Панове! У нас жодного університету немає! Ніженський так і залишається провінційним педінститутом, якщо не рахувати факультет культури і мистецтв. Проте втрата вишу, а така загроза є, відкине місто ще далі від сусідніх Прилук і Чернігова. Як не парадоксально, в економічному плані. Адже не малою мірою завдяки студентам процвітає містечковий бізнес. Також донором міського бюджету є відрахування з виплат викладачам і студентам. Адекватного інтелектуального впливу на міську владу чомусь не спостерігаємо.
Дивним є, що священнослужителі не визнають дохристиянських вірувань, які самі змушені були сприйняти, бо народ за них держиться. Коли це буде подолано, інтелігенція по-іншому буде ставитися до церкви.
Тема виразів "на Україні" та "в Україні" ґрунтовно викладена у двох статтях Ігоря Качуровського нижче на блозі. Обидва мають право на життя. Але природнішим є "на Україні", який росіяни перейняли у нас і тримаються як за суто свій. Про вторинність порівняно з українською російської можна багато наводити прикладів. Такі реалії, а не спроби якось принизити наших північно-східних сусідів. Навпаки, це ми спостерігаємо з їх боку. Тому відповідно реагувати треба, а як зробив пан Кисельов треба вітати.
Ви хочете підмінити собою Інститут української мови НАНУ? Не існує проблем з транслітерацією на фаховому рівні. Чого нема, то це точного виконання приписів, тобто наяву нефаховість чернігівських чиновників, а з ними пасивність мовознавців та некомпетентність громадських активістів. Разом вони творять малокультурне у мовному відношенні середовище обласного центру.
До чого тут популярність? Найпоширенішою може стане китайська, яка фонетично ніяка, проте має глибоко символічну графіку, а головне - грандіозне число компактно проживаючих мовців. Українцям, як і будь-якому етносові, потрібно оцінити свій мовний скарб, унікальний якраз фонетичною образністю у порівнянні з тією ж англійською чи російською мовою. Державність виборювалася віками не в останню чергу і для цього. Низький рівень культури, а звідси мовної, - поширене явище серед тих, хто намагається чи мав би бути нашою елітою. Небажання жертвувати бодай тимчасово власним комфортом і зумовлює затяжний процес визрівання мовної самодостатності у неї та взагалі у суспільстві.
Ви праві. "Просвіта" втратила авторитет одночасно з появою її на руїнах товариства української мови. Яка репутація може бути у "зозулі" ? Що стосується чернігівської "Просвіти", то обнадійливими є недавні переміни. Своє слово має сказати й обласна конференція товариства.
У відстоюванні своєї ідентичності нам ще рости й рости до рівня Франції. Тут нам за орієтир може бути Польща, яка безперечно була і є підживлювана прикладом і зв'язками з французами. На відміну від росіян, які у минулому мавпували. Кубанці за першої-ліпшої нагоди виставляли свою інакшість, яка є в їх етнічному корінні. Без сумніву, наша спорідненість з ними взаємоважлива і перспективна. У налагодженні міжслов'янської співдружності, з боку Росії, це теж має неабияке значення.
У природи нема нічого випадкового. Це про яри і яруги, байраки і балки, бескиди і провалля. А суржик - це ніби той російський "овраг", до якого хочуть звести все розмаїття нашої мови. Намагання відразу поставити врівень з українською ще одну чи то й дві мови - справа необачна щонайменше.
Сьогодні, 30 квітня, представник ректорату Ніжинського ніверситету вручив колективу книжкового магазину "Освіта" офіційний лист з вимогою протягом трьох днів звільнити приміщення. Див. на http://vsiknygy.net.ua/news/27907/
У Ніжині абсурд виявився в тому, що некомуністи - викладачі НДУ ім.М.Гоголя, члени робочої групи з перейменувань, проголосували за збереження назви вулиці імені більшовика. Аргументів про те, що цей Сивков такий же катюга, як і Муравйов, тільки містечкового калібру, та що треба керуватися критеріями відповідного закону і зважати врешті на звернення поважних інституцій "науковці" не сприйняли.
У тому ж ряду - ганебний факт, коли керівники двох ніжинських вишів не надали приміщення для виступу опозиційній депутатці, голові парламентського комітету з освіти.
Укотре пересвідчуєшся, що просвітянська робота вимагає системності, принциповості й наполегливості на роки.
Не коректно подано заголовок інформації. Очевидно, назви чернігівських вулиць будуть зазначатися тільки українською, а не трьома мовами. А так може здатися, що УНП ніби-то за тримовність.
