Не коректно подано заголовок інформації. Очевидно, назви чернігівських вулиць будуть зазначатися тільки українською, а не трьома мовами. А так може здатися, що УНП ніби-то за тримовність.
А скільки нам треба збирати(заробляти) для нормального життя? Без ґрунтовного аналізу це не цікава статистика. А дійсність така, що семеро з ложкою, а один із сошкою. Один, бо така централізована податкова система в олігархічній моделі економіки. Знову ж таки порівняйте, Ніжин з білоруським побратимом Мозирем, наприклад:http://mozyrisp.gov.by/rus/economics/. Так доходи в бюджет Мозирського району на 01.01.2013 становили у гривневому еквіваленті 470 млн.грн, тобто за квартал близько 118 млн.грн. Порівняйте з нашими 20 млн.грн. Тобто, якби навіть усі податки залишалися в Ніжині, цього б все одно було б недостатньо. Просто ми звиклися зі злиденним життям, а владу це влаштовує. Треба міняти економічну модель. А не просто Уряд, Президента, депутатів і так далі.
У західних областях членів тисячі(може на папері?), а ківаловщина наступає і там. Скоро введуть офіційно російську державну, де-факто вона такою стала протягом року. Покращилася ситуація з мовою в Чернігові? У Києві взагалі не "Просвіта", а ПР-освіта. Наперед дякую за оприлюднення тез звіту голови міського об'єднання.
Цей заповідник - соломинка, за яку хапається влада. Скільки туристи принесли у скарбницю Чернігова, у %? А Ніжин до того ж не Чернігів. Країна не приваблива. Тому сподіваються на кошти з держбюджету. Якби не так! Могли б допомогти місцеві підприємці. Але спочатку влада повинна повернути довіру до себе, віддавши відібране. Наприклад, невідшкодоване ПДВ, прихватизоване комунальне майно, включно з пам'ятками архітектури, врешті можливість нормально займатися підприємництвом. Ось цього повертати влада не хоче, бо тоді закінчиться сама влада в сьогоднішньому вигляді.
Росію важко відокремити від України. Хоча треба, бо та завжди зловживала. Якщо йде взаємообмін культур, до того ж близьких, це нормально. Водночас нам важливо не втрачати ідентичність від такої близькості. Це важливо й для Росії в неслов'янському морі. Тому найпростіше підживлюватися від нас. Але ж як донори ми вичерпалися! Нам самим потрібен обмін з рештою слов'янського кола. Коли це стане державною політикою, ось питання. Наші інтелектуали тут на диво пасивні.
Ось мало б бути навпаки. Міська влада могла б і не знати точно, коли прибуде очільник області. А для звичайних громадян було б достатньо знати, що такий візит намічається. Сьогодні у Ніжин заявився О.Ляшко. Він дещо привідкрив завісу таємничості.
Про загальнодержавне та міжнародне вшанування могли б свідчити присутність у Корюківці Президента України та глав дипломатичних місій, реквієми по всій Україні.
Ми живемо не в 30-ті роки минулого століття. Зараз може й повинна бути відкрита розмова. А пані комуністка-завідувачка Держархіву лякає примарами тоталітаризму щодо онуків катів. Ми всі несемо успадковану бацилу сталінізму, в більшій-меншій мірі. Завдання - не передати її далі. Це можливо, якщо не буде "закритих" тем, не те що архівів. Відтак скоротиться дорога до Нюрнбергу-2, цього вселюдського очищення і реабілітації, так потрібного примирення.
Творчість згаданих, та й інших, письменників треба аналізувати на предмет неосталінізму. До цього закликає стаття В.Баранова. Ми бачимо як важко знайти серед сущих письменників, особливо титулованих, совість нації. Особливо зараз, коли шукаємо українську перспективу. Тому, не зважаючи на різкі характеристики автора, стаття вельми важлива й своєчасна.
Президентові Януковичу В.Ф. треба брати приклад зі свого попередника - Президента Ющенка В.А.. Держава широкомаштабно вшанувала жертви Голодомору, це мало світовий розголос, на такому ж рівні слід вшанувати й безневинні жертви війни. Причому, за особистої участі Президента України.
Вічна пам'ять і слава первоієрарху відродженої в Україні православної церкви! Ця світла особистість ще буде належно оцінена і пошанована. У Тернополі біля собору УАПЦ є гарна меморіальна дошка на честь Патріарха Мстислава. Чернігів може пишатися, що він відвідав місто як центр українського православ'я.
Якщо антикомуніст, то зразу вже фашист!? За поглядами М.Міхновський був демократом-хліборобом і самостійником. Підтримував Гетьмана Павла Скоропадського, якого ніяк не зарахуєш до ворогів росіян, які боролися з більшовизмом - цим різновидом фашизму. Треба краще знати життєвий шлях цього українського патріота, а не вішати ярлики.
