Медична реформа з точки зору експертів: гроші - за пацієнтом

Коштів, передбачених проектом державного бюджету на 2017 рік, достатньо для реформування галузі, якщо забезпечити їхнє ефективне використання. Для цього необхідно крок за кроком реформувати систему охорони здоров’я, оскільки у теперішній системі ефективне використання коштів фактично неможливе. Про це одностайно заявили представники Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров’я України та експерти від громадськості під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

«Роль місцевих громад — щоб ці [медичні] заклади були, щоб вони були у належному стані, щоб там працювали кваліфіковані лікарі і щоб людина фізично могла туди доїхати. А держава купить у них цей пакет гарантованих послуг», — деталізував Павло Ковтонюк. Відтак задача для місцевих органів влади на найближчий час — подбати про стратегічні інвестиції у підпорядковані їм заклади, насамперед — в інфраструктуру та енергоефективність, у розробку електронної системи обліку наданих послуг. «Власне, у проекті держбюджету саме на це я коштів не побачив. Якщо ці кошти могли б бути вивільнені звідкись у процесі запуску реформи, це було б дуже правильно», — зауважив Олександр Ябчанка.

Павло Ковтонюк повідомив, що первинна ланка медицини перейде на принцип «гроші йдуть за пацієнтом» і застосування єдиних клінічних протоколів вже у 2017 році. За словами Олександра Ябчанки, ті з протоколів, які необхідні для запуску «первинки», на сьогодні уже затверджені. На вторинній ланці цей принцип планують запустити у 2018-му, і за три роки перейти на нього у повному обсязі. Що стосується таких флагманів української медицини, як стаціонарні заклади Національної медичної академії наук, їм найкраще надати управлінську й фінансову автономію, а державне фінансування не збільшувати. «Проведений нами аналіз показав, що у 90% таких закладів платна обов’язкова госпіталізація — від 1 до 5 тисяч», — пояснив Сергій Марченко. При цьому державні кошти у їхньому бюджеті складають лише 10%. Тому логічний вихід — перевести їх в іншу організаційно-правову форму, хоч і залишити у державній власності, і дати їм можливість самим вільно розпоряджатися цими коштами.

Оцінити ефективність реформи допоможуть фінансовий аудит, моніторинг того, скільки коштів і на які послуги буде витрачено для конкретного пацієнта та як після нововведень зростатимуть доходи лікарів. Ключові завдання на сьогодні — детально продумати цей механізм оцінки з чіткими індикаторами ефективності та запровадити єдину електронну систему, де здійснюватиметься облік усіх наданих послуг, наголосили урядовці та експерти. Останнє особливо важливе з огляду на проблему «мертвих душ» — пацієнтів, які фіктивно приписані до певного лікаря. «Ми хочемо, щоб «первинка», як тільки ми запровадимо там цей принцип фінансування, одразу перейшла на електронні відносини із бюджетом. Тільки це повністю зніме ці питання», — зазначив Павло Ковтонюк.