Якраз таких як Шевченко пройдисвіти відштовхують від влади, коли революції збуваються. Головне, що бачив Шевченко - перспективу України як самостійної країни у слов'янському колі країн , і зараз впритул не хочуть бачити сучасні українські політики. Їм би скоріше до "німця", в ЄС. Інші ж так само тягнуть у протилежний бік - знову в обійми Росії. Шевченко ж закликав усіх українців об'єднатися задля вільної України. Він не бачив мирного способу, а ми мусимо його знайти.
Неправду каже свободівець. Під час німецької окупації у Ніжені були відкриті церкви, "Просвіта", засновано музичну школу, працював театр тощо. Так що порівняння некоректне. Щодо так званої оптимізації, то, зокрема, йдеться про перепрофілювання однієї зі шкіл, очевидно №1 чи №7, у міський ліцей. Щодо пам'ятника Леніну, то депутат-свободівець у міській раді ще минулого року вніс пропозицію про його знесення. Тому дивно, що вони тепер начебто від цього відмовляються. Абсурдом виглядає мітинг свободівців біля цього одіозного пам'ятника. Могли б зібратися і біля Управління освіти, ініціатора і виконавця реформ.
На тлі експансії російського капіталу це незначно. Щодо пустуючих земель, то таких, що придатні для с/г виробництва ,майже не залишилося. Натомість йде погоня з перекупки прав оренди великих обсягів за ставкою 1 тис.доларів за га. При цьому не слід тішити себе ілюзіями щодо капіталовкладень. Фіскальна система тисне на дрібних платників, а великі уникають оподаткування. Треба розвивати фермерство як у Канаді. Особливо це важливо для Чернігівщини, де багато селян без діла.
Ми засуджуємо Ющенка , та й Тимошенко також, за петлюрівщину - вождизм, коли тільки себе бачили на чолі України. Втратили все. Україна програла знову також. Скільки можна!?
Цей міф про "шляхетність" Бернеса давно не є секретом. Але мова в інформації для думаючих громадян про інше. Чому в нашій країні не можна законно встановити і так само законно знести пам'ятник?
На скільки знаю, в російській мові слова "вор" і "злодей" - синоніми( тотожні за значенням), а ось в українській - ні. Так що помиляється вражий син, що так перекладає прізвище цього більшовика. Краще б запропонував перейменувати цю вулицю на Моріса Конраді, зважаючи на російськість чернігівців.
Це слова "лірика" про нашу мову, а "фізик" розповів би про енергетику українського слова. Енергетичний потенціал нашої мови це не тільки гармонізована пісня чи мовлене слово, а й потужна інформаційна місткість. У китайців це на письмі, а в нас - збереглося у мовленні. Розумних людей тому агітувати за нашу мову не доводиться. Питання в оточенні, що заважає.
,"У 2014 році Україна відзначатиме 120-річчя від дня народження Олександра Довженка. На виконання Указу Президента від 03. 07. 2012 року № 430/2012 «Про відзначення 120-річчя від дня народження Олександра Довженка» Кабінетом Міністрів України створено організаційний комітет та розробляється відповідний план заходів". ( із сайту ОДА ).
І чому (про)комуністична влада так любить Довженка? Наприклад,100-річчя Івана Багряного на державному рівні не відзначалося. Про воєнне лихоліття у нього куди сильніші твори та й особиста доля також.
Нас немало дурено на початку Незалежності. Ніколи не пізно виправити помилки. І з прапором соняшно-блакитним, і з записом про українську національність у паспорті, і з загальнонародною власністю на землю та обмеженням розміру наділів в "одні руки" для сільського господарювання.
Можна тільки вітати Леоніда Горлача, представника доброї старої письменницької плеяди. Ця патріотична когорта на очах тане ( до неї належав і Станіслав Реп'ях ). Цього разу не пошановано закордонних українців? Одним з перших такої нагороди удостоєно нашого земляка Ігоря Качуровського - 2006 року.
У нас і без Кубані проблем вистачає. Це не етнічна територія українців, а вимушено заселена царатом, щоб була плацдармом перед свободолюбивими кавказькими народами. У нас Придністров'я під боком, де чимало українців - і що ми вирішили? Чи є у нас хоч програма репатріації?
Нам би хоч мову не тільки зберегти, а й зробити її беззаперечною цінністю, гідною ознакою України.
А вихід простий - зробити сільськогосподарську землю загальнонародною власністю і передавати тільки в оренду і то в певних розмірах для кожного суб'єкта господарювання.
Ми нікуди не дінемося від суспільного ( громадського ) радіо й телебачення. Над цим треба працювати, тим більше, що законодавство цьому сприяє - підприємництву ГО у цій сфері. Нема підприємливих людей серед гуманітаріїв!
З власного досвіду роботи в громадській раді та раді підприємців скажу, що не вистачає нормативної бази.Не регламентовані зовсім стосунки з радами депутатів, а з виконкомами, держадміністраціями чітко не прописані. Тому рішення громадських рад "зависають".
Зате у Ніжині можливо приватною особою, громадянином РФ, спорудити у парку скульптуру, назвати її пам'ятником, подарувати місту, а Ніжинський суд підтвердить, що все законно ще й помахає пальчиком громадському об'єднанню, що те взялося оскаржувати порушення законодавства.
Що значить розкручений бренд Тараса в кожусі ! Ось де підказка нашим виробникам для експорту своїх товарів. Британці не помилилися - це чудовий маркетинговий хід!
Щодо публічних діячів, які обираються , таке приховування особистих даних не повинно стосуватися. Бо і так щоразу обираємо кота в мішку, а потім Ющенко чи ще хтось винуватий,що не здатний управляти державою і взагалі меншовартісний. Самоїдство -це антипод самокритики.
Кими тоді є інші депутати міськради, спасибі хоч такому. Але до статистики, яка без аналізу гола. Спробую спрогнозувати. Держбюджет міг зрости тільки за рахунок вимивання обігових коштів підприємств та збільшення податкового навантаження на легальний бізнес. Адже нових виробничих потужностей в адекватних податковій статистиці розмірах не з'явилося. У цьому році конфіскація обігових коштів ще зросте завдяки новій авансовій сплаті податку на прибуток. Те ж саме і по міському бюджету: з одного боку підвищення зарплат у бюджетній сфері автоматично збільшує ПДФО, так само зросло фіскальне навантаження на ФОП. Тим часом дірки у наповненні міського бюджету виявляються все нові і нові. Найкращий спосіб розкрадати бюджет - не наповнювати його за умов "непомічання" цього з боку влади і контролюючих органів. Місцеві депутати себе до таких контролерів чомусь не відносять.
Це в дусі комістичних часів - велопробігами та футбольними турнірами відзначати пам'ятні події. Тим часом, пам'ятник катові України далі посеред міста, прибрати якого задекларувала місцева "Свобода" вустами свого депутата у міськраді В.Боровика.
Ми не знаємо суті, але можна поспівчувати матері й патріотці. Сам Павличко зазнав трагедії батька - втрати доньки. Це все глибоко особисте і хто з нас застрахований від прикростей. Отак би пристрастно сказав би поет про біди наші спільні - занедбану "Просвіту", "батьком" і почесним головою, якої він є.
Партії тут ні до чого. Ці люди вчора були в одній партії, сьогодні в іншій. Все вирішує міський голова, який також поміняв партійність. Так по всій Україні.