Насправді, останнім Гетьманом України як Української Держави є Павло Скоропадський, а Кирило Розумовський є останнім Гетьманом України як відновленої автономії у складі Російської імперії.
Є суттєва відмінність між Україною і Литвою, а саме Українська СРР 1922 р. була однією із 4-х засновниць СРСР, який 1940р. окупував Литовську Республіку. Відмова України від правонаступництва СРСР у 1991 р. була стратегічною помилкою, наслідком чого, зокрема, стала втрата безпекового імунітету. Однією з причин цього була хибна позиція, що заперечувала період радянської державності. З цієї ж причини досі не відбулося дерадянізації незалежної України.
Це ще нічого. Проблемою недалекого майбутнього називають саме нестачу води, будь-якої. Можна спрогнозувати будівництво такого-собі "південного потоку-3" з перекидання води до Криму з верхів'я дніпровського басейну, адже 80 % річкового стоку Дніпра формується саме на територіях РФ і РБ. Виникає запитання, зокрема у ніжинців, а куди поділася вода з річки Остер уже зараз, посеред зими? Пояснення типу "це для очищення русла річки" чи "для запобігання підтопленню" всерйоз не сприймаються.
"вивезені до Ермітажу археологічні та інші скарби" - це, либонь, і про ніженську нумізматичну колекцію, якою опікувався там ніженець-таки Іван Спаський.
Північна Буковина мала бути об'єднаною зі східною Галичиною в коронний край Королівство Галичини і Володимирії, відновивши таким чином на західно-українських землях давньоруську державу короля Данила Галицького. Правовою підставою цього був Берестейський мирний договір між УНР і країнами Почвірного блоку. Брак принциповості у його реалізації має своїм наслідком і сучасні відголоски. Більше на цю тему йтиметься на конференції у Крутах 29 січня: https://u.to/eBZQFw
Україна відмовилася від правонаступництва СРСР, яке, таким чином, монополізувала Росія. Наше офіційне визнання державної спадковості від УНР, а не від УРСР, так само поставило нас в умови сторонніх спостерігачів, а не суб'єктів перемоги у 2-й світовій війні. Ця правова помилка під час ліквідації СРСР призвела врешті-решт до втрати суверенітету над частиною територій.
Для порівняння церковних структур столичної області пропоную ознайомитися з офіційними сайтами Київської Митрополії Української Православної Церкви (Московського патріархату): https://u.to/i-k2Fw і Переяслав-Хмельницької єпархії, яка діє на на всій території Київської області, Української Православної Церкви (Православної Церкви України), колишньої Української Православної Церкви Київського Патріархату): https://u.to/ivk2Fw До речі, на сайті Чернігівської єпархії: http://cerkva.in.ua/ досі не зазначено про її належність до Української Православної Церкви (Православної Церкви України). Таку ж ситуацію спостерігаємо на сайтах єпархій областей: Київської, Миколаївської та Криму.
Один активний просвітянинин на зборах Головної ради розхвалювавав Придністров'я після відвідин, що там у школах вивішено портрети Шевченка, вивчають українську мову і т.д. Це нагадує УРСР, куди нас хочуть повернути. Модель - ось вона, на купюрі.
Хотів би зауважити, що не можемо, на жаль, спиратися в аргументації на чинну Конституцію. У ній закладено численні внутрішні протиріччя. Водночас згоден, що без визначеної державницької ідеології, цього компасу в глобальному просторі, будемо далі перебувати у процесі втрати спадщини попередніх періодів нашої державності.
На знімку 14 січня 1991 року, Москва, початок великого обману про гарантії нашої безпековості. Стаття транслює типове хибне твердження про ядерні заряди, які ми наче б то не могли утримувати. Важливі насправді не ядерні ракети, тобто їхня кількість (умовно кажучи, достатньо й однієї тактичної), як сама ядерна статусність. Бо це наше законне право стати постійним членом Ради безпеки ООН. От від чого ми насправді відмовилися! Від реальної гарантії, взамін на ефемерну угоду. Нема слів для характеристики нашої недалекості.
Лукавству із землею немає меж! Коли говорять про ринок землі, то чомусь мають на увазі виключно її продаж. Але ж є альтернатива - продаж прав землекористування на електронних торгах. За таким принципом держава продає права на використання надр.Тобто на практиці доведено, що ставка оренди землі у такому випадку в рази перевищує ту, що визначена в умовах наявного мораторію. Громади, які виставили на електронні торги права оренди земельних ділянок, таким чином отримали стабільно зростаюче джерело доходів. Але депутати Чернігівської облради всіх політичних ґатунків(!) далі розводять туман про мораторій, замість того, щоб пропонувати альтернативу урядовому варіанту ринку землі. Таким чином, законопроєкт Уряду суперечить інтересам ОТГ і загалом здійснюваній у державі адміністративно-територіальній реформі.
Не знаю як у Чернігові, а в Ніжині маса площ, десятки га, позаростали бур'янами. Ніхто не дасть ствердної відповіді, що всі справно платять за землю. Може, нарешті, місцеве с а м о в л а д у в а н н я наведе лад?
На жаль, не все так добре як здається. Керівництво УІНПом куди важливіше за депутатство. Зараз ця позиція залишається оголеною.Це при тому, що і В'ятрович у багатьох позиціях не дотягував. Побажаємо йому державницької зрілості, а інститутові - достойника!
Побутує думка, що фестивалі-ярмарки це одна зі схем відмивання бюджетних коштів. Так чи ні, але на 250 тис. грн. можна б провести благоустрій, який назавжди залишиться в громаді.