А скільки нам треба збирати(заробляти) для нормального життя? Без ґрунтовного аналізу це не цікава статистика. А дійсність така, що семеро з ложкою, а один із сошкою. Один, бо така централізована податкова система в олігархічній моделі економіки. Знову ж таки порівняйте, Ніжин з білоруським побратимом Мозирем, наприклад:http://mozyrisp.gov.by/rus/economics/. Так доходи в бюджет Мозирського району на 01.01.2013 становили у гривневому еквіваленті 470 млн.грн, тобто за квартал близько 118 млн.грн. Порівняйте з нашими 20 млн.грн. Тобто, якби навіть усі податки залишалися в Ніжині, цього б все одно було б недостатньо. Просто ми звиклися зі злиденним життям, а владу це влаштовує. Треба міняти економічну модель. А не просто Уряд, Президента, депутатів і так далі.
У західних областях членів тисячі(може на папері?), а ківаловщина наступає і там. Скоро введуть офіційно російську державну, де-факто вона такою стала протягом року. Покращилася ситуація з мовою в Чернігові? У Києві взагалі не "Просвіта", а ПР-освіта. Наперед дякую за оприлюднення тез звіту голови міського об'єднання.
Цей заповідник - соломинка, за яку хапається влада. Скільки туристи принесли у скарбницю Чернігова, у %? А Ніжин до того ж не Чернігів. Країна не приваблива. Тому сподіваються на кошти з держбюджету. Якби не так! Могли б допомогти місцеві підприємці. Але спочатку влада повинна повернути довіру до себе, віддавши відібране. Наприклад, невідшкодоване ПДВ, прихватизоване комунальне майно, включно з пам'ятками архітектури, врешті можливість нормально займатися підприємництвом. Ось цього повертати влада не хоче, бо тоді закінчиться сама влада в сьогоднішньому вигляді.
Росію важко відокремити від України. Хоча треба, бо та завжди зловживала. Якщо йде взаємообмін культур, до того ж близьких, це нормально. Водночас нам важливо не втрачати ідентичність від такої близькості. Це важливо й для Росії в неслов'янському морі. Тому найпростіше підживлюватися від нас. Але ж як донори ми вичерпалися! Нам самим потрібен обмін з рештою слов'янського кола. Коли це стане державною політикою, ось питання. Наші інтелектуали тут на диво пасивні.
Ось мало б бути навпаки. Міська влада могла б і не знати точно, коли прибуде очільник області. А для звичайних громадян було б достатньо знати, що такий візит намічається. Сьогодні у Ніжин заявився О.Ляшко. Він дещо привідкрив завісу таємничості.
Про загальнодержавне та міжнародне вшанування могли б свідчити присутність у Корюківці Президента України та глав дипломатичних місій, реквієми по всій Україні.
Ми живемо не в 30-ті роки минулого століття. Зараз може й повинна бути відкрита розмова. А пані комуністка-завідувачка Держархіву лякає примарами тоталітаризму щодо онуків катів. Ми всі несемо успадковану бацилу сталінізму, в більшій-меншій мірі. Завдання - не передати її далі. Це можливо, якщо не буде "закритих" тем, не те що архівів. Відтак скоротиться дорога до Нюрнбергу-2, цього вселюдського очищення і реабілітації, так потрібного примирення.
Творчість згаданих, та й інших, письменників треба аналізувати на предмет неосталінізму. До цього закликає стаття В.Баранова. Ми бачимо як важко знайти серед сущих письменників, особливо титулованих, совість нації. Особливо зараз, коли шукаємо українську перспективу. Тому, не зважаючи на різкі характеристики автора, стаття вельми важлива й своєчасна.
Президентові Януковичу В.Ф. треба брати приклад зі свого попередника - Президента Ющенка В.А.. Держава широкомаштабно вшанувала жертви Голодомору, це мало світовий розголос, на такому ж рівні слід вшанувати й безневинні жертви війни. Причому, за особистої участі Президента України.
Вічна пам'ять і слава первоієрарху відродженої в Україні православної церкви! Ця світла особистість ще буде належно оцінена і пошанована. У Тернополі біля собору УАПЦ є гарна меморіальна дошка на честь Патріарха Мстислава. Чернігів може пишатися, що він відвідав місто як центр українського православ'я.
Якщо антикомуніст, то зразу вже фашист!? За поглядами М.Міхновський був демократом-хліборобом і самостійником. Підтримував Гетьмана Павла Скоропадського, якого ніяк не зарахуєш до ворогів росіян, які боролися з більшовизмом - цим різновидом фашизму. Треба краще знати життєвий шлях цього українського патріота, а не вішати ярлики.
0
