Краще згадати відзначення 200-річчя з дня народження М.В.Гоголя. Офіційно заходи заплановані були в Полтаві, Києві, Ніжині. Що було зроблено значимого в матеріальному плані в Ніжині? Так само буде у нас і з упорядкуванням Шевченківських місць. Скажуть - нема коштів. А їх хто просив?( цей хтось зокрема - В.М.Хоменко, член оргкомітету та координаційної ради з підготовки та відзначення цієї дати, голова ЧОДА ).
У нас завжди так. Спочатку запишіться в "армію", а потім виявиться, що це кіт у мішку. Так сталося з помаранчевим майданом, нині подібне пропонує"опозиція". Якби була такою , створила б на всіх рівнях паралельні владі структури, які будуть відстежувати її діяльність та подавати пропозиції владі, а народові - достовірну інформацію про реальний стан речей. На момент чергових виборів буде відомо, хто є хто, чи варто ту владу ламати, та ще й через майдан-коліно. Вся ця революційно-військова риторика досить таки набридла.
У більшовиків грошей не вистачало на перейменування, тому вони спочатку церкви пограбували і закрили.Тепер у нас справді грошей нема, щоб відродити Шевченківську святиню - Спасо-Преображенську церкву до 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка. То хоч назви катів з наших вулиць і площ поприбираємо. А там, дивись, заробимо і на ремонт доріг, а головне не дамо знову розікрасти.
Не менше за росіян ( звісно самодержців ) Шевченко шпетив і поляків ( гнобителів ), і "німців"( гадаю, це збірний образ ). А що вже казати про критику самих українців - її таки найбільше, від "рабів німих" до гетьманів. Мабуть, саме отакого всеосяжного критика і злякалися деякі в Оренбурзі.
У Шевченківські дні якраз і доречно сказати те, що досі не говорилося. Щодо Бузини, то його метода подачі історичних фактів оригінальна, хоча не погоджуватися з його суб'єктивними оцінками здатен мало хто.
Якраз таких як Шевченко пройдисвіти відштовхують від влади, коли революції збуваються. Головне, що бачив Шевченко - перспективу України як самостійної країни у слов'янському колі країн , і зараз впритул не хочуть бачити сучасні українські політики. Їм би скоріше до "німця", в ЄС. Інші ж так само тягнуть у протилежний бік - знову в обійми Росії. Шевченко ж закликав усіх українців об'єднатися задля вільної України. Він не бачив мирного способу, а ми мусимо його знайти.
Неправду каже свободівець. Під час німецької окупації у Ніжені були відкриті церкви, "Просвіта", засновано музичну школу, працював театр тощо. Так що порівняння некоректне. Щодо так званої оптимізації, то, зокрема, йдеться про перепрофілювання однієї зі шкіл, очевидно №1 чи №7, у міський ліцей. Щодо пам'ятника Леніну, то депутат-свободівець у міській раді ще минулого року вніс пропозицію про його знесення. Тому дивно, що вони тепер начебто від цього відмовляються. Абсурдом виглядає мітинг свободівців біля цього одіозного пам'ятника. Могли б зібратися і біля Управління освіти, ініціатора і виконавця реформ.
На тлі експансії російського капіталу це незначно. Щодо пустуючих земель, то таких, що придатні для с/г виробництва ,майже не залишилося. Натомість йде погоня з перекупки прав оренди великих обсягів за ставкою 1 тис.доларів за га. При цьому не слід тішити себе ілюзіями щодо капіталовкладень. Фіскальна система тисне на дрібних платників, а великі уникають оподаткування. Треба розвивати фермерство як у Канаді. Особливо це важливо для Чернігівщини, де багато селян без діла.
Ми засуджуємо Ющенка , та й Тимошенко також, за петлюрівщину - вождизм, коли тільки себе бачили на чолі України. Втратили все. Україна програла знову також. Скільки можна!?
