Винна у ситуації влада, а вона зводить лоб до лоба сторони. До того ж навіч нерівність сторін: з боку підприємців - переважно власники, тобто перші особи, а з боку "енерго" якийсь менеджер. Переговори треба б вести з першою особою енергокомпанії. Тут попахує націоналізацією...- чогось іншого не бачиться.
На санксриті слово "снов" означає "купатися". Справді, купатися у річці Снов і приємно, і корисно, бо багата вода йодом. Назва поселення Сновськ походить від назви річки Снов. Слово Сновськ хоч і історичне - така назва поселення існує з другої половини 19 століття, але не гармоніює з україномовними народними нормами( важко вимовляється, негарно звучить), бо витворилася ця назва за правилами Російської імперії. Чи не краще було б назвати місто так само як гарну річку - Снов?
У Ніжині цей процес іде шляхом взаємодії Асоціації "Об'єднання підприємств Ніжинщини" і Громадської ради при міськвиконкомі: на базі передвиборчої платформи і складанні загальноміського списку з зареєстрованих кандидатів, яких рекомендуватимуть підтримати. У Ніжині формується новий склад Ради підприємців при міській раді. Цей дорадчий орган потрібен на етапі підготовки проектів рішень, що зачіпають підприємницьку діяльність. Зокрема, нещодавно підприємці Асоціації і Ради підприємців узяли активну участь у доробці проекту Порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Ніжині.
Ляльковий театр ім. Довженка це прозорий натяк... Повз це ніяк не пройти байдужо. Деснянського у Чернігові теж немало, як і довженківського. А назва "Чернігів" у Чернігові говоритиме про брак творчої уяви та інтелегентності містян.
Такий депутатський склад - це результат існуючої виборчої системи: вибираємо політпроекти, а не особистості. З іншого боку, це свідчення провальної діяльності гуманітарних блоків міськради і облдержадміністрації.
Пан Пасхавер уже радив Азарову оподатковувати розподілений прибуток, тобто дивіденди, у розмірі 15% проти сьогоднішніх 5%. Це удар по малому і середньому бізнесу, бо великий виводить чистий прибуток за кордон і не грається у дивіденди тут.
Голова Спілки кінематографістів України Сергій Тримбач має ту ж ваду. На запит щодо оцінки факту встановлення у Ніжені так званого пам’ятника Марку Бернесу відповів схвально. Що дивує, газета "День", яка позиціонує себе як патріотичне видання, популяризує беззастережно і Ступку, і Тримбача...
Асоціація пропонує на основі платформи скласти загальноміський список найдостойніших кандидатів у депутати міської ради і запропонувати його партіям. Адже у нас усі партії хороші, а депутати виявляються потім ніякими. Таким чином оберемо якісну міську раду, яка поведе місто до процвітання. Ніжинці, пропонуйте!
Складається враження, що міністр інформполітики не знає з якого боку підійти до вирішення проблем. Так само і у віце-прем’єра Кириленка, якому підзвітний Стець, мов руки зв’язані. Наочний приклад тому - скасований ВРУ ківаловсько-колесніченківський закон, але не підписаний Президентом( на той час Турчиновим ). Нинішня гуманітарна сфера це ахілесова п’ята української державності. Бо кадри такі, що нічого не вирішують. Старі не хочуть, молоді не вміють.
Щоб Конституція була не папірцем, потрібна ВІЛЬНА преса. Тому вона важливіша за конституцію.
Щодо прапора: шановні, не плутайте двоє різних прапорів - синьо-жовтого(державного) і жовто-блакитного(національного). І кольори різні, і порядок їх розміщення. Такий нюанс: жовта барва на прапорах теж відмінна - блакитний колір поєднано зі світло-жовтою барвою на українському національному стязі.
Відповідь можна знайти у газеті "Нова Просвіта", №30 (379), листопад 2003 року, в статті Тараса Шкурка "Про порядок кольорів національного стягу, або як національний прапор не став державним". Дивись http://nizhen.com.ua/uploads/files/prapor.pdf . Таким чином, на щоглі біля офісу Просвітницької виробничо-комерційної фірми "Сяйво" вивішено український національний стяг.
У Ніжині площу міста збільшили нещодавно на кількасот гектарів. Узаконили таким чином житлову забудову на сільській території за межами сільських населених пунктів(?!). Чи не щось подібне твориться і у причернігівській Количівці?
Тепер через базари йде основна економічна діяльність у райцентрах. До того ж ніякої прозорості. Касових апаратів, безготівкових розрахунків через банк, звітів та іншого у такій грошовитій справі непотребу. І головне - малий бізнес не чіпать!
Як стверджували мовознавці Петро Одарченко та Ігор Качуровський вираз "на Україні" є природнім і його запозичили у нас росіяни. Тобто він не містить ніякого негативу, що йому приписують деякі ревнителі української мови. Це так само як українська православна церква (усіх конфесій) негативно ставиться до жовто-блакитного прапора, бо він має дохристиянське коріння.
Ця суто, на перший погляд, господарська проблема порушує інформаційну безпеку країни. Тому претензії можуть бути лише до Уряду. Створено Мінінформполітики, є Мінкультури, яке очолює віце-прем’єр Кириленко. Проте діють вони, як виглядає, за умовами мирного часу. Просніться, панове!
По-перше, це узято з рішення міськвиконкому, а потім, хіба це кращий варіант називати вулиці датами і річницями? Та головне, діяти не за комуністичними лекалами, а з науковим обгрунтуванням.
0
