За крок до осені

Сад ще пахне грушами медовими
( Як же серпень ними смакував!)
Місяць гострить срібною підковою
Й так гострющі голки їжакам.
Он як серпень розгойдавсь на гойдалці!
І щоразу ширша в осінь крок.
Щоб хоч якось догодить господарці,
Пнеться в ріст останній огірок.
Вітер спить, до гарбузів притиснувшись,
Йому сняться зорі молоді.
По городу в’ється стежка піснею
Несхололих маминих слідів.
Буде ранок з росами холодними,
Перший промінь блисне мідяком.
Сад ще пахне грушами медовими
Й заблукалим в травах їжаком.

Ммкола БУДЛЯНСЬКИЙ
19.08.2020 р.