Цей міф про "шляхетність" Бернеса давно не є секретом. Але мова в інформації для думаючих громадян про інше. Чому в нашій країні не можна законно встановити і так само законно знести пам'ятник?
На скільки знаю, в російській мові слова "вор" і "злодей" - синоніми( тотожні за значенням), а ось в українській - ні. Так що помиляється вражий син, що так перекладає прізвище цього більшовика. Краще б запропонував перейменувати цю вулицю на Моріса Конраді, зважаючи на російськість чернігівців.
Це слова "лірика" про нашу мову, а "фізик" розповів би про енергетику українського слова. Енергетичний потенціал нашої мови це не тільки гармонізована пісня чи мовлене слово, а й потужна інформаційна місткість. У китайців це на письмі, а в нас - збереглося у мовленні. Розумних людей тому агітувати за нашу мову не доводиться. Питання в оточенні, що заважає.
,"У 2014 році Україна відзначатиме 120-річчя від дня народження Олександра Довженка. На виконання Указу Президента від 03. 07. 2012 року № 430/2012 «Про відзначення 120-річчя від дня народження Олександра Довженка» Кабінетом Міністрів України створено організаційний комітет та розробляється відповідний план заходів". ( із сайту ОДА ).
І чому (про)комуністична влада так любить Довженка? Наприклад,100-річчя Івана Багряного на державному рівні не відзначалося. Про воєнне лихоліття у нього куди сильніші твори та й особиста доля також.
Нас немало дурено на початку Незалежності. Ніколи не пізно виправити помилки. І з прапором соняшно-блакитним, і з записом про українську національність у паспорті, і з загальнонародною власністю на землю та обмеженням розміру наділів в "одні руки" для сільського господарювання.
Можна тільки вітати Леоніда Горлача, представника доброї старої письменницької плеяди. Ця патріотична когорта на очах тане ( до неї належав і Станіслав Реп'ях ). Цього разу не пошановано закордонних українців? Одним з перших такої нагороди удостоєно нашого земляка Ігоря Качуровського - 2006 року.
У нас і без Кубані проблем вистачає. Це не етнічна територія українців, а вимушено заселена царатом, щоб була плацдармом перед свободолюбивими кавказькими народами. У нас Придністров'я під боком, де чимало українців - і що ми вирішили? Чи є у нас хоч програма репатріації?
Нам би хоч мову не тільки зберегти, а й зробити її беззаперечною цінністю, гідною ознакою України.
А вихід простий - зробити сільськогосподарську землю загальнонародною власністю і передавати тільки в оренду і то в певних розмірах для кожного суб'єкта господарювання.
Ми нікуди не дінемося від суспільного ( громадського ) радіо й телебачення. Над цим треба працювати, тим більше, що законодавство цьому сприяє - підприємництву ГО у цій сфері. Нема підприємливих людей серед гуманітаріїв!
З власного досвіду роботи в громадській раді та раді підприємців скажу, що не вистачає нормативної бази.Не регламентовані зовсім стосунки з радами депутатів, а з виконкомами, держадміністраціями чітко не прописані. Тому рішення громадських рад "зависають".
Зате у Ніжині можливо приватною особою, громадянином РФ, спорудити у парку скульптуру, назвати її пам'ятником, подарувати місту, а Ніжинський суд підтвердить, що все законно ще й помахає пальчиком громадському об'єднанню, що те взялося оскаржувати порушення законодавства.
Що значить розкручений бренд Тараса в кожусі ! Ось де підказка нашим виробникам для експорту своїх товарів. Британці не помилилися - це чудовий маркетинговий хід!
Щодо публічних діячів, які обираються , таке приховування особистих даних не повинно стосуватися. Бо і так щоразу обираємо кота в мішку, а потім Ющенко чи ще хтось винуватий,що не здатний управляти державою і взагалі меншовартісний. Самоїдство -це антипод самокритики.
0
