Серпень

Забринів на струні павутини
Серпень юним пташиним крилом.
Налилась на захатті калина
Гіркуватим червоним вином.
Із межі полинами запахло,
Джміль на мальві, як мідний п’ятак.
Ластів’яне дитинство з-під даху
На привілля дзвінке виліта.
Баба всілась на призьбі скраєчку,
Вміло лущить квасолю руду.
Рання груша пузата, як глечик,
Бринить стигло бджолою в саду.
Виглядає корову із паші
Дід міцний ще, як вранішній сон,
І сусіду розказує: «Наші
Скоро звільнять страждальний Херсон.
Отоді кавунів наїмося»…
«Дай то Бог», – сусід схвально кива.
День згаса золотий, як колосся,
Росу спрагло чекає трава.
Все дозріло довкола, бентежно,
Хоч у серці тривога і гнів.
Рушником в поле вислалась стежка
Із Петрових цупких батогів.
01.08.2022 р.

Микола БУДЛЯНСЬКИЙ