Москва - це зборище відщепенців. Тут не лаюсь. Відчахнулись від рідного дерева, пристали до кисельних берегів...ординських. Війна виявила, хто по якому боці. Правда, і Київ у мініатюрі все ще колоніальний центр. "Купа гною" - слова Шевченка про імперський Петербург пасують до Києва. Походіть, що там говорить про державність? Приємне місце для життя, розслаблення. Нема напруги, надриву в державотворенні. Нова Україна повинна мати нову столицю!
Чому лаври тільки Олександрові Довженку? Подивіться, які імена у співавторів: Данило Демуцький, Василь Кричевський, Лев Ревуцький, не кажу вже про акторів. Мені здається, попри талант, він мав вади, які зберегли йому життя. І за це він платив системі, а вона його шанувала. Щодо закордону, то піар був на користь системі, знову таки. Дивіться мов, у нас талантам від землі - дорога!
Авжеж. Перший був невігласом у політиці, другий комунополітиканом. Це якби років через сто надумались називати вулиці іменами Кравчука і Кучми. Бо нема тих, хто тягав кравчучки і кучмовози.
Бояться державної інформаційної політики ті, хто приватизував національний інформаційний простір. Можна уявити приватизовані Збройні сили України, міліцію?
На державні посади можуть висунутися громадські діячі,що стартово зацікавлені у співраці з громадянським суспільством. Це з досвіду цивілізованого світу. Чому так, бо потрібна фаховість і управлінські навички. А вони здобуваються освітою і практикою. Громадський контроль і є тою практикою. У нас слабкі громадські структури, бо вони не мають можливості оплачувати роботу активістів на постійній основі. Повинні бути законодавчо закріплені відрахування у позабюджетні фонди громадських структур, бо сподіватися на добровільні внески не доводиться. Така схема і в Європі, і в Америці є. Потрібно негайно доопрацювати в цьому аспекті Закон "Про громадські об'єднання" та розробити механізм його реалізації. Інакше годі сподіватися на переміни без контролю з боку громадських структур, які без фінансування не дієві. Власне якби такий механізм був, то й до революцій не доходило б. Дивно, чому нам західні демократи це не передають?
Цілком правильна постановка питання - формувати Громадську раду при обласній раді. Щоб не працювати за старими нормативами, треба подати до облради проект положення про Громадську раду. Та ж ситуація і з формуванням нового складу Регіональної ради підприємців.
Легка критика дипломатичних зусиль влади за участі другого Президента і апелювання до західної допомоги першим і третім. А чим таке вони можуть підкріпити? Обоє не є достатньо авторитетними на міжнародній арені, ні у середині країни. Тут треба звертатися до конкретних "друзів України". Час перевірити хто є хто.
Хотів би поправити пана Звєрєва, що "децентралізація влади, реформа місцевого самоврядування суттєво покращить соціально-економічну ситуацію в Україні" це на практиці черговий блеф і марнослів'я. Якщо ми вибрали демократичну модель розвитку, на відміну від російської і дотепер нашої, успадкованої від радянсько-бюрократичної, то вихід знаходиться у формуванні громадянського суспільства, тобто наявності в усіх сферах життя діяльних неурядових структур, їх взаємодії з урядовими, і за рахунок цього оптимізації функцій і чисельності держапарату. Це процес довготривалий. Навіть якщо до нього приступити негайно. Потрібен перехідний період - радикальних суспільних реформ, починаючи зі створення плану і механізмів їх реалізації. І це цілком мало би стати завданням новообраної Верховної Ради України.
А що люди сподівалися на чудеса від Президента, зразу і все? Не засукавши рукави, на таке очікували і від Ющенка. Кажуть - "біда навчить". Здається, що поки-що ні. Що можна закинути Порошенкові - це брак правдивої інформації саме від нього замість прем'єрської бравади. Будемо сподіватися, він це виправить.
Чим пояснити несподіваний успіх Яценюка-Турчинова на тлі здачі Криму? І ніякої коаліційної угоди не має, і відповідати на посаді прем'єр-міністра не збирається. За обвал економіки зараз і в майбутньому, судячи з протестів бізнесу. На що розраховував виборець?
