"Хтось, тільки не я..."
Якось була свідком, коли людина, яка постійно розказує, що держава дурить людей, що в країні корупція, що ніхто не дотримується загальноприйнятих правил, що все не так і всі не такі — свідомо перетинає подвійну суцільну лінію на дорозі, бо так швидше.
Люди, які найбільше кричать про те, що харчування в садочках для дітей має бути безкоштовним, офіційно не працюють, відповідно про податки вони теж не чули.
Людина, яка розказує, що молодь якась не така, залишає сміття у лісі, парку, бо нашо напрягатись.
Ми можемо багато і всюди розказувати, як ми неправильно живемо, і влада не така, і дороги не такі… Але головне питання забуваємо собі поставити — а ми такі? А що я зробив для того, аби було не так? А скільки я зусиль приклав до того, щоб відбулись зміни у моєму дворі, на моїй вулиці, в громаді, в країні.
Може колись оця дурна позиція «хтось прийде і порядок наведе…», «хтось, тільки не я» — піде в небуття. І тоді будемо більш відповідальні за себе і своє оточення. А може й ні. І це знову ж залежить від нас.
Тетяна РОМАНОВА
Люди, які найбільше кричать про те, що харчування в садочках для дітей має бути безкоштовним, офіційно не працюють, відповідно про податки вони теж не чули.
Людина, яка розказує, що молодь якась не така, залишає сміття у лісі, парку, бо нашо напрягатись.
Ми можемо багато і всюди розказувати, як ми неправильно живемо, і влада не така, і дороги не такі… Але головне питання забуваємо собі поставити — а ми такі? А що я зробив для того, аби було не так? А скільки я зусиль приклав до того, щоб відбулись зміни у моєму дворі, на моїй вулиці, в громаді, в країні.
Може колись оця дурна позиція «хтось прийде і порядок наведе…», «хтось, тільки не я» — піде в небуття. І тоді будемо більш відповідальні за себе і своє оточення. А може й ні. І це знову ж залежить від нас.
Тетяна РОМАНОВА
Читайте також |
Коментарі (0) |