіс і сучасне українське село. І тим не менше, нам цікаве саме село. Сьогодні в Блистові налічується понад 400 дворів, тут проживають 832 жителі, половина з яких – пенсіонери. Ще сім десятків людей зареєстровані, але тут поки що не живуть. Тут є фельдшерсько-акушерський пункт, середня школа, де навчаються 80 дітей, поштове відділення, будинок культури, а ще – чудова природа і гарні краєвиди.
З якими питаннями сьогодні йдуть люди до сільського голови –
поцікавилась я у Юрія Миколайовича і він сказав:
-- З дуже різними. Хтось приміром до цього часу не отримав державного акта на землю, хтось приходить, щоб оформити субсидії, пільги на електроенергію, взяти довідку тощо – все це йде через сільраду. І саме сільрада є на селі таким собі координаційним центром чи штабом для людей. Бувають такі питання що дивуюсь часом, бо наче малі діти до батька йдуть. І, відверто кажучи, не завжди можу й вирішити усі питання, з якими звертаються. А ті, які вирішити можу, ніколи не відкладаю, а намагаюсь вирішити одразу. Принаймні, зателефонувати і часом навіть телефонний дзвінок допомагає вирішити проблему. А якщо питання не в моїй компетенції, то одразу про це кажу.
Дуже, до речі, не подобається, коли люди приходять з приводу скандальних ситуацій. Бо і не піти до них – погано, і стати на чиюсь сторону – неодмінно потягне негативну реакцію. Але я завжди приймаю сторону слабшого, бо це, на мою думку, правильно. Хоча часом й потерпаю від цього, тому що починається потік скарг вже щодо мене, а це неприємно і заважає нормально працювати. Але часом люди звертаються й з такими простими питаннями, що дивуюсь, бо бачу, що йдуть, неначе до рідного батька…
Нащадки вільних козаків
Блистова за місцерозташуванням своїм трохи осторонь потужних трас, автобуси сюди не біжать один за одним. Можливо, через це тут ще немає осередків «зеленого туризму». Негусто й фермерів. Як розповів голова сільради, що на папері-то фермером стати нескладно, але якщо людина бере в обробіток 20 га землі, а в господарстві у людини один кінь, і людина здатна обробити самотужки хіба що 20 соток, то який же це фермер...
Водночас у Блистові спостерігається інше цікаве явище. Тут набирають обертів і потужності родинні господарства.
-- Тут, напевне, причиною є те, -- міркує Юрій Мишкін, що в технічному плані наше село, яке було вільним, козацьким, не кріпосним, ніколи не надіялось на когось. Люди завжди розраховували тільки на себе. І ці традиції спостерігаються й сьогодні. Адже недарма в числі перших у районі розпався у нас колгосп. Просто люди наші воліють працювати самі на себе і працюють. – У нас є кілька потужних родинних господарств. Це
Родина Коваленків -- батько і сини. У їхньому них господарстві є і трактор, і автомобіль, і гноєрозкидач, і зерновий та картопляний комбайни, і всі роботи, які потрібні в господарстві, вони можуть виконувати самостійно. Мене радує, що є такі родини. І я дуже вдячний таким людям. Бо, приміром, коли взимку дороги замете снігом, то Анатолій Коваленко не чекає, поки я знайду кошти, щоб заплатити йому за розчищення, а сідає на трактор і розчищає свій куток, і в центрі села проїде, наведе лад. І якщо треба піску чи землі привезти – привезе без проблем.
Є в Блистові чудова родина Гальчуків – батько Микола Михайлович та його сини Віктор і Андрій. Вони починали господарювати, маючи в господарстві лише коника та старенький тракторець. А потім розвивались, працювали невтомно, вирощували картоплю – а це тяжкий труд. І сьогодні це доволі потужне господарство, оснащене гарною технікою, яке допомагає людям всього села: у них є і прес сіновий, і картопляний комбайн, і трактор з усім обладнанням тощо. І подібних родин у нашому селі декілька.
Інеса ФТОМОВА
Скорочено. Повністю читайте в газеті "Сіверщина" за 20 червня. Передплата -- по всій Україні !
| Читайте також |
| Коментарі (0) |