Сорти картоплі і білоруський Бацька

Вуйко Микитович, той, що на прізвисько Під`юпочник, щодня снідає зі свіжим хлібчиком. За будь-якої погоди і політичних прогнозів, він щодня встає вдосвіта, йде на першу Службу до церкви, ставить свічку за свою Василівну і всіх бабів своїх гріховодних, попри неї сущих. А потім чимчикує до крамниці по свіжий хлібчик. Ще теплий, той, що з приватної пекарні, сірий, з хрумкою скоринкою.

От і сьогодні прийшов, зайняв місце в черзі, чекає. А попереду нього - Йосько, білорус, що колись жив тут з Миколаївною, а потім, коли вона його прогнала за пиятику, знайшов собі сябровку і перебрався до Баранович. Тепер ось тут внучка в нього народилась, приїхав на хрестини. Щасливий дідусь. Видно, та білоруска добре хлопа тримає, бо Йосько і оком не веде на придавок з горілкою. І всім розказує, як то в Білорусі жити добре.

- Да, вам би нашого Бацьку!
- Най пан Біг милує, Йоську! - хреститься Микитович. - Ще нам Бацьки бракувало! Ми зі своїми паханами не справляємось.
- Потому шо ви не з расієй, - пояснює Йосько.
- Бо нас пан Біг милував, - знову хреститься Микитович.
- Да шо ви со своїм Богом всьо?
- Та ж бо у нас іншого отця немає і не треба.
- Атсталиє ви! Бацька - сильна рука, яка всіх в кулаку держить. Во-о-от так держить! - Йосько показує стиснутого кулака.
- Най пан Біг милує! - хреститься Микитович. - Як мене, в моєму віці так стиснути, то є два варіанти: я - або всерусь, або дух спущу.
- Вот потому ми і живем харашо!
- Аякже! - кривиться Микитович. - Боїтеся перднути, щоб ще більше не обісратись і, щоб з вас кишки не випустили.
- Да ви посмотріть, що у вас робиться! Да наш Бацька, да при поддєржкє росії тут такий би порядок сдєлав!
- Йоську, дурний тебе піп хрестив! Ми до Великодня самі порядок наведемо скрізь ще й городи засадимо.
- Да нє! Хана вам! Вот Бацька би вам хозяйство поднял.
- Най пан Біг милує! Йоську, в мене хозяйство і так піднімається за кожною спідницею, без вашого Бацьки.
- Да ви глаза то разуйтє!
- Курва мать! - хрестится Микитович. - Йоську, ти в курсі, що на світі Божому є шість тисяч сортів бульби?
- А при чом тут ето?
- Та при тому, що ми самі собі хазяї: яку схочемо - таку і посадимо. А вам до того - зась! У вас планова економіка.
- Нєт! Бацька обіщав, що в нас буде достаток. На Бацьку можна положиться.
- На пана Бога покладись, Йоську. І працюй, і діти хай працюють. Бо все, що ваш Бацька з москалями обіцяв на "голубом глазу", те на тарілці з голубим обідком не з`явиться.
- Главноє вєріть! Ми вєрім. А ви без росії не справитесь.
- У Бога вір, Йоську. І думай своїм білоруським розумом. А українці, хлопе, скажу тобі - то такі люди, що зі всім справляться. І з паханами, і з росією.

Микитович посуває ліктем Йоська, який збирається з мудрими думками і вже до продавчині:
- Славайсу, Олюнько! А яка ж ти файна нині! І зверху - виріз, і спідничка куценька, щоб ноги стирчали - то правильно, то весна. Я б тобі під ту спідничину заглянув...
- Микитовичу, там нічого нового для вас! - усміхається продавчиня.
- Але ж і не старе! Що саме головне! Але ти, доцю, не слухай стоптаного варіята, ти мені дай хлібчика. Отого, зі скоринкою припеченою. Я собі вчора тюльки купив, маю капусту квашену - Ростиславівна робила, та, що в неї цицьки, як головки капусти, зараз напечу барабольки... От, Олюнько, ти знаєш: який дивний світ? В ньому є шість тисяч сортів бульби. Шото людина при помочі Отця Небесного може виростити! А пришелепкуваті й досі вірять у бацьок, які їм очі "Синьоглазкою" замилюють...

Любов БУРАК