Шовковиця: і зір відновить, і глистів прожене!

Шовковиця — це ефективний і вітамінний, і кровотворний засіб. У шовковиці менше кислот, але більше, ніж в інших ягодах, цукрів, що легко засвоюються. Недаремно її вважають найсолодшою ягодою наших широт.
Але вабить малих до шовковиці не лише те, що вона для них — немов природна цукерка. Інстинктивно таким чином дитина рятує себе від діатезів, не допускаючи хвороби. Допомагають їй у цьому органічні кислоти, що містяться в шовковиці (яблучна, лимонна, винна, щавлева). Є у цій маленькій ягоді білки, жири, вітаміни, фосфорна кислота, вкрай необхідне нашим дітям для кровотворення залізо. А ще — ягоди та сік із шовковиці допомагають лікувати атрофію зорового нерва.
Настої стиглих ягід застосовують як потогінний засіб у разі застудних захворювань. Сік із ягід зарекомендував себе і як один із найкращих засобів від кашлю. П’ють його і за хронічних закрепів. А розведеним із водою (у співвідношенні 1:3) полощуть горло у разі запальних процесів.
Вичавки ягід, які залишилися після приготування соку, використовують для лікування діабету. Печуть із них, додаючи гречане борошно, хлібці, коржики, готують страви з квасолею. До речі, наші предки робили борошно і з самої сухої ягоди шовковиці, вважаючи його чудовим харчовим продуктом. Зі свіжих ягід варять мармелад, желе, варення, сиропи. Сушать їх на компот.

Деякі лікарі, спираючись на народний досвід, рекомендують хворим на цукровий діабет посипати страви (сир, каші тощо) порошком із висушеного листя шовковиці.
У разі проносів треба застосовувати висушені недозрілі плоди шовковиці, а від закрепів — свіжий сік стиглих плодів.

Листя шовковиці має заспокійливу, протизапальну дію, є жарознижувальним засобом. Особливо показані відвари й настої від головного болю, запаморочень, невралгії, набряків, паралічу рухових нервів.
Часто матусі й бабусі запитують, чим можна вилікувати дитину від такої неприємної хвороби, як глисти-гострики? У цьому випадку теж допоможе шовковиця. Є дуже простий і ефективний засіб, відомий здавна.
Якщо дитина перехворіла на паротит (особливо це стосується хлопчиків), то щоби не відчувати наслідків хвороби усе подальше життя (послаблені імунітет та чоловіча сила), слід інтенсивно використовувати сезон шовковиці: щодня дитина має з’їдати 2-3 склянки ягід, а взимку додавайте сушене листя шовковиці до звичайного чаю і в компоти.

Тож, коли бачите, що діти вже «повистрибували» на гілки шовковиці, ходять із пофарбованими ягодами обличчями, руками і навіть сорочками, не лайте їх. Краще дайте їм відерце чи мисочку — нехай назбирають ягід, щоб усією сім’єю поласувати ними досхочу.

Настій листя шовковиці

10 г свіжого листя шовковиці заливають склянкою окропу і настоюють 4 години. Випити впродовж дня за чотири рази (по чверті склянки, четвертий раз — перед сном).

Ліки від гостриків
Заварити 2-3 подрібнені листочки шовковиці склянкою окропу. Коли охолоне, робити з нього клізмочки і давати пити як чай. Можна обмежитися тільки чаєм.
Настій ягід шовковиці
2 ст. ложки подрібнених ягід заливають склянкою окропу і настоюють 4 години. Вживають по ¼ склянки чотири рази на день перед їдою.

Південна гостя
Масову появу шовковиці в зоні лісостепу справедливо пов’язують із роками середини минулого століття. Саме тоді колгоспам середньої України адміністративно нав’язувалася галузь шовківництва. Яка, по суті, все-таки була далекою від цієї кліматичної зони. Адже для шовковиці “земний рай” — південні регіони. Звідки вона і родом. Та те, що було, те було. В ті часи практикувалося розведення шовкопрядів і в домашніх умовах. Причому це було вигідною справою. За шовкову сировину добре платили на приймальних пунктах. Тож і не дивно, що шовковиці масово садилися у присадибних садах, поряд шляхів, у лісосмугах. Уже не кажучи про те, що кожен колгосп був зобов’язаний утримувати сад шовковиці.

Заразом потрібно сказати, що жителі районів лісостепу належним чином не оцінили дерево. Шовковицю більше звикли споживати свіжою. На зиму її мало хто заготовляє. А дарма! Адже ягода має ряд цілющих властивостей, з неї виходять смачне варення та компоти.

А взагалі, шовковиця — це більш витривалий і більш розповсюджений родич інжиру. Її батьківщина — Передня та Середня Азія. На півдні вона культивується як декоративне та плодове дерево. На Сході шовковицю вважають священним деревом. Під її кроною у дворі ставлять стіл, за яким у спеку збирається вся сім’я. Аксакали полюбляють під шовковицею відпочивати.