Чому б опозиції не сформувати опозиційний уряд та направити спостерігачів у міністерства, обласні, районні адміністрації? Відповідно це закріпити у Законі про опозицію. Одночасно організувати прийом пропозицій від громадян, на які влада не звертає уваги. На підставі цього публічно оцінювати діяльність влади та подавати пропозиції.
Хочу самого себе поправити. УНР часів Директорії була віртуальною державою. Товариші-соціалісти за фінансової підтримки російських більшовиків повалили Українську державу на чолі з Гетьманом Павлом Скоропадським. Гетьман шукав союзу із ЗУНР, Кримом, Кубанню. Компроміс спільного антибільшовицького фронту назрівав і з Правителем півдня Росії Антоном Денікиним, який визнавав УГА і ЗУНР ( оскільки це були формування з- поза меж Російської імперії). Тому треба віддати належне державницькому хисту П.Скоропадського, 140-річчя від дня народження якого відзначатимемо 16 травня.
Головним завданням громадського оргкомітету має бути спонукання обласної влади до виконання відповідних Указів Президентів України В.А.Ющенка і В.Ф.Януковича. Залишилося менше року до ювілею , а про впорядкування шевченківських місць - ні слова, грошей на це - ні копійки!
"Товаришам" не варто так турбуватися. Згадаймо, як закінчилося життя М.Міхновського, що сталося з гаслом соборності України після Акту Злуки. "Все або нічого". Мали дві держави - УНР і ЗУНР, захотіли зразу мати одну велику (звісно на чолі з петлюрами-винниченками), отримали - жодної. Так само закінчилося і з проголошенням самостійної України в 1941 році. То ж переживати слід тим, хто розуміє цінність державності України .
Наступним кроком сім'ї Луценків стане, сподіватимемося, благодійність. Чом не взяти приклад з Василя Васильовича Тарновського-молодшого, 175-ліття з дня народження якого минає сьогодні.
Головне не формальна партійність, а досвід управлінської роботи в реальному секторі економіки. Як бачимо, цим не керувалися. Схоже, курс на Вибори-2015.
Це підла практика київської влади. Бо важливі повідомлення треба друкувати. Україномовні видання, напр. державна "Деснянська правда", у кращому випадку зроблять переклад на українську, російськомовні ж - подадуть в оригіналі, тобто у них перевага - клопоту менше. Отже, на практиці маємо дискримінацію україномовних видань. І де? Там , де українська - державна! За такі речі треба б і відповісти чиновникові. Позов має подати ВТ"Просвіта", але цього не робить. Ось її керівника ( П.Мовчана ) треба "гнати" також.
Краще згадати відзначення 200-річчя з дня народження М.В.Гоголя. Офіційно заходи заплановані були в Полтаві, Києві, Ніжині. Що було зроблено значимого в матеріальному плані в Ніжині? Так само буде у нас і з упорядкуванням Шевченківських місць. Скажуть - нема коштів. А їх хто просив?( цей хтось зокрема - В.М.Хоменко, член оргкомітету та координаційної ради з підготовки та відзначення цієї дати, голова ЧОДА ).
У нас завжди так. Спочатку запишіться в "армію", а потім виявиться, що це кіт у мішку. Так сталося з помаранчевим майданом, нині подібне пропонує"опозиція". Якби була такою , створила б на всіх рівнях паралельні владі структури, які будуть відстежувати її діяльність та подавати пропозиції владі, а народові - достовірну інформацію про реальний стан речей. На момент чергових виборів буде відомо, хто є хто, чи варто ту владу ламати, та ще й через майдан-коліно. Вся ця революційно-військова риторика досить таки набридла.
У більшовиків грошей не вистачало на перейменування, тому вони спочатку церкви пограбували і закрили.Тепер у нас справді грошей нема, щоб відродити Шевченківську святиню - Спасо-Преображенську церкву до 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка. То хоч назви катів з наших вулиць і площ поприбираємо. А там, дивись, заробимо і на ремонт доріг, а головне не дамо знову розікрасти.
Не менше за росіян ( звісно самодержців ) Шевченко шпетив і поляків ( гнобителів ), і "німців"( гадаю, це збірний образ ). А що вже казати про критику самих українців - її таки найбільше, від "рабів німих" до гетьманів. Мабуть, саме отакого всеосяжного критика і злякалися деякі в Оренбурзі.
У Шевченківські дні якраз і доречно сказати те, що досі не говорилося. Щодо Бузини, то його метода подачі історичних фактів оригінальна, хоча не погоджуватися з його суб'єктивними оцінками здатен мало хто.
0
