Дозволю собі надати коментар до репліки:"Здається пані головиха не вивчила елементарного правила звертання до старшої від себе особи, перебуваючи ось уже скільки часу на керівній посаді". Звернення голови ОТГ зроблене відповідно до настанов нового стандарту з ведення діловодства ДСТУ 4163:2020. Держстандарт регулює порядок оформлення адресатів листів. Зокрема, якщо документ адресований фізичній особі, то за ДСТУ спочатку зазначають власне ім’я та прізвище адресата в давальному відмінку, потім — поштову адресу: https://profpressa.com/news....minsudu
Дивне толерування знищення мирних мусульман (хоча, мабуть, у густонаселеній Газі є не тільки вони) і занепокоєння смертю християн. Наскільки розумію, згідно з міжнародним правом війна з мирним населенням не має вестися. Досі російське керівництво не засуджене за таке свавілля, заподіяне в Україні, а лише за викрадення дітей. Так само не дано належної правової оцінки й тому, що коїться в Газі.
Щоб створити такий фільм, треба мати життєвий досвід як у Василя Пабата. Якщо досі не було таких фільмів, значить, що серед кінотворців таких нема. Чому, загадка для мене. Хоча, комплекс і синдром там панують далі.
Коли землі теперішньої Словаччини входили до Угорського королівства,то відповідно на них мешкали русини (українці). Зрозуміло чому, бо обидва народи - слов'янські й надзвичайно близькі. І от асиміляція українців набула розмаху на словацькій частині ЧССР. Звісно, з мовчазної підтримки московських патронів. Більше того, на Закарпатті УРСР те ж саме було, тільки русифікація.
Україна попала в палестинську пастку тріади росія-ізраїль-іран. Випливає, що є сили в США над її Президентом і Конгресом. Рвався Зеленський до ізраїлю, та не склалося як і в Байдена розрулити ситуацію в Газі.
Мені прикро за "Право і Справедливість". Туску за його прем'єрства закидали москвофільство. Антипатичні асоціації викликає й білосердечна емблема його партії.
Недоречно і некоректно порівнювати віру наших предків - православʼя, успадковане частково теперішньою християнською вірою, з безбожною московією. Це святотатство, на жаль.
Мова це індикатор наявності державності, її суб'єктності. Учорашнє взаконення англійської це протилежний напрям. Таким чином, боротися мусимо з першоджерелом проблеми - наявною не українською за духом владою.
Це показник слабкості України як держави. На шляху до членства в ЄС буде ще більше перепон. Вихід простий - обмежити польський імпорт до України м'ясо-молочної продукції, зокрема. Потрібна державницька воля.
Зрозуміла позиція автора бути причетним до кола видатних. Для цього просто про них пишеш хороші слова. Інша річ, свої справи. Може не вистачити і 80, і 100 років.
Було б добре, якби Кучма написав книгу "Україна у фарватері Росії. Тридцять років по тому". Це про події 1993-94 років, які призвели до зміни національно-демократичного курсу внаслідок дострокового припинення повноважень Президента і Верховної Ради України та започаткування побудови кланово-олігархічної системи в Україні.
Такі як Фаріон шкодять справі зміни ситуації, словами автора, щодо безвідповідальних дій державних інституцій. Вона переводить стрілки від управлінського рівня на низовий, загострюючи й без того напружену обстановку в суспільстві. Підозрюю, в органах управління державного та обласного рівнів досить багато не державників, не кажучи вже про зловмисників. Потрібна перевірка-атестація апарату із залученням громадських активістів до цієї справи. Виключення Фаріон із університету під тиском студентів - перша обнадійлива ластівка у цьому напрямку.
Тут ще є демографічний бік справи. Маємо стан ДНК: Демографічної Неспроможності Країни. За показником FSI, який враховує також демографічний стан, Україна на 18 місці у світі, тобто є серед нестійких країн Африки і Сходу. І це все без розпродажу землі. Війна це боротьба за територію. Можна відібрати за гроші, те що залишиться після війни. Тобто нам не дають місця під сонцем. Боротьба триватиме, хоч і навздогін.
Річ у тім, що й чинний правопис часто-густо ігнорується або порушується на нормативному рівні. А щоб поправити помилки, треба ті нормативні акти змінити. Ціла катавасія. Здавалося б, є Уповноважений, Нацкомісія, та ні, прописано так, що або їх обходять під час підготовки нормативів, або вони позбавлені контролю. От і тримається далі сяк-так на волонтерах, якими ситуативно стають небайдужі громадяни. Агов, державо, коли ти будеш?
Ось ці слова Олексія Горького: «Велику людину втратила Україна, довго і добре пам'ятатиме вона його добру роботу». Як на мене, - перекласти на українську і поставити під словами Панаса Мирного.
Міністр Мінмолодьспорту спрямовує і координує здійснення іншими центральними органами виконавчої влади заходів з утвердження української національної та громадянської ідентичності. Навряд чи хто відповість як пан Гутцайт виконував ці обов'язки. Щодо Чернігівської області, то ніяк, бо Координаційні ради з утвердження української національної та громадянської ідентичності не діють. Тому за Чернігівщину панові Гутцайту - двійка! Маємо чергове звільнення міністра і призначення т. в. о. Який державник пан Матвій Бідний, ще те питання.
СБУ виявлятиме, хто стоїть за цією тріадою. За принципом, хто відповідальний за мову. Шукатимуть у Мінкульті. Там в.о. міністра. Питання будуть до голови профільного комітету ВРУ. Також до гуманітарного заступника керівника Офісу Президента України. Знову тріада: Карандєєв, Потураєв, Дніпров. І так далі.
Попередник Гунька у ВРУ Давиденко (за недоведеними даними застрелений) був власником Парафіївського цукрозаводу коло Качанівської садиби - дітища меценатів Василя Тарновського та Павла Харитоненка. Цю пам'ятку промислової архітектури також вирізали і зруйнували.
Ахметов це наступник, за яким проглядається Звягільський і Кучма, які засобом шахтарських страйків 1993 року запустили процес перевороту від принципів Декларації про державний суверенітет України в напрямку формування кланово-олігархічної системи за рахунок здачі національних інтересів. У ті роки пан Ігор Луценко був ще підлітком.
1649-й це був рік утвердження української держави Військо Запорозьке на чолі з Гетьманом Б. Хмельницьким. А Київська митрополія хоч не була у складі Московського патріархату, але під значним впливом.Тому цар і московський патріарх разом далекоглядно поширили святкування цієї ікони з перспективою на територію Війська Запорозького. Так торувався шлях до поглинання української держави й перетворення її на провінцію московії. Коли цю ікону запровадили на Україні вперше, справа істориків. Відомо, що з 1688 року вона була в с. Каплунівка на Харківщині. Отже, відразу після підпорядкування Київської митрополії Константинопольського патріархату Московській патріархії 1686р.
Щоб Київ був другим Єрусалимом, йому треба відмовитися від статусу столиці держави Україна ( за столицю краще мати не мегаполіс, а такий собі український Вашингтон) та дозволити всім євангелістам світу до нього прибувати на паломництво.
0
