Коли землі теперішньої Словаччини входили до Угорського королівства,то відповідно на них мешкали русини (українці). Зрозуміло чому, бо обидва народи - слов'янські й надзвичайно близькі. І от асиміляція українців набула розмаху на словацькій частині ЧССР. Звісно, з мовчазної підтримки московських патронів. Більше того, на Закарпатті УРСР те ж саме було, тільки русифікація.
Україна попала в палестинську пастку тріади росія-ізраїль-іран. Випливає, що є сили в США над її Президентом і Конгресом. Рвався Зеленський до ізраїлю, та не склалося як і в Байдена розрулити ситуацію в Газі.
Мені прикро за "Право і Справедливість". Туску за його прем'єрства закидали москвофільство. Антипатичні асоціації викликає й білосердечна емблема його партії.
Недоречно і некоректно порівнювати віру наших предків - православʼя, успадковане частково теперішньою християнською вірою, з безбожною московією. Це святотатство, на жаль.
Мова це індикатор наявності державності, її суб'єктності. Учорашнє взаконення англійської це протилежний напрям. Таким чином, боротися мусимо з першоджерелом проблеми - наявною не українською за духом владою.
Це показник слабкості України як держави. На шляху до членства в ЄС буде ще більше перепон. Вихід простий - обмежити польський імпорт до України м'ясо-молочної продукції, зокрема. Потрібна державницька воля.
Зрозуміла позиція автора бути причетним до кола видатних. Для цього просто про них пишеш хороші слова. Інша річ, свої справи. Може не вистачити і 80, і 100 років.
Було б добре, якби Кучма написав книгу "Україна у фарватері Росії. Тридцять років по тому". Це про події 1993-94 років, які призвели до зміни національно-демократичного курсу внаслідок дострокового припинення повноважень Президента і Верховної Ради України та започаткування побудови кланово-олігархічної системи в Україні.
Такі як Фаріон шкодять справі зміни ситуації, словами автора, щодо безвідповідальних дій державних інституцій. Вона переводить стрілки від управлінського рівня на низовий, загострюючи й без того напружену обстановку в суспільстві. Підозрюю, в органах управління державного та обласного рівнів досить багато не державників, не кажучи вже про зловмисників. Потрібна перевірка-атестація апарату із залученням громадських активістів до цієї справи. Виключення Фаріон із університету під тиском студентів - перша обнадійлива ластівка у цьому напрямку.
Тут ще є демографічний бік справи. Маємо стан ДНК: Демографічної Неспроможності Країни. За показником FSI, який враховує також демографічний стан, Україна на 18 місці у світі, тобто є серед нестійких країн Африки і Сходу. І це все без розпродажу землі. Війна це боротьба за територію. Можна відібрати за гроші, те що залишиться після війни. Тобто нам не дають місця під сонцем. Боротьба триватиме, хоч і навздогін.
Річ у тім, що й чинний правопис часто-густо ігнорується або порушується на нормативному рівні. А щоб поправити помилки, треба ті нормативні акти змінити. Ціла катавасія. Здавалося б, є Уповноважений, Нацкомісія, та ні, прописано так, що або їх обходять під час підготовки нормативів, або вони позбавлені контролю. От і тримається далі сяк-так на волонтерах, якими ситуативно стають небайдужі громадяни. Агов, державо, коли ти будеш?
Ось ці слова Олексія Горького: «Велику людину втратила Україна, довго і добре пам'ятатиме вона його добру роботу». Як на мене, - перекласти на українську і поставити під словами Панаса Мирного.
Міністр Мінмолодьспорту спрямовує і координує здійснення іншими центральними органами виконавчої влади заходів з утвердження української національної та громадянської ідентичності. Навряд чи хто відповість як пан Гутцайт виконував ці обов'язки. Щодо Чернігівської області, то ніяк, бо Координаційні ради з утвердження української національної та громадянської ідентичності не діють. Тому за Чернігівщину панові Гутцайту - двійка! Маємо чергове звільнення міністра і призначення т. в. о. Який державник пан Матвій Бідний, ще те питання.
