Навіть з цієї публікації не з'ясованою залишається повна демографічна картина наслідків війни. Нема даних щодо остарбайтерів, скільки з них повернулося, скільки залишилося, скільки померло. Скільки було біженців як на схід, так і на захід,скільки з них повернулося, а також про кількість народжених і померлих в окупації. Нарешті, скільки повернулося після демобілізації. Тільки таке співставлення дасть можливість оцінити реальну картину втрат населення області.
"у трудове рабство з області до Німеччини було мобілізовано майже 42 тисячі осіб." Цікаво, скільки з них повернулося, скільки залишилося, скільки померло та порівняти з жертвами на окупованій території і на фронті після тотальної мобілізації, при цьому враховуючи біженців як на схід, так і на захід, а також народжених в окупації. Тільки таке співставлення дасть можливість оцінити реальну картину втрат населення.
УНР уклала в лютому 1918 року Берестейський мирний договір, який уперше визначив її територію в українських етнічних межах "від Сяну до Дону". Варшавський договір визначив її значно урізаною, тому не йде ні в яке порівняння з договором Берестейським. Успадковані де-факто кордони УРСР вже зазнали деформації і питання обрисів території сучасної української держави постало на перспективу відкритим ( де-юре не є врегульованим з РФ). Тому важливо з наукових позицій оцінювати державотворчий процес.
Чудове поєднання княжо-козацьких традицій із завданнями сучасного державотворення! За площами, назвами, центрами районів, два з яких - княжі столиці, два інших - полкові міста.
Ситуацію нагадує картина Делакруа «Свобода, що веде народ» , де є і жінка, і Гаврош, і буржуа - на барикадах революції (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Eug%C3%A8ne_Delacroix_-_La_libert%C3%A9_guidant_le_peuple.jpg). Якщо говорити про паралелі з нашою ситуацією, то з жінкою і Гаврошем - все досить просто, хоча й щодо буржуа здогадатися не так і важко.
Стратегія націотворення відображається в конституції. Отже, для написання конституції потрібно створити громадсько-політичну організацію. Такою був Народний рух України до 1992 року(моменту перетворення в партію).
На проблему варто б глянути ширше. Відомо, що цей закон є на догоду МВФ, тобто можна здогадуватися про конкурентну боротьбу світових фінансистів з українським візаві на нашому фінансовому ринку. Водночас доводи про украй важливість позики МВФ виглядають не переконливо. Під час світової кризи, а відтак рецесії, гроші вивільняються, до того ж центробанки США і ЄС, і не тільки, запустили друкарський станок у зв'язку з короновірусом. Грошей просто нікуди дівати у країн-бенефіціарів МВФ. Доказ тому - нульові кредитні ставки для їх бізнесу. Отже, нам просто "впихують" кредит (про % чомусь не афішують), та ще й на умовах. Щодо нашої потреби у фінансах, то, по-перше, на які проєкти вони потрібні, а по-друге, чому б пріоритет не віддати вітчизняному інвесторові, у якого теж гроші є? Як виглядає, наш уряд кращого варіанту інвестування як у державні облігації під 18 річних запропонувати не може? При цьому реальний сектор економіки не при ділі.
Закон запускає довготривалий процес купівлі-продажу розпайованих земель. Навряд чи це вплине суттєво на саме землекористування такими землями. Альтернативою цьому є розвиток землекористування державними і громадськими землями, а саме - їх ефективна оренда через електронні торги, не заборонена й іноземцям, до речі. Мудре рішення: нехай позмагаються ці два способи землекористування.
Водночас (від цього нікуди не дінешся) ми зачіпаємо тему правонаступництва УРСР. Ми від цього відмовляємося і далі все віддаємо РФ, як одноособовій правонаступниці СРСР? Це тягне за собою важкі наслідки правового, і не тільки, характеру, аж до претензій РФ щодо правонаступництва радянського громадянства, а відтак російського, теперішніми громадянами держави Україна. Видається, що в УІНП ця проблематика ще не розпрацьована остаточно. Отже, застосування Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» не дозволяє розв'язати всю проблематику часів функціонування УРСР та її (не)правонаступництва сучасною державою Україна . Адже ж закон не заперечує досягнень керівників і не керівників підприємств, господарств, установ радянського періоду, хоч багато з них були компартійцями і виконували волю партійних і радянських органів. Будемо сподіватися, що УІНП на досягнутому не зупиниться.
Варто стверджувати про бойову взаємодію союзників, ніж протиставляти їх. Берестейський договір своєю спонукою мав більшовицьку окупацію. Більшовики також змушені були укласти мир великою мірою завдяки успішним військовим діям українсько-німецько-австрійських військ. Совєтську Росію зобов'язано прибратися з України і укласти мир з УНР. Шкода, що цей союз скоро закінчився. Джерело: Історія українського війська, стор.412-420, видавництво "Світ", Львів, 1992.
Це свято в Ірані та тюркських народів збереглося і називається Новруз. Від цього дня день збільшується, тому природно вважати цей день початком нового року. Людство перейшло на нове літочислення за християнською вірою і цього зараз не заперечити. Що ж до святкування дохристиянських свят, то це в нас є, наприклад свято Купала, і буде повертатися, оскільки має глибинну культурницьку і життєсверджуючу сутність - збереження створеної Творцем Природи.
Насправді, останнім Гетьманом України як Української Держави є Павло Скоропадський, а Кирило Розумовський є останнім Гетьманом України як відновленої автономії у складі Російської імперії.
Є суттєва відмінність між Україною і Литвою, а саме Українська СРР 1922 р. була однією із 4-х засновниць СРСР, який 1940р. окупував Литовську Республіку. Відмова України від правонаступництва СРСР у 1991 р. була стратегічною помилкою, наслідком чого, зокрема, стала втрата безпекового імунітету. Однією з причин цього була хибна позиція, що заперечувала період радянської державності. З цієї ж причини досі не відбулося дерадянізації незалежної України.
Це ще нічого. Проблемою недалекого майбутнього називають саме нестачу води, будь-якої. Можна спрогнозувати будівництво такого-собі "південного потоку-3" з перекидання води до Криму з верхів'я дніпровського басейну, адже 80 % річкового стоку Дніпра формується саме на територіях РФ і РБ. Виникає запитання, зокрема у ніжинців, а куди поділася вода з річки Остер уже зараз, посеред зими? Пояснення типу "це для очищення русла річки" чи "для запобігання підтопленню" всерйоз не сприймаються.
"вивезені до Ермітажу археологічні та інші скарби" - це, либонь, і про ніженську нумізматичну колекцію, якою опікувався там ніженець-таки Іван Спаський.
Північна Буковина мала бути об'єднаною зі східною Галичиною в коронний край Королівство Галичини і Володимирії, відновивши таким чином на західно-українських землях давньоруську державу короля Данила Галицького. Правовою підставою цього був Берестейський мирний договір між УНР і країнами Почвірного блоку. Брак принциповості у його реалізації має своїм наслідком і сучасні відголоски. Більше на цю тему йтиметься на конференції у Крутах 29 січня: https://u.to/eBZQFw
Україна відмовилася від правонаступництва СРСР, яке, таким чином, монополізувала Росія. Наше офіційне визнання державної спадковості від УНР, а не від УРСР, так само поставило нас в умови сторонніх спостерігачів, а не суб'єктів перемоги у 2-й світовій війні. Ця правова помилка під час ліквідації СРСР призвела врешті-решт до втрати суверенітету над частиною територій.
0
