"У кого було болото - то й дриготить" - Василь Чепурний

Якщо столичне телебачення і друковані видання переповнені різноманітною інформацією про події і трансформації Майдану, то ситуація з регіональними ЗМІ — складніша. Тут усе залежить від приналежності власника до певної партії або тих, що складають більшість у міських та обласних радах. Регіональні журналісти майже в один голос заявляють — читачі і глядачі з області потерпають від дезінформації, зміщених акцентів або повного ігнорування тих подій, якими живе зараз уся країна. Єдиний вихід — Інтернет.

Газета "День" опублікувала огляд ЗМІ, серед якого і позиція Василя Чепурного, заявленого як екс- редактор газети "Сіверщина".День

«ТЕСТ НА ВІДВЕРТІСТЬ»
Василь ЧЕПУРНИЙ, журналіст, екс-редактор газети «Сіверщина»:

— Журналісти під час Майдану показали, хто яким є і на що здатен. Для медійників це стало тестом на відвертість. Скажімо, журналісти комунальних ЗМІ Майдану просто... не помітили. Про що тільки не розповідає газета міської ради "Чернігівські відомості", аби лише не про Майдан. Місце сидіння, помножене на розмір зарплати, визначає відсутність своєї позиції. Така ж картина майже в усіх районних газетах.

Проте мене особисто порадувала проявлена громадянська журналістика. І якщо я, скажімо, критикував Аллу Скорик з ТСН за чорноту сюжетів на її телеканалі (замовлену її начальством, зрештою), то зараз приємно бачити й чути її громадянський голос, коли вона допитується у владців, чому заборонили Євромайдан, але намет московського патріархату стоїть у центрі Чернігова уже восьмий рік.

Оцінок чернігівські ЗМІ уникають, бо всі перебувають у полоні міфу, мовляв, об’єктивна журналістика не може ставати на ту чи іншу позицію. Це результат неправильного стандарту ще з радянської України. З чернігівських ЗМІ правдиво пишуть сайти «Високий Вал» та «Чернігівщина. Події і коментарі». Зате найтиражніша газета «Гарт» (видання обласної влади) показово у першому номері після початку Майдану розмістила ціновий набір мітингаря. Все навколо грошей... Комунальні ж ЗМІ розроджуються закликами проти насильства.

Нових явищ не виникло — у кого було болото в голові, то воно так і дриготить, а хто мав свою думку і не боявся її висловлювати, той і далі це робить. На жаль, останніх катастрофічно мало — особливо в традиційних ЗМІ. Я радію, коли бачу творчі шпильки моїх колег Олега Головатенка, Владислава Савенка, Ігоря Левенка, Павла Пущенка, Сергія Павленка. І шкодую, що газета «Сіверщина», яка завжди була в авангарді українських боїв, зараз просто виходить...

Підготувала Вікторія СИДОРОВА