Сибір згадує своє українське коріння

В найстарішому сибірському журналі "Сибирские огни" чергова публікація, що стосується далекої, здавалося б, України -- новелістичну добірку подав Віктор Іванів. журналі, природньо, російськомовний, але автор своє українське прізвище подав саме так, як воно пишеться і в Україні: Iванiв Виктор | Ноябрьские полдники (Рассказы).

Ким же є цей автор? Читаємо на сайті того ж таки журналу:"Iванiв Виктор родился в 1977 году в Новосибирске. Окончил Новосибирский государственный университет, кандидат филологических наук. Стихи и проза публиковались в журналах и альманахах «Воздух», «Черновик», «Вавилон» и др., в антологии «Нестоличная литература». Автор книги стихов и двух книг прозы. Шорт-лист премии «Дебют» в номинации «Поэзия» (2002). Шорт-лист премии Андрея Белого в номинации «Проза» (2009). В «Сибирских огнях» публикуется впервые. Живет в Новосибирске".

Ще раніше журнал "Сибирские огни" публікував розповідь про сибірського митрополита Павла Конюшкевича, в якій його українскьі фрази так і подані без перекладу. Варто додати, що цей журнал проводить послідовну лінію на підкреслення різниці між російською і сибірською літературами, на що вже звернула увагу і "Литературная газета".