Стрес, шок, проблемна заборгованість — такі наші банки

Сьогодні, за експертними оцінками, в середньому по банківській системі стресові активи перевищують 20% кредитних портфелів банків, а в банках, які перебувають під тимчасовою адміністрацією, та в націоналізованих банках цей показник значно вищий. Якість багатьох реструктурованих активів також є досить низькою: вони не забезпечують банкам грошових потоків, що плануються.

Власниками кредитних портфелів з найвищою часткою простроченої заборгованості є націоналізовані банки «Київ» (67,8% від кредитного портфелю), «Родовід Банк» (51,3%), «Укргазбанк» (38,5%). В абсолютних величинах, за офіційними даними, обсяг простроченої заборгованості складає в «Укргазбанку» - 4,17, «Родовід Банку» - 2,27, банку «Київ» - 2,52 млрд. грн. У банку «Надра», який перебуває під тимчасовою адміністрацією, він складає 31,21% кредитного портфелю або 6,63 млрд. грн., а в державному «Укрексімбанку» офіційно визнано проблемними кредити на суму 4,37 млрд. грн.. Серед 10 банків з найвищою часткою прострочення сім банків, у яких діяла чи продовжує працювати тимчасова адміністрація. Більшість банків почали розкривати проблемні кредити та формувати під них резерви лише у другому півріччі 2010 року.

Визнаючи високі рівні простроченої заборгованості, банки змушені заморожувати власні ресурси в резервах, в той час як, наприклад, кошти рекапіталізованих банків могли б використовуватися для фінансування державних програм та інноваційних проектів. Вже зараз 16 банків першої та другої груп (не рахуючи рекапіталізовані банки та банк «Надра») сформували резерви на більш ніж 20% свого кредитного портфелю. При цьому Податковий кодекс передбачає зниження норм віднесення резервів на втрати за позиками на витрати у 2011 році – до 30%, а з 2012 року – до 20%, що також означає необхідність скорочення фінансовими закладами рівня резервів у 2011-2012 роках.

За відсутності нарощування обсягів кредитування основним інструментом скорочення резервів для банків на сьогодні є продаж проблемної заборгованості колекторським та факторинговим компаніям. Так, за 2010 рік обсяг продажів банківської проблемної заборгованості перевищив 14 млрд. грн. Активними продавцями виступали банки «Платінум», «Кредо», «Укрсоц», «Правекс», «Індекс», а покупцями – колекторські компанії Ultimo, CredEx, ССG.. Продаж стресових активів банками здійснюється у середньому з дисконтами в розмірі 40-60% за корпоративними забезпеченими кредитами та 90-95% за незабезпеченими споживчими кредитами.

Однак суттєвим недоліком таких інструментів є необхідність врахування банками податкових витрат, які виникають під час продажу кредитів. У залежності від дисконта та суми резерву, сформованого за кредитом, податкові витрати можуть перевищити суму економічної вигоди (виручки), отриманої банком.

Водночас апробованим на зарубіжних фінансових ринках, в тому числі російському, механізмом сприяння формуванню нових точок росту у банківському секторі є переведення стресових активів у незалежне зовнішнє управління із створенням інвестиційних фондів. При цьому виникає можливість відображати інвестиційні сертифікати/акції спеціальних інвестиційних фондів в обліку за регульованою вартістю аж до номінальної вартості активів, які передані в управління, тобто, не проводячи переоцінки.

Спеціалізовані інвестиційні компанії управляють фінансовими стресовими активами, які перебувають у інвестиційних фондах, як самостійно, так і з залученням професійних колекторських, девелоперських та інших компаній на умовах аутсорсинга. Адекватна оцінка активів, які перебувають під управлінням, і висока прозорість корпоративного управління дозволяють залучати до роботи із стресовими активами кошти зовнішніх інвесторів, в тому числі, міжнародних фінансових організацій та транснаціональних інвестиційних груп. До переваг такого рішення належить відсутність необхідності відволікання бюджетних коштів, яке передбачалося під час створення «госпітального банку».

З урахуванням вищевикладеного пропонується:

1. Рекомендувати переведення стресових активів рекапіталізованих державних банків до спеціалізованих інвестиційних фондів під управлінням незалежної професійної КУА (концепція роботи такого фонду на українському борговому ринку, а також пропозиції щодо формування та управління такими фондами розроблені);

2. Створити стимули активізації передачі стресових активів банків, які перебувають під тимчасовими адміністраціями, до зовнішнього управління;

3. Розробити систему нормативних стимулів для відновлення кредитування реального сектору української економіки через звільнення банків від проблемних та непрофільних активів.

Євген ПРОКОПЕНКО,
радник IFC, Проект з подолання наслідків фінансової кризи,
Олександр ГОНЧАРОВ, заступник голови Експертної Ради Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України