У Михайло- Коцюбинському досі шанують комуніста Пінхуса Вайнера!
З подивом сьогодні дізнався, що у смт Михайло-Коцюбинське ще й досі існує підприємство – правонаступник колишнього колгоспу і в плані діяльності і за назвою, а зветься воно «Приватно-орендне підприємство імені Петра Войкова» (смт Михайло-Коцюбинське, вулиця Шевченка, 50). Уповноважений – Климчук Олексій Леонідлвич (переконанимй комуніст, колишній голова місцевого осередку КПУ).
Та от виникає питання – яким боком Петро Войков причетний до селища, що він такого зробив для містечка? Колись колгосп у селищі, яке ще тоді звалося Козел виник на основі господарства, яке забезпечувало окружний (районний) відділ НКВД. Справедливіше було б і колгосп та його правонаступника ПОП назвати на честь якогось місцевого ката з НКВД? Це при тому, що двоє коцюбинців (Іван Томилко та Володимир Брешинський) віддали життя у війни проти поповзнень совко-раши.
Хто ж такий Петро Войков і чим він гідний дати назву підприємству?
Войков Петр Лазаревич (справжні ПІБ – Пінхус Лазарович Вайнер) – Партійні псевдо — «Петрусь», «Интеллигент», «Белокурый»; народився 13 серпня 1888, Керч, Таврійська губернія, Російська імперія — помер (вбитий) 7-го червня 1927 року , Варшава, Польща) — більшовицький революціонер, радянський полiтичний діяч,один з організаторів і учасник розстрілу царської родини, дипломатичний робітник.
Народився 1-го серпня 1888 року в місті Керч Керч – Єнікальського градоначальництва (Феодосійський повіт) Таврійської губернії в родині майстра металургійного заводу (штейгер) вихідця з малоросійських селян Катеринославської губернії Бахмутського повіту Лисичанської волості, різночинця Лазаря Петровича (Пінхусовича) Войкова (згодом став вчителем математики) і його дружини Олександри Пилипівни (ур. Іванової, 1869—1953). Закінчив Женевський університет. З 1903 року член РСДРП (меншовики). У 1917 — член Єкатеринбурзької ради та Військово Революційного Комітету. У 1918 — комісар постачання Уральської області, один з організаторів вбивства царської родини у липні 1918, брав участь у розстрілі й нищив тіла убитих. У 1919році працював у Наркомпроді, потім у Центросоюзі. З жовтня 1920 року – член колегії Наркомзовнішторгу. З 1924 року — повпред СРСР у Польщі, вбитий білоемігрантом Б. Ковердою у Варшаві 7 червня 1927 року. Похований у некрополі біля Кремлівської стіни (Москва).
Ярослав ВОЛЕРТ
Та от виникає питання – яким боком Петро Войков причетний до селища, що він такого зробив для містечка? Колись колгосп у селищі, яке ще тоді звалося Козел виник на основі господарства, яке забезпечувало окружний (районний) відділ НКВД. Справедливіше було б і колгосп та його правонаступника ПОП назвати на честь якогось місцевого ката з НКВД? Це при тому, що двоє коцюбинців (Іван Томилко та Володимир Брешинський) віддали життя у війни проти поповзнень совко-раши.
Хто ж такий Петро Войков і чим він гідний дати назву підприємству?
Войков Петр Лазаревич (справжні ПІБ – Пінхус Лазарович Вайнер) – Партійні псевдо — «Петрусь», «Интеллигент», «Белокурый»; народився 13 серпня 1888, Керч, Таврійська губернія, Російська імперія — помер (вбитий) 7-го червня 1927 року , Варшава, Польща) — більшовицький революціонер, радянський полiтичний діяч,один з організаторів і учасник розстрілу царської родини, дипломатичний робітник.
Народився 1-го серпня 1888 року в місті Керч Керч – Єнікальського градоначальництва (Феодосійський повіт) Таврійської губернії в родині майстра металургійного заводу (штейгер) вихідця з малоросійських селян Катеринославської губернії Бахмутського повіту Лисичанської волості, різночинця Лазаря Петровича (Пінхусовича) Войкова (згодом став вчителем математики) і його дружини Олександри Пилипівни (ур. Іванової, 1869—1953). Закінчив Женевський університет. З 1903 року член РСДРП (меншовики). У 1917 — член Єкатеринбурзької ради та Військово Революційного Комітету. У 1918 — комісар постачання Уральської області, один з організаторів вбивства царської родини у липні 1918, брав участь у розстрілі й нищив тіла убитих. У 1919році працював у Наркомпроді, потім у Центросоюзі. З жовтня 1920 року – член колегії Наркомзовнішторгу. З 1924 року — повпред СРСР у Польщі, вбитий білоемігрантом Б. Ковердою у Варшаві 7 червня 1927 року. Похований у некрополі біля Кремлівської стіни (Москва).
Ярослав ВОЛЕРТ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |