Нещодавно в Чернігівському обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм зі своєю новою музичною програмою виступив гурт «ДахаБраха». Ті, хто прийшов на концерт, отримав, гадаю, не тільки емоційне задоволення, а й певний психологічно-смаковий заряд. Виконавче мистецтво українського гурту «Даха Браха» критики, а то й просто шанувальники «гуртових» пісень, відносять здебільшого до фестивально-фольклорних напрямків, мотивуючи, перш за все тим, що група використовує відтінки старообрядських мотивів, як при виконанні творів, так і в одягному вбранні. Але, як на мене, таке порівняння — поверхове значення в оцінці артистичної творчості виконавців групи. Слухаючи незвичний спів колективу «Даха Браха», аж ніяк не погоджуюся з такими судженнями. Пісні та музика цього своєрідного колективу набуває більш глибинного і смислового значення. Жіночий голос при виконанні творів підмальовує слухачеві картинку селянського побуту, де на подвір’ї клопочуться господарочки, чекаючи на свого судженого. Співають пташки, рясніють у днині соняшники, повертаючи свої пишно-жовті кружальця вслід за сонцем… І враз — десь вдалечині чути стукіт барабанного бою, який все гучніше вкарбовується у свідомість слухача. У кожного свої асоціації: перед кимось в уяві постає вража сила, яка виринає із-за неокрайого степу, і ось-ось порушить такий мирний і спокійний стан селян. А хтось, слухаючи таку небуденну музику, напевно, змалює в образі чужу сторонку, де, можливо, тужить за своєю дівчиною-українкою козаче, чи то знаходячись у полоні, чи очікує на смертний бій з ворогом…
Пісня і музика змінюється, а разом з тим міняється і картинка того, що відбувається в реальному дійстві — на сцені, ніби перегортаючи сторінку уявного, але не запозиченого утворення… Музична своєрідність синтетично-нереального звучання — ніби миттєвості східних мантр, тільки з національно-особливим колоритом, поглиблюють слухача в ексцентрично-хвильові почуття. І це дійсно так! Світло немов проникає у твоє внутрішнє тіло, збуджуючи свідомість. Мимоволі ти повністю опиняєшся там, де зосередились створені тобою і музикою вигадані персонажі. Ти вже не осмислюєш, як твоя свідомість поволі піддається впливу магнетичного виконання через сценічний спів артистів незвичного жанру.
Самі учасники гурту вважають, що музика постає з душі етносу. А керівник проекту Владислав Троїцький додає, що «ДахаБраха» — гурт оригінальний, і не тільки через чудернацьку і автентичну його сутність. У цій назві звучать і виграють, як самодостатні акорди однієї єдності і «РА» — сонце, і «брама» — ворота, вхід, і «Брахма» — Верховний Бог творення індуїзму (душа-Птаха) і звичайно – «ДАХ» як місце створення самої групи «ДахаБраха».
До складу групи входять: Ніна Гаренецька, Ірина Коваленко, Олена Цибульська, Марко Галаневич. Інструментальний ряд «ДахаБрахи» – гуцульський барабан, джамбе, дарбука, великий барабан, віолончель, дитячі гармошки, австралійське діджеріду, аккордеон, клавішна гармошка, тромбон, всілякі шумові інструменти (вітер, дощ...), індійські табла, бугай, будійський гонг …
Сергій КОРДИК
Нещодавно в Чернігівському обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм зі своєю новою музичною програмою виступив гурт «ДахаБраха». Ті, хто прийшов на концерт, отримав, гадаю, не тільки емоційне задоволення, а й певний психологічно-смаковий заряд. 
