А населення Німеччини удвічі більше. Тобто ситуація із захворюваннями у нас удвічі гірша. А щодо смертей: у них 96 тис., у нас 67 тис., також гірша - в 1,4 раза.
Але союзник. Завдяки Римові протрималася українська державність від середини 13-го століття і до 1918 року. Поляк Липинський не наполіг чи не впорався, аби відновилося в державній повноті за умовами Берестейського договору Королівство Галичини та Володимирії.
Справжній аристократ. Під сімдесят років узявся за Уряд. У Седневі за врядування Азарова поставлено пам'ятник Федору Лизогубу в дворі новозбудованої школи. Будівництвом опікувався Чечетов.
Тільки зараз узнав*), що німці під час окупації не були спровоковані на терор білоруськими націоналістами (навіть на них вони робити ставку пізніше),на відміну від НКВСівської партизанщини, яка з лихвою перекрила це винищенням населення руками німців. У нас сталося інакше: націоналісти незалежність поспішили проголосити,накликали на себе терор німця, а прийшли визволителі - погнали чоловіче населення на Дніпро як розплату за 2 роки сякого-такого життя без націоналістів та партизанів (за винятком півночі Чернігівської та Сумської областей). *)https://siver.com.ua/news/biloruskij_nacionalnij_rukh_pid_chas_drugoji_svitovoji_vijni_1939_1945_rokiv/2021-09-24-29298
Меркель демонструвала суто жіночу політику - обережну, без різких рухів, що не дивно, зважаючи на її східне походження. Чоловік після неї, із західної частини, однозначно має бути рішучішим. Проте, зважаючи на незмінність післявиборчої конфігурації двопартійного альянсу з переміною і то не суттєвою лідера, можна очікувати спадковості курсу "меркель". Ніколи Україна не була в пріоритеті Німеччини, а «прохідним двором» між нею і Росією. Щось подібне є і зараз, аж поки ми не складемо прагматичні партнерські стосунки і не збалансуємо її перевисання до Росії інтелектуальними перевагами.
Є ще Атлас історії української державності: Українські землі від найдавніших часів до сьогодення / Авт.-упорядн.: В. Грицеляк, І. Дикий, І. Ровенчак; Ред. кол.: Войтович Л. В., Гречило А. Б., Грицеляк В. П., Дикий І. В., Литвин М. Р., Новоженець Р. П., Ровенчак І. І., Шуст Р. М. – Львів: НВФ "Карти і Атласи", 2013. – 128 с. Гадаю, продовжувати є кому.