Виходять на арену силачі!

Ініціатори
Треба віддати належне сільському голові Блистови Юрію Миколайовичу Мишкіну – ідея вшанувати пам’ять Терентія Кореня належить саме йому. А що? Сьогодні в селі – близько тисячі жителів, є двоповерхова школа, в якій навчаються і юні жителі Блистови, і школярики з близької Семенівки. Кому, як не дітям треба розповідати цікаві історії, та ще й про земляків!

Адже розказати є що! Років зо три тому газета «Сіверщина» друкувала розповідь про Терентія Кореня, який народився і зростав у багатодітній родині. З-поміж чотирьох своїх братів тільки Терешко відзначався неймовірною силою. Тож його юнацька біографія пістрявіє просто неймовірними фактами, від яких перехоплює подих. То він майже годину, побившись об заклад з паном, утримував бричку, запряжену кіньми. А кучер, як не поганяв коней, вони так і не змогли рушити з місця. То жонглював важеними гирями. Ну а в пошуках заробітку й кращої долі опинився Терентій Корінь аж на Далекому Сході і там потрапив до цирку. Цирк його неймовірно захопив: краса, видовище, публіка! Він кілька років виступав зі своїми силовими номерами і мав велику популярність.
Серед нагород Терентія Кореня було чимало високих: 7 золотих хрестів, 9 золотих медалей, срібні та бронзові медалі чемпіонів світу, грошові премії, а ще була серед них особлива — золота медаль з написом «Переможцю левів». 1907 р. у США в Чикаго відбулись незвичайні змагання — із левом. Терентій Корінь увійшов в історію як переможець лева: повідомлення про це в минулому столітті обійшло численні засоби масової інформації.

1912 року силач із Блистови став учасником V Олімпійських ігор у Стокгольмі. Про результати виступу нам невідомо, але Терентій Савич сходився в поєдинках зі знаменитостями того часу: Заїкіним, Шем’якіним, Деміним, Романовим, Петровим, Піддубним, Медвєдєвим.

І все це було до Жовтневої революції. Більшовицький переворот Терентій Корінь не сприйняв і не прийняв. Тож і лишався упродовж десятиліть радянської влади немовби в тіні – про нього неначе забули.

Але нема нічого таємного, яке б не стало явним. А до того ж, такими земляками, як Терентій Корінь, можна пишатися. Тому у приміщенні Блистівської сільради висить його великий портрет. Хоча й написаний любительськи. Ну то й що? Головне – душевно!

Тому й загорівся Юрій Мишкін ідеєю якось вшанувати пам’ять Терентія Кореня. І все склалося дуже добре: у центрі села з’явилася стела з меморіальною дошкою. З нагоди її відкриття 28 серпня відбулося не просто сільське свято, а справжній турнір силачів пам’яті Терентія Кореня.

Турнір

Силачі були не тільки з Блистови, а й із Семенівки (видам секрет: є намір вивести цей турнір наступного року на рівень району!).
Натхненником спортивного змагання виступив 67-річний колишній учитель фізкультури Володимир Степанович Ростальний. Він розказав правила змагань, повідомив, за що і як нараховуватимуться бали, а також продемонстрував на практиці, як саме треба піднімати й підкидати гирі…

Це треба було бачити! Дивлячись на цього стрункого невисокого літнього чоловіка, мало хто міг подумати, що в ньому криється така сила! Він не тільки легко орудував 16-кілограмовою гирею, а й жонглював двома 16-кілограмовими гирями! Та багатьом юнакам до такого спортивного рівня далеко! Що й казати – публіка була й захваті!

Сам турнір хоча й не зібрав багато учасників, порадував масою позитивних емоцій. Не перевелися силачі на нашій землі! І треба було бачити, як палали від захоплення очі у юних хлопчаків, які потихеньку перед початком пробралися до важезних гирь, і дехто крадькома таки спробував відірвати хоча б одну від землі… Ага… Важка… Переконалися.

А потім десятки глядачів не втомлювалися рахувати підйоми пудових гир кожним бійцем: «Один, два…, десять…. двадцять… Ого! Двадцять п’ять…» Безумовним фаворитом змагань став Станіслав Патютко із села Семенівка: люди втомилися рахувати! Він 55 разів вижав пудову гирю правою рукою. І стільки ж – лівою! Народ тільки ахав: хіба таке можливо? Аплодисменти, привітання!
А дехто й скрушно хитав головою: да… блистівчанам є в кого повчитися…
І ось турнір закінчився. Його переможці отримали не лише моральну підтримку глядачів та шану, а й медалі від «Сіверщини» та грошові премії від громадської ініціативи «Оновлення країни».

Призові місця розподілилися таким чином:

Перше місце (медаль і премія 300 грн) – Станіслав Патютко (31 рік), Семенівка.

Друге місце (медаль і премія 200 грн) – Володимир Лях (32 роки) с.Блистова.

Третє місце (медаль і премія 100 грн) -- Михайло Присівок (24 роки) с.Блистова.

А наприкінці свята було цікаво спостерігати, як біля нововідкритої стели вже почали фотографуватися люди…

Інеса ФТОМОВА.
с.Блистова
Менський район
Фото автора