Закон запускає довготривалий процес купівлі-продажу розпайованих земель. Навряд чи це вплине суттєво на саме землекористування такими землями. Альтернативою цьому є розвиток землекористування державними і громадськими землями, а саме - їх ефективна оренда через електронні торги, не заборонена й іноземцям, до речі. Мудре рішення: нехай позмагаються ці два способи землекористування.
Водночас (від цього нікуди не дінешся) ми зачіпаємо тему правонаступництва УРСР. Ми від цього відмовляємося і далі все віддаємо РФ, як одноособовій правонаступниці СРСР? Це тягне за собою важкі наслідки правового, і не тільки, характеру, аж до претензій РФ щодо правонаступництва радянського громадянства, а відтак російського, теперішніми громадянами держави Україна. Видається, що в УІНП ця проблематика ще не розпрацьована остаточно. Отже, застосування Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» не дозволяє розв'язати всю проблематику часів функціонування УРСР та її (не)правонаступництва сучасною державою Україна . Адже ж закон не заперечує досягнень керівників і не керівників підприємств, господарств, установ радянського періоду, хоч багато з них були компартійцями і виконували волю партійних і радянських органів. Будемо сподіватися, що УІНП на досягнутому не зупиниться.
Варто стверджувати про бойову взаємодію союзників, ніж протиставляти їх. Берестейський договір своєю спонукою мав більшовицьку окупацію. Більшовики також змушені були укласти мир великою мірою завдяки успішним військовим діям українсько-німецько-австрійських військ. Совєтську Росію зобов'язано прибратися з України і укласти мир з УНР. Шкода, що цей союз скоро закінчився. Джерело: Історія українського війська, стор.412-420, видавництво "Світ", Львів, 1992.
Це свято в Ірані та тюркських народів збереглося і називається Новруз. Від цього дня день збільшується, тому природно вважати цей день початком нового року. Людство перейшло на нове літочислення за християнською вірою і цього зараз не заперечити. Що ж до святкування дохристиянських свят, то це в нас є, наприклад свято Купала, і буде повертатися, оскільки має глибинну культурницьку і життєсверджуючу сутність - збереження створеної Творцем Природи.
Насправді, останнім Гетьманом України як Української Держави є Павло Скоропадський, а Кирило Розумовський є останнім Гетьманом України як відновленої автономії у складі Російської імперії.
Є суттєва відмінність між Україною і Литвою, а саме Українська СРР 1922 р. була однією із 4-х засновниць СРСР, який 1940р. окупував Литовську Республіку. Відмова України від правонаступництва СРСР у 1991 р. була стратегічною помилкою, наслідком чого, зокрема, стала втрата безпекового імунітету. Однією з причин цього була хибна позиція, що заперечувала період радянської державності. З цієї ж причини досі не відбулося дерадянізації незалежної України.
Це ще нічого. Проблемою недалекого майбутнього називають саме нестачу води, будь-якої. Можна спрогнозувати будівництво такого-собі "південного потоку-3" з перекидання води до Криму з верхів'я дніпровського басейну, адже 80 % річкового стоку Дніпра формується саме на територіях РФ і РБ. Виникає запитання, зокрема у ніжинців, а куди поділася вода з річки Остер уже зараз, посеред зими? Пояснення типу "це для очищення русла річки" чи "для запобігання підтопленню" всерйоз не сприймаються.
"вивезені до Ермітажу археологічні та інші скарби" - це, либонь, і про ніженську нумізматичну колекцію, якою опікувався там ніженець-таки Іван Спаський.
Північна Буковина мала бути об'єднаною зі східною Галичиною в коронний край Королівство Галичини і Володимирії, відновивши таким чином на західно-українських землях давньоруську державу короля Данила Галицького. Правовою підставою цього був Берестейський мирний договір між УНР і країнами Почвірного блоку. Брак принциповості у його реалізації має своїм наслідком і сучасні відголоски. Більше на цю тему йтиметься на конференції у Крутах 29 січня: https://u.to/eBZQFw
Україна відмовилася від правонаступництва СРСР, яке, таким чином, монополізувала Росія. Наше офіційне визнання державної спадковості від УНР, а не від УРСР, так само поставило нас в умови сторонніх спостерігачів, а не суб'єктів перемоги у 2-й світовій війні. Ця правова помилка під час ліквідації СРСР призвела врешті-решт до втрати суверенітету над частиною територій.
Для порівняння церковних структур столичної області пропоную ознайомитися з офіційними сайтами Київської Митрополії Української Православної Церкви (Московського патріархату): https://u.to/i-k2Fw і Переяслав-Хмельницької єпархії, яка діє на на всій території Київської області, Української Православної Церкви (Православної Церкви України), колишньої Української Православної Церкви Київського Патріархату): https://u.to/ivk2Fw До речі, на сайті Чернігівської єпархії: http://cerkva.in.ua/ досі не зазначено про її належність до Української Православної Церкви (Православної Церкви України). Таку ж ситуацію спостерігаємо на сайтах єпархій областей: Київської, Миколаївської та Криму.
Один активний просвітянинин на зборах Головної ради розхвалювавав Придністров'я після відвідин, що там у школах вивішено портрети Шевченка, вивчають українську мову і т.д. Це нагадує УРСР, куди нас хочуть повернути. Модель - ось вона, на купюрі.
Хотів би зауважити, що не можемо, на жаль, спиратися в аргументації на чинну Конституцію. У ній закладено численні внутрішні протиріччя. Водночас згоден, що без визначеної державницької ідеології, цього компасу в глобальному просторі, будемо далі перебувати у процесі втрати спадщини попередніх періодів нашої державності.
На знімку 14 січня 1991 року, Москва, початок великого обману про гарантії нашої безпековості. Стаття транслює типове хибне твердження про ядерні заряди, які ми наче б то не могли утримувати. Важливі насправді не ядерні ракети, тобто їхня кількість (умовно кажучи, достатньо й однієї тактичної), як сама ядерна статусність. Бо це наше законне право стати постійним членом Ради безпеки ООН. От від чого ми насправді відмовилися! Від реальної гарантії, взамін на ефемерну угоду. Нема слів для характеристики нашої недалекості.
Лукавству із землею немає меж! Коли говорять про ринок землі, то чомусь мають на увазі виключно її продаж. Але ж є альтернатива - продаж прав землекористування на електронних торгах. За таким принципом держава продає права на використання надр.Тобто на практиці доведено, що ставка оренди землі у такому випадку в рази перевищує ту, що визначена в умовах наявного мораторію. Громади, які виставили на електронні торги права оренди земельних ділянок, таким чином отримали стабільно зростаюче джерело доходів. Але депутати Чернігівської облради всіх політичних ґатунків(!) далі розводять туман про мораторій, замість того, щоб пропонувати альтернативу урядовому варіанту ринку землі. Таким чином, законопроєкт Уряду суперечить інтересам ОТГ і загалом здійснюваній у державі адміністративно-територіальній реформі.
Не знаю як у Чернігові, а в Ніжині маса площ, десятки га, позаростали бур'янами. Ніхто не дасть ствердної відповіді, що всі справно платять за землю. Може, нарешті, місцеве с а м о в л а д у в а н н я наведе лад?
0