Очевидно, якби не було газової монополії, то й питання з лічильниками не виникло б. А так - патова ситуація. Зверніться до новообраних депутатів. Якби у Ніжені обрали Валерія Боровика ( Альянс "Нова енергія України"), то й відповідь і реалізація її була б миттєвою. А так енергетична проблематика для ніжинців - далеко позаду ( http://www.uezd.com.ua/page....iv.html ).
Петро Саблук був причетним до знищення колгоспів, після чого утворилися агролатифундії, а не фермерські господарства. Тепер син агітує за сімейні ферми на основі присадибних ділянок. Це шарахання не творить масово міцне середнє господарство з обсягом землі від кількох сот га до кількох тисяч га, як є у Канаді. Крім того, потрібне кооперування фермерів як є в усіх нормальних країнах. Товарне виробництво на експорт цього вимагає, бо Україна має таку перевагу. Смішно чути про якусь загрозу нашій продовольчій безпеці. Хіба-що штучно створять її такі реформатори.
Правда не може бути чорним піаром. Публічні люди повинні бути готові до оприлюднення правди, для них незручної. ЇЇ шукати не довго завдяки інтернетові. Просто набери, наприклад Валерій Куліч чи Анатолій Долеско... А взагалі придумали ж детектор брехні, то так само можна б вдатися до детектора-виборця, бо цей спектакль з вилами та іншою мішурою профанує свободу вибору і валить правопорядок.
Павлові Скоропадському ще треба віддати належну пошану як державникові, а сучасним військовикам брати приклад професійності й патріотизму. Як форма державного управління гетьманат Української Держави виявився на той час життєздатним на відміну від революційної соціалдемократії першої УНР і диктатури Директорії другої УНР.
Про безпорадність ООН і дефектність її РБ говорив з найвищої трибуни світової спільноти Муаммар Каддафі незадовго до розвалу його країни. Як би його не оцінювали, а він мав і два ордени України, його слова проігнорувала також наша держава. А яка реакція нинішніх Чехії і Словаччини на агресію Росії? Також превалюють кон'юктурні інтереси. То на що сподівалася Україна, коли здавала ядерну зброю і розвалювала свої Збройні сили?! За нашу безповідальність і безпринципність у зовнішніх стосунках ( адже й Придністров'я здали Росії ми) тепер розплачуємося. То будемо розраховувати на вступ до НАТО чи розбудовуватимемо ЗСУ? Займемо послідовну й принипову позицію на зовнішній арені чи далі будемо діяти на догоду сильних світу цього? Патріярх Філарет не раз нагадував, що тільки Правда переможе.
Замість того щоб дякувати огульно бізнесу, повідомили б краще аналітичну інформацію: хто є головним наповнювачем бюджету, які галузі є бюджетоформуючими, яка частка податків припадає на малий, середній, великий бізнес тощо. Така інформація чомусь "засекречена", тому й платники не мотивовані. Нарешті, давайте порівняємо показники Чернігова і приблизно такого ж за чисельністю обласного міста у сусідній Білорусі - міста Бреста. Тоді зрозумілішим стане результат.
Колись депутат-мажоритарник хоч якось був пов'язаний з округом. Зараз - це абстрактні стосунки. Тим паче, що депутати змінюються як рукавички від виборів до виборів. Самі кандидати хоч уявляють як організувати СВОЮ роботу, не те що радити медикам?
До того ж сам Петро Порошенко тривалий час був Головою ради Національного банку. Складається враження, що Віктор Пинзеник за стільки років(20 з гаком) не в силах побороти Систему, створивши нову, справедливу Систему. Звернутися із запитом до правоохоронних органів - це поскаржитися старій Системі на її недосконалість. Що тут нового? А Президент каже ж: "Жити по-новому!" Тобто, змінити Систему. Бо просто реформами тут не обійтися.
Не втямки політикам, що найкраща підтримка армії - це розвиток економіки. Суто економічний захід - ярмарок- політизували. До того ж теперішні ярмарки це якась забава, а не місце нав'язування ділових контактів. Хто бував у Європі, бачив справжні ярмарки у сільській глибинці.
0
