Головна › Новини › Від редактора
«Захистіть у своїй оселі!»
18-Бер-12 1130 5.0 1
"Є в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області село Прокопівка. Сільських мешканців там небагато — близько 50 хатинок з дачниками. Багато років тому воно було передове, але після з’єднання з найближчим селом Бирине життя у Прокоповці почало занепадати. Вщент зруйновані ферми, давно немає школи, клубу. Є лише один магазин. У п’ятницю, суботу та неділю приходить автобус із Шостки, а з районного центру — дуже рідко, хоча згідно з розкладом руху автобусів повинен бути двічі на тиждень — у понеділок та четвер.

Сільська рада — за 5 км у Бириному, там же і ФАП з машиною «швидкої допомоги», на яку щомісяця виділяється 30 л бензину (це на 6 разів вистачить з’їздити у Новгород-Сіверський і назад). Куди витрачається цей бензин — неважко здогадатися, але, щоб доїхати хворому до ЦРЛ, слід заплатити не менш як 100 гривень на бензин працівникам ФАПу.

Роботи у Прокопівці немає. Люди виживають завдяки городам, домашньому господарству. Молоді дуже мало. Місцеві бомжі-бандюги збираються разом і йдуть шукати легкої наживи: грабують будинки, подвір’я. Награбоване під виглядом металу здають до найближчого приймального пункту. Грабувати ходять уночі великою купою. Спочатку залякують поодиноких людей, щоб вони боялися ночувати в рідній хаті й покинули її. А потім — грабують. З боку міліції і сільради — повна бездіяльність. Ніхто з них не хоче захистити просту людину. У селі — безвладдя, хаос.

У мене в цьому селі після смерті бабусі залишилася хата, в якій мешкає моя мама. Місцеві бомжі-бандюги не дають спокою моїй матусі вночі вже тиждень. Зверталися до міліції і в сільраду — без результату, всі відмахуються, ніхто не хоче допомогти, мовляв: «аж усі живі». Де шукати порятунку? Хто покладе цьому край?

Наталія БИКОВА"

Газета — не міліція і не влада. Та ми здійснили перевірку — не просту, а двосторонню.

По-перше, начальник Новгород-Сіверської міліції полковник Василь Пархоменко запевнив, що за заявою скаржниці наряд виїздив у село Прокопівку і встановив: навколо хати нема паркану, а старій жінці, швидше за все, привиділися якісь постаті в білому. Другу перевірку на наше прохання зробив журналіст Борис Домоцький, який зовсім не жалує новгород-сіверську владу, і якби за щось було зачепитися — спуску б не дав. Але й він переконує: звичайні старечі страхи.
Листа до редакції написала донька старої жительки Прокопівки, яка живе у Шостці.

Хай я буду жорстким, але взагалі захист батьків — обов’язок дітей. Нема чого нарікати на владу, державу, Господа Бога, якщо ваші батьки гибіють у холоді серед зими і жахаються, коли вітер лупить віконницею. В українській традиції — доглянути старих батьків. У західній — помістити їх у притулки. А кидати отак серед зими на поталу у вимираючому селі — це не знаю, по-якому…

Прокопівку я знаю по одній унікальній жінці, яка пече смашненні караваї. А ще глядить внучку, батьки якої завіялися у світ. А ще прийняла доживати стару подругу, щоб не так самотньо було. Тому Прокопівка для мене — хороше село. І воно ще оживе. Запевняю вас: процес уже почався. Хай поки що і не в Прокопівці.

Василь ЧЕПУРНИЙ



Теги:Василь Чепурний, Прокопівка, Новгород- Сіверський район, колонка редактора


Читайте також



Коментарі (1)
avatar
1
"Тому Прокопівка для мене — хороше село. І воно ще оживе. Запевняю вас: процес уже почався. Хай поки що і не в Прокопівці."
З ВЕЛИЧЕСНИМ ПОДИВОМ ДІЗНАВСЯ, ЩО "ПРОЦЕС УЖЕ ПОЧАВСЯ" І СЕЛА ОЖИВАЮТЬ. ЧИ НЕ МІГ БИ АВТОР ДЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ СВОЄЇ ТЕЗИ НАВЕСТИ ПРИКЛАДИ ЦЬОГО "ПРОЦЕСУ" НА ЧЕРНІГІВЩИНІ.
avatar