Змішування до добра не доводить...
Вінчальний документ мого прадіда Грицька Носенка і прабабці Мар'ї Брязкун. 1910 рік. Чим цікавий? Козакъ Грицько Носенко, онук малоросійського дворянина, узяв "крестянку села Голенки" - дочку обивателя Остапа Брязкуна.
Чи було це порушення станових правил? Так, це було порушення. Але за звичаєвим правом завдяки шлюбу з козаком Мар'я Брязкун переходила у стан малоросійських нобілісів. І ніби ж усе добре?
Ні, не все так добре. Із чотирьох братів Грицька Носенка і двох сестер лише він, найстарший, дозволив собі узяти крестянку - не козачку. Який результат?
Менші брати Василь, Дмитро й Максим Носенки узяли козачок - Марту Козир, Лукеру Андрієнко та Параску Горлач, а їхні сестри - Мар'я і Параска - пішли за козаків, за Андрія Андрієнка та Грицька Ріпу. Усі 5 родин не прийняли комуністів, поклали життя своє і своїх дітей на пряму чи пасивну боротьбу з СССР - хтось загинув у Голодомор, хтось пішов на каторгу, хтось просто саботував усе життя комуністичні порядки.
І лише в родині найстаршого козака Грицька Носенка ДВОЄ синів стали ... комуністами! Це мій дід Петро та його брат Іван Носенко.
Як могли в становій козацькій родині народитися комуністи? А от так, бо родина була не зовсім станова. Мати Мар'я Брязкун хоч і з багатої, але крестянської родини. І хоча крестяни і козаки Голінки жили пліч-о-пліч, храмували, а подекуди й женилися - це давало погані результати. Це було ЗМІШУВАННЯ.
На щастя, мені ще судилося маленьким поспілкуватися з козачкою\некозачкою - прабабцею Мар'єю Брязкун 1892 року народження. Як казала колись Ірина Фаріон, крило її життя торкнулося мого - вдячний Богові!
Але секрети отого 20 століття лежать на дні наших родин. Ходимо по лабіринтах сімейних історій із зав'язаними очима. А саме з того минулого виростаємо ми.
Ростислав МАРТИНЮК
PS Вінчав мого прадіда Грицька Носенка і прабабцю Мар'ю Брязкун 1910 року отець Костянтин Доброгаєв, настоятель Голінської Михайлівської церкви (його підпис на документі). Син цього священика - Леонид Доброгаєв - став героєм Української Революції, одним із багатьох із "петлюрівського села" Голінка. Про Доброгаєва дізнався від Віктор Моренець та Roman Koval, а про його долю на еміграції аж у Франції - від Павло Подобєд. Ну а вінчальний документ - справа Roman Zakharchenko-Ushalieuski.
Усе докупочки. Є про що поміркувати, козаки, козачата і крестяни...
Чи було це порушення станових правил? Так, це було порушення. Але за звичаєвим правом завдяки шлюбу з козаком Мар'я Брязкун переходила у стан малоросійських нобілісів. І ніби ж усе добре?
Ні, не все так добре. Із чотирьох братів Грицька Носенка і двох сестер лише він, найстарший, дозволив собі узяти крестянку - не козачку. Який результат?
Менші брати Василь, Дмитро й Максим Носенки узяли козачок - Марту Козир, Лукеру Андрієнко та Параску Горлач, а їхні сестри - Мар'я і Параска - пішли за козаків, за Андрія Андрієнка та Грицька Ріпу. Усі 5 родин не прийняли комуністів, поклали життя своє і своїх дітей на пряму чи пасивну боротьбу з СССР - хтось загинув у Голодомор, хтось пішов на каторгу, хтось просто саботував усе життя комуністичні порядки.
І лише в родині найстаршого козака Грицька Носенка ДВОЄ синів стали ... комуністами! Це мій дід Петро та його брат Іван Носенко.
Як могли в становій козацькій родині народитися комуністи? А от так, бо родина була не зовсім станова. Мати Мар'я Брязкун хоч і з багатої, але крестянської родини. І хоча крестяни і козаки Голінки жили пліч-о-пліч, храмували, а подекуди й женилися - це давало погані результати. Це було ЗМІШУВАННЯ.
На щастя, мені ще судилося маленьким поспілкуватися з козачкою\некозачкою - прабабцею Мар'єю Брязкун 1892 року народження. Як казала колись Ірина Фаріон, крило її життя торкнулося мого - вдячний Богові!
Але секрети отого 20 століття лежать на дні наших родин. Ходимо по лабіринтах сімейних історій із зав'язаними очима. А саме з того минулого виростаємо ми.
Ростислав МАРТИНЮК
PS Вінчав мого прадіда Грицька Носенка і прабабцю Мар'ю Брязкун 1910 року отець Костянтин Доброгаєв, настоятель Голінської Михайлівської церкви (його підпис на документі). Син цього священика - Леонид Доброгаєв - став героєм Української Революції, одним із багатьох із "петлюрівського села" Голінка. Про Доброгаєва дізнався від Віктор Моренець та Roman Koval, а про його долю на еміграції аж у Франції - від Павло Подобєд. Ну а вінчальний документ - справа Roman Zakharchenko-Ushalieuski.
Усе докупочки. Є про що поміркувати, козаки, козачата і крестяни...
Читайте також |
Коментарі (0) |