Головасік у Голінці
День пам'яти усікновення Глави Іоана Предтечі. По голінському ГОЛОВОСІК. Строгий піст. Цей рік, і минулий, і позаминулий. Хоча цього року цей піст держати якось легше. Війна вона і є війна.
Завдяки старшим людям знаю як мінімум три повчальні чуда, що нагадували голінцям про важливість дотримання правил Святої Церкви - Божих правил.
Одне пов'язано з Андрієнками - знаний козак поїхав косити на свято Іллі Пророка і був убитий блискавкою; друге пов'язано теж із Спасівською стороною - одна козачка взялася шити на Пантелеймона - її розкладене шитво підняв вітер, ганяв по околицях і потім поклав на той самий двір під ноги переляканої трудівниці; третє теж на Спасівській стороні, на одне з Богородичних свят - жіночку попереджали, що не варто займатися городом, бо велике свято - вона не послухала, того ж дня перечепилася об мотузку припятої корови, поламала ключицю й дуже скоро померла.
Отже дві смерті й одна дивна пригода. Смерті сталися через те, що віруючих людей попереджали - не роби, а вони все одно зробили. А третій випадок - по неуважності жінки, то їй просто чудо далося для напоумлення.
У наш час ніби таких чудес нема. Ні страшних, ні дивних. Але це тільки так здається.
Люди вже можуть не знати, що працюють на Гаврила чи Петра-і-Павла, а танцюють на Воздвиження. Навіть не звертають увагу на Неділю й ідуть на город. Але, наприклад, там хтось повісився. Один на Паску в полі у тракторі, бо комуністи виганяли робить без огляду на якісь там церковні свята, а той раз - на Великдень.
Чи є тут зв'язок із цими датами? Вже непрямий. Бо люди ніби відійшли від Церкви і церковних правил, тоді за що їх карати як "угода з Богом" розірвана? Але вона в Голінці не розірвана. І в цьому переконує багато фактів. І один із останніх - Головосік...
Чи можемо перебороти благочестя своїх Предків, які не просто дотримувалися Божих правил, а зробили їх фундаментом свого існування? Ні, допоки стоїть Голінка.
Чи буде хтось строго говіти в Голінці цього дня? Вже не так і важливо. Бо предки постували тут сотні років. І так постували, що й по середах молока не їли - від старого до малого!
А родичка отого убитого блискавкою Андрієнка розказувала як у голодомор була ще малою і прибився їм до хати на Андріївці батюшка. Був голодний і був тоді Великий піст. Батько сказав матері нажарити йому картошки і навіть кинути туди кілька яєць. Так от, це шестирічне дівча, визираючи з печі, НЕ ВІРИЛО що батюшка з'їсть ту картоплю з яйцями, бо ж Великий піст! А він - батюшка.
- А він з'їв! - згадує через 80 років.
І гріха в тому голодній людині не було - хоч батюшка, хоч ні - у таку годину треба передусім нагодувати. І не картошкою тільки, а й усім чим є...
Та як кажуть мораль в иншому: навіть ДИТИНА в Голінці 1930-их знала що таке піст, бо так ПРИВЧИЛИ батьки змалесечку. Привчили своїм ПРИКЛАДОМ. Додержувалися усіх чотирьох довгих постів, щотижневого посту у середу та п'ятницю, одноденних постів у число - на Головосік, на Воздвиження.
Така була Голінка - місце, де жили СТРОГІ християни, а значить - найдобріші у світі люди. Бо строгість Бога - це любов.
Ростислав МАРТИНЮК
Завдяки старшим людям знаю як мінімум три повчальні чуда, що нагадували голінцям про важливість дотримання правил Святої Церкви - Божих правил.
Одне пов'язано з Андрієнками - знаний козак поїхав косити на свято Іллі Пророка і був убитий блискавкою; друге пов'язано теж із Спасівською стороною - одна козачка взялася шити на Пантелеймона - її розкладене шитво підняв вітер, ганяв по околицях і потім поклав на той самий двір під ноги переляканої трудівниці; третє теж на Спасівській стороні, на одне з Богородичних свят - жіночку попереджали, що не варто займатися городом, бо велике свято - вона не послухала, того ж дня перечепилася об мотузку припятої корови, поламала ключицю й дуже скоро померла.
Отже дві смерті й одна дивна пригода. Смерті сталися через те, що віруючих людей попереджали - не роби, а вони все одно зробили. А третій випадок - по неуважності жінки, то їй просто чудо далося для напоумлення.
У наш час ніби таких чудес нема. Ні страшних, ні дивних. Але це тільки так здається.
Люди вже можуть не знати, що працюють на Гаврила чи Петра-і-Павла, а танцюють на Воздвиження. Навіть не звертають увагу на Неділю й ідуть на город. Але, наприклад, там хтось повісився. Один на Паску в полі у тракторі, бо комуністи виганяли робить без огляду на якісь там церковні свята, а той раз - на Великдень.
Чи є тут зв'язок із цими датами? Вже непрямий. Бо люди ніби відійшли від Церкви і церковних правил, тоді за що їх карати як "угода з Богом" розірвана? Але вона в Голінці не розірвана. І в цьому переконує багато фактів. І один із останніх - Головосік...
Чи можемо перебороти благочестя своїх Предків, які не просто дотримувалися Божих правил, а зробили їх фундаментом свого існування? Ні, допоки стоїть Голінка.
Чи буде хтось строго говіти в Голінці цього дня? Вже не так і важливо. Бо предки постували тут сотні років. І так постували, що й по середах молока не їли - від старого до малого!
А родичка отого убитого блискавкою Андрієнка розказувала як у голодомор була ще малою і прибився їм до хати на Андріївці батюшка. Був голодний і був тоді Великий піст. Батько сказав матері нажарити йому картошки і навіть кинути туди кілька яєць. Так от, це шестирічне дівча, визираючи з печі, НЕ ВІРИЛО що батюшка з'їсть ту картоплю з яйцями, бо ж Великий піст! А він - батюшка.
- А він з'їв! - згадує через 80 років.
І гріха в тому голодній людині не було - хоч батюшка, хоч ні - у таку годину треба передусім нагодувати. І не картошкою тільки, а й усім чим є...
Та як кажуть мораль в иншому: навіть ДИТИНА в Голінці 1930-их знала що таке піст, бо так ПРИВЧИЛИ батьки змалесечку. Привчили своїм ПРИКЛАДОМ. Додержувалися усіх чотирьох довгих постів, щотижневого посту у середу та п'ятницю, одноденних постів у число - на Головосік, на Воздвиження.
Така була Голінка - місце, де жили СТРОГІ християни, а значить - найдобріші у світі люди. Бо строгість Бога - це любов.
Ростислав МАРТИНЮК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |