Це положення 15-ї статті Конституції України, що «Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова», також лукаве і шкідливе. Не працюємо над ідеологією українського державотворення, тому маємо проблеми з державністю. Така ідеологія потрібна, вона має відображати прагнення українського народу до справедливості й добра, базуватися на загальнолюдських цінностях. І ПЦУ в її розробці має брати участь поряд з іншими інститутами громадянського суспільства державницького спрямування. Проблема, що таких ІГС у нас обмаль, а влада системним розвитком громадянського суспільства не займається.
Ставши районом, Новгород-Сіверський буде на прямому зв'язку з Києвом як центр району (округи), а також Чернігів більше приділятиме уваги в цьому ж сенсі. Люди плутають центр ОТГ з адмінцентром округи. В останнього - загальнодержавні функції першочергові. Як центр ОТГ Н.-С. буде краще контролюватися центральною владою держави, що стратегічно теж важливо.Що говорити про простих людей, коли очільник великого міста, обласного центру, може бути успішним господарником і непевним державником.
Дивно.У нашій області єдиним закладом, де державні службовці можуть пройти атестацію щодо вільного володіння державною мовою, є Чернігівський національний технологічний університет, яким керує пан Шкарлет.
Краще б столицю (адмінцентр держави) з Києва прибрати. І Бог з ним, із Києвом. Не можна ж на двох стільцях сидіти: у російськомовному мегаполісі, і в столиці української держави водночас.
1. На чиєму балансі ця меморіяльна табличка? 2. Чому не згадано про відділ культури, на який покладено нагляд за пам'ятками? 3. Яким чином УІНП, як центральний орган виконавчої влади, впливає на ситуацію?
Куліш прикладом хуторянського господарювання (сучасною мовою - фермерства) передбачав майбутнє України. За це його більшовики обізвали й заборонили, а Шевченка - навпаки, піднесли як революціонера, ловко використали. І тут помінялися ролями Куліш і Шевченко: разом - українці!
Навіть з цієї публікації не з'ясованою залишається повна демографічна картина наслідків війни. Нема даних щодо остарбайтерів, скільки з них повернулося, скільки залишилося, скільки померло. Скільки було біженців як на схід, так і на захід,скільки з них повернулося, а також про кількість народжених і померлих в окупації. Нарешті, скільки повернулося після демобілізації. Тільки таке співставлення дасть можливість оцінити реальну картину втрат населення області.
"у трудове рабство з області до Німеччини було мобілізовано майже 42 тисячі осіб." Цікаво, скільки з них повернулося, скільки залишилося, скільки померло та порівняти з жертвами на окупованій території і на фронті після тотальної мобілізації, при цьому враховуючи біженців як на схід, так і на захід, а також народжених в окупації. Тільки таке співставлення дасть можливість оцінити реальну картину втрат населення.
УНР уклала в лютому 1918 року Берестейський мирний договір, який уперше визначив її територію в українських етнічних межах "від Сяну до Дону". Варшавський договір визначив її значно урізаною, тому не йде ні в яке порівняння з договором Берестейським. Успадковані де-факто кордони УРСР вже зазнали деформації і питання обрисів території сучасної української держави постало на перспективу відкритим ( де-юре не є врегульованим з РФ). Тому важливо з наукових позицій оцінювати державотворчий процес.
Чудове поєднання княжо-козацьких традицій із завданнями сучасного державотворення! За площами, назвами, центрами районів, два з яких - княжі столиці, два інших - полкові міста.
Ситуацію нагадує картина Делакруа «Свобода, що веде народ» , де є і жінка, і Гаврош, і буржуа - на барикадах революції (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0,_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Eug%C3%A8ne_Delacroix_-_La_libert%C3%A9_guidant_le_peuple.jpg). Якщо говорити про паралелі з нашою ситуацією, то з жінкою і Гаврошем - все досить просто, хоча й щодо буржуа здогадатися не так і важко.
Стратегія націотворення відображається в конституції. Отже, для написання конституції потрібно створити громадсько-політичну організацію. Такою був Народний рух України до 1992 року(моменту перетворення в партію).
На проблему варто б глянути ширше. Відомо, що цей закон є на догоду МВФ, тобто можна здогадуватися про конкурентну боротьбу світових фінансистів з українським візаві на нашому фінансовому ринку. Водночас доводи про украй важливість позики МВФ виглядають не переконливо. Під час світової кризи, а відтак рецесії, гроші вивільняються, до того ж центробанки США і ЄС, і не тільки, запустили друкарський станок у зв'язку з короновірусом. Грошей просто нікуди дівати у країн-бенефіціарів МВФ. Доказ тому - нульові кредитні ставки для їх бізнесу. Отже, нам просто "впихують" кредит (про % чомусь не афішують), та ще й на умовах. Щодо нашої потреби у фінансах, то, по-перше, на які проєкти вони потрібні, а по-друге, чому б пріоритет не віддати вітчизняному інвесторові, у якого теж гроші є? Як виглядає, наш уряд кращого варіанту інвестування як у державні облігації під 18 річних запропонувати не може? При цьому реальний сектор економіки не при ділі.
Закон запускає довготривалий процес купівлі-продажу розпайованих земель. Навряд чи це вплине суттєво на саме землекористування такими землями. Альтернативою цьому є розвиток землекористування державними і громадськими землями, а саме - їх ефективна оренда через електронні торги, не заборонена й іноземцям, до речі. Мудре рішення: нехай позмагаються ці два способи землекористування.
Водночас (від цього нікуди не дінешся) ми зачіпаємо тему правонаступництва УРСР. Ми від цього відмовляємося і далі все віддаємо РФ, як одноособовій правонаступниці СРСР? Це тягне за собою важкі наслідки правового, і не тільки, характеру, аж до претензій РФ щодо правонаступництва радянського громадянства, а відтак російського, теперішніми громадянами держави Україна. Видається, що в УІНП ця проблематика ще не розпрацьована остаточно. Отже, застосування Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» не дозволяє розв'язати всю проблематику часів функціонування УРСР та її (не)правонаступництва сучасною державою Україна . Адже ж закон не заперечує досягнень керівників і не керівників підприємств, господарств, установ радянського періоду, хоч багато з них були компартійцями і виконували волю партійних і радянських органів. Будемо сподіватися, що УІНП на досягнутому не зупиниться.
Варто стверджувати про бойову взаємодію союзників, ніж протиставляти їх. Берестейський договір своєю спонукою мав більшовицьку окупацію. Більшовики також змушені були укласти мир великою мірою завдяки успішним військовим діям українсько-німецько-австрійських військ. Совєтську Росію зобов'язано прибратися з України і укласти мир з УНР. Шкода, що цей союз скоро закінчився. Джерело: Історія українського війська, стор.412-420, видавництво "Світ", Львів, 1992.
Це свято в Ірані та тюркських народів збереглося і називається Новруз. Від цього дня день збільшується, тому природно вважати цей день початком нового року. Людство перейшло на нове літочислення за християнською вірою і цього зараз не заперечити. Що ж до святкування дохристиянських свят, то це в нас є, наприклад свято Купала, і буде повертатися, оскільки має глибинну культурницьку і життєсверджуючу сутність - збереження створеної Творцем Природи.
0