Шовковиця розмножується насінням. Є культурні сорти, які розповсюджуються щепленням або паростками від материнського стовбуру. Досить багато культурних сортів можна зустріти в Криму. На півострів дерево потрапило ще в середні віки. Про це свідчать і назви сортів. Наприклад, Костянтинівська (Цареградська) шовковиця. Це дерево зустрічається на південному березі Криму. Часто величезними віковічними екземплярами. Про цей сорт свого часу багато писав Лев Костянтинович Симиренко. За свідченням ученого, Цареградська шовковиця вимоглива до тепла і ґрунту. В умовах Криму її краще прищеплювати на сіянець звичайної білої шовковиці.
Персидська велика біла шовковиця зустрічається доволі рідко. Проте не тільки на південному березі Криму. До речі, у дикому вигляді біла шовковиця невідома. Культивували її під час вищезгаданого колгоспного періоду, в основному, у степових та лісостепових районах.

Її визнає наука

У науковій медицині ягоди використовують при гіпохромній анемії, яка пов’язана з гастритом зі зниженою кислотністю шлункового соку. Корисна шовковиця при шлунково-кишкових захворюваннях (ентероколіти, дизентерія, дисбактеріоз) і хворобах жовчовивідних шляхів.
Офіційна медицина має досвід лікування великою кількістю свіжих плодів хворих на міокардіострофією та порок серця. Після курсу лікування у хворих зменшувався біль, покращувалася робота серця, зменшувалася задишка, відновлювалася працездатність.

Сік і настій (або компот) використовуються як відхаркувальний та сечогінний засіб. Сік — також ефективний засіб для лікування виразок у ротовій порожнині та горлі. Настій листя шовковиці в народній медицині використовують при гіпертонії, запалювальних процесах, кашлі.

У китайській народній медицині відвар коренів шовковиці вживають при нирковій недостатності та імпотенції. Щодо останньої проблеми, через століття передається рецептура приготування шовковиці з медом для лікування чоловічих “страждань”. Ось цей рецепт:
Кілограм свіжої або півкілограма сухої ягоди (чорної або білої — немає значення) слід прокип’ятити у півлітра води протягом 30 хвилин. Настій злити в інший посуд, додати нової води і знову кип’ятити 30 хвилин. Далі злити воду, масу покласти у воду першого кипіння, перетерти, аби вона стала в’язкою, додати 300 г меду. Довести до кипіння. Охолодити. Скласти в скляний посуд. Вживати по чайній ложці 2 рази на день через годину після їди. Після 45 років корисно приймати як чоловікам, так і жінкам. В останніх клімакс пройде м’яко, без тривог і хвилювань.
І останнє, що стосується чоловічої статі. Якщо хлопчик у дитинстві перехворів паротитом (“свинкою”), скарлатиною, то йому обов’язково слід споживати шовковицю. Названі дитячі хвороби навіть при доброму лікуванні залишають свій слід у статевій сфері. Для дівчаток ці дитячі інфекції проходять безслідно.

При легких формах цукрового діабету страви перед їдою корисно посипати порошком із листя шовковиці.
Отже, як бачимо, шовковиця — цінна лікарська рослина. Заразом вона — відмінна сировина для приготування варення, компотів, сиропів, повидла і т.п. Ось кілька кулінарних рецептів.

Компот
Для приготування компоту підходять крупноплідні культурні сорти шовковиці білого або чорного кольору з великим вмістом цукру. Свіжі здорові ягоди сортують, вилучають сторонні домішки, зрізають ножицями половину плодоніжки. Старанно промивають у друшляку або ситі до повного видалення бруду. Дають стекти воді. Приготовлену шовковицю щільно складають у банки і заливають цукровим сиропом: білу 20-30-відсоткової концентрації, чорну — 40-45 відсоткової.

Наповнені банки місткістю 0,5 л ставлять у посуд для стерилізації з початковою температурою 40-50°С, пастеризують при температурі 85-90°С 20 хвилин або стерилізують 10 хвилин при температурі 100°С.
На півлітрову банку витрачають 300 г плодів і 200 г сиропу.

Варення
Спосіб 1. Заливають сиропом плоди і витримують 3-4 години. Відкидають на сито або друшляк, а сироп уварюють до температури кипіння. У готовий сироп опускають відкинуті плоди і варять на сильному вогні до готовності. На 1 кг ягід беруть 1,5 кг цукру для чорної і 1,2 кг для білої шовковиці.
Спосіб 2. Шовковицю пересипають цукром і, витримавши 6-8 годин, проварюють на слабкому вогні 5-8 хвилин. Після цього знову залишають на 5-6 годин. А потім знову проварюють 5-10 хвилин. Так роблять до повної готовності варення.
Насамкінець треба додати 2-3 г лимонної кислоти на 1 кг шовковиці.

Екстракт