Святкую в Бахмачі ювілей Хуана Рамона Хіменеса

У маленькому Могері на крайньому півдні Іспанії сьогодні свято — 140 років тому народився найвідоміший їхній земляк Хуан Рамон Хіменес. Лавре... ні — спершу автор славнозвісної книжечки “Платеро і я”, ну а вже потім лавреат нобелівської премії.

Святкую і я у маленькому своєму Бахмачі. Колись бо спробував перекласти цю книжку.

Закликаю й вас — дата ж бо кругла! - долучитися до свята. Ось цією мініатюрою:

Хуан Рамон Хіменес
“Платеро і я”

СТРУМОК

Цей струмок, Платеро, пересохлим руслом якого ось ідемо ми до кінського пасовища, тече в моїй старій вижовклій книзі повз замулену криницю поміж луку з вияскравленими сонцем маками й опалими абрикосами, тече і в моїм пам’ятанні про нього, та вже місцинами віддаленими й, вочевидь, неіснуючими, а тільки гаданими.
Побіля нього, Платеро, дитяча моя уява, вчарована першими відкриттями, яскріла сміхом, мов сонячна кульбабка, коли довідувався я, що струмок Рівнин є тим самим струмком, який перетинає шлях до Сан-Антоніо коло гаю шумливих тополь; що влітку, коли він пересихає, руслом його можна дійти аж сюди; що вирізаний з корку човник, кинутий узимку біля тополь на воду, допливе до гранатів при мості Туги, під яким я ховався, коли гнали биків…
Певно й тобі, Платеро, знана, ота чарівність дитячих фантазій. Все миготить у радісній мінливості, коли бенкетує уява… І находить всевиддя, бачиш і внутрішнє і зовнішнє; в затіні душа переобтяжена буденним, а відкрита сонцю чує вона ґрунт під собою і, ніби квітка, сама проміниться поезією.

Юрко АНАНКО