СБУ виявлятиме, хто стоїть за цією тріадою. За принципом, хто відповідальний за мову. Шукатимуть у Мінкульті. Там в.о. міністра. Питання будуть до голови профільного комітету ВРУ. Також до гуманітарного заступника керівника Офісу Президента України. Знову тріада: Карандєєв, Потураєв, Дніпров. І так далі.
Попередник Гунька у ВРУ Давиденко (за недоведеними даними застрелений) був власником Парафіївського цукрозаводу коло Качанівської садиби - дітища меценатів Василя Тарновського та Павла Харитоненка. Цю пам'ятку промислової архітектури також вирізали і зруйнували.
Ахметов це наступник, за яким проглядається Звягільський і Кучма, які засобом шахтарських страйків 1993 року запустили процес перевороту від принципів Декларації про державний суверенітет України в напрямку формування кланово-олігархічної системи за рахунок здачі національних інтересів. У ті роки пан Ігор Луценко був ще підлітком.
1649-й це був рік утвердження української держави Військо Запорозьке на чолі з Гетьманом Б. Хмельницьким. А Київська митрополія хоч не була у складі Московського патріархату, але під значним впливом.Тому цар і московський патріарх разом далекоглядно поширили святкування цієї ікони з перспективою на територію Війська Запорозького. Так торувався шлях до поглинання української держави й перетворення її на провінцію московії. Коли цю ікону запровадили на Україні вперше, справа істориків. Відомо, що з 1688 року вона була в с. Каплунівка на Харківщині. Отже, відразу після підпорядкування Київської митрополії Константинопольського патріархату Московській патріархії 1686р.
Щоб Київ був другим Єрусалимом, йому треба відмовитися від статусу столиці держави Україна ( за столицю краще мати не мегаполіс, а такий собі український Вашингтон) та дозволити всім євангелістам світу до нього прибувати на паломництво.
Тут цей лист: https://mon.gov.ua/ua....mu-roci Витяг: "Реалізація мети освіти має ґрунтуватися на таких ціннісних орієнтирах: визнання унікальності й талановитості кожної особистості та заборона будь-яких форм дискримінації; розвиток вільної особистості через підтримку самостійності, підприємливості й ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі; формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного розвитку дитини; забезпечення добробуту й безпеки завдяки створенню атмосфери довіри, взаємоповаги і взаємодопомоги у шкільному освітньому середовищі; заклад освіти має бути безпечним місцем, де запобігають насильству й булінгу (цькуванню), надають потрібну допомогу; утвердження людської гідності та доброчесності, зокрема академічної, через виховання чесності, відваги, наполегливості, милосердя, доброти, справедливості, поваги до прав людини; плекання любові до рідного краю, української культури, дбайливе ставлення до довкілля; формування активної громадянської позиції, відповідального ставлення до Української держави, історії українського народу, державної мови". Мій коментар: Звернув увагу, що в інформаційних матеріалах, доданих до листа МОН, серед переліку ціннісних орієнтирів, на яких має ґрунтуватися реалізація мети освіти, орієнтир щодо "формування активної громадянської позиції, відповідального ставлення до Української держави, історії українського народу, державної мови" поставлений на останнє місце. Перевагу віддано ціннісним орієнтирам особистісного розвитку, тобто "визнанні пріоритету прав особистості". Це є прикладом дотримання хибного принципу віддання переваги інтересам особистим над загальними у час подолання викликів щодо збереження цілісності й державності України в умовах повномасштабного військового вторгнення Росії, коли "завдання консолідації суспільства, реформування системи освіти визначають нагальність підвищення уваги до виховного потенціалу освітнього середовища, а також до виховання базових соціальних цінностей суспільства, соціально-значущих якостей особистості, її компетентності й готовності до вияву відповідальної громадянської позиції і патріотизму".
Теза «індивід не несе відповідальності за свій народ та свою державу (ця теза, насправді, головна)» - стрижнева у нашій шкільній системі. Дивись лист МОН 06-14/2772 від_31-08-2023] «Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2023/2024 навчальному році».
0
