Вибори і є найкращою люстрацією. Якщо проводитимуться за оновленим законодавством. Головне у цьому оновленні - реалізація на практиці права кожного бути обраним, а також чіткі ділові вимоги щодо права реєструватися кандидатом у депутати.
Теперішня боротьба має характер національно-визвольної війни. Важливо, щоб науковці донесли це як до українських громадян, так і до світової спільноти.
Будемо сподіватися, що й сам УІНП позбавлятиметься міфів і недомовок, витворених патріотичною стороною. Якою була справжня мотивація більшовицької навали у січні 1918 року? Чи відбулася насправді злука у січні 1919 року і які були негативні наслідки від цього?
По-перше, нерозумно високопосадовцеві судитися з громадською організацією, обов'язок якої - контролювати владу. По-друге, управління культури відповідальне за проведення державницької політики у відповідній сфері, а у нас засилля комунорадянщини, яка заперечує саму державність. Отже, панове українці, вибирайте, що вам дорожче - приємний начальник чи приємна держава!
Не доречна така назва організації в обласному місті України. Правильніше було б назвати її на зразок: "Шануй і знай свій звичай", що містить об'єднуючий посил.
РНК розрахувалася Україною з Німеччиною за припинення наступу на Петроград. Ось у чому причина більшовицького ультиматуму УЦР і подальшої окупації. Глядімо, щоб і цього разу так не вийшло.
Спрощена система підприємництва у цій сфері та відсутність реєстрації у виробничих асоціяціях сприяє цьому. Отже, подолати тіньову економіку - джерело корупції можна тільки через формування структурованого бізнес-середовища.
Річ у тому, Сергію, що за десятину князь утримував тільки себе. А платник за свої кровні сам вирішував усі свої проблеми, сучасною мовою - забезпечував соціальну сферу. Така система самозабезпечення тривала до 1917 року. Більшовицька метода збереглася в основному досьогодні. Тепер начеб-то ставиться питання про так звану децентралізацію. Але без докорінної зміни системи оподаткування як фіз-, так і юросіб, а також усвідомлення громадянами, що за усе треба буде платити з власної кишені - цього не зробити. Радянщина і патерналізм, що неодмінно призводять до перманетних революцій, міцно сидять у наших головах.
Що цікаво, на тій стороні ні про ніяких волонтерів не чутно. Йдуть гумконвої. Регулярні однострої з кількох сотень фур. Військова техніка окремо. А у нас чи не головним волонтером, правда на ту сторону, з'явився Ахметов. Виходить, воюють наші волонтери з їх гумконвоями. У нас що, досі нема тилових служб, військових замовлень-поставок чи це українське ноу-хау у забезпеченні воюючого війська?
Для імені-прізвища зразу дві граматичні помилки це ляп. Не серйозно. А все тому, що нема професійного підходу, управління культури де? Це їх турбота.Копни глибше, так і з процедурою може не все гладко. Як у Ніжині з "пам'ятником" Бернесу. Отак косо-криво і державу будуємо. Халтура! Щодо борців за незалежність, то тут треба б спочатку розібратися. Бо і не мали її( а чи маємо ?), що може такі борці були. Як тут не згадати Шевченка.
Дід Мороз і Миколай - це різні персонажі, які мають поєднуватися, а не протиставлятися. З часом християнізовані народні традиції будуть усе більше проявлятися у своєму природньому вигляді.
Мабуть, Новгород-Сіверському бути центром округи у новому адміністративному поділі. Наші предки неспроста визначили його князівською столицею. Я по-доброму заздрю вам, новгород-сіверці!
Москва - це зборище відщепенців. Тут не лаюсь. Відчахнулись від рідного дерева, пристали до кисельних берегів...ординських. Війна виявила, хто по якому боці. Правда, і Київ у мініатюрі все ще колоніальний центр. "Купа гною" - слова Шевченка про імперський Петербург пасують до Києва. Походіть, що там говорить про державність? Приємне місце для життя, розслаблення. Нема напруги, надриву в державотворенні. Нова Україна повинна мати нову столицю!
Чому лаври тільки Олександрові Довженку? Подивіться, які імена у співавторів: Данило Демуцький, Василь Кричевський, Лев Ревуцький, не кажу вже про акторів. Мені здається, попри талант, він мав вади, які зберегли йому життя. І за це він платив системі, а вона його шанувала. Щодо закордону, то піар був на користь системі, знову таки. Дивіться мов, у нас талантам від землі - дорога!
Авжеж. Перший був невігласом у політиці, другий комунополітиканом. Це якби років через сто надумались називати вулиці іменами Кравчука і Кучми. Бо нема тих, хто тягав кравчучки і кучмовози.
Бояться державної інформаційної політики ті, хто приватизував національний інформаційний простір. Можна уявити приватизовані Збройні сили України, міліцію?
На державні посади можуть висунутися громадські діячі,що стартово зацікавлені у співраці з громадянським суспільством. Це з досвіду цивілізованого світу. Чому так, бо потрібна фаховість і управлінські навички. А вони здобуваються освітою і практикою. Громадський контроль і є тою практикою. У нас слабкі громадські структури, бо вони не мають можливості оплачувати роботу активістів на постійній основі. Повинні бути законодавчо закріплені відрахування у позабюджетні фонди громадських структур, бо сподіватися на добровільні внески не доводиться. Така схема і в Європі, і в Америці є. Потрібно негайно доопрацювати в цьому аспекті Закон "Про громадські об'єднання" та розробити механізм його реалізації. Інакше годі сподіватися на переміни без контролю з боку громадських структур, які без фінансування не дієві. Власне якби такий механізм був, то й до революцій не доходило б. Дивно, чому нам західні демократи це не передають?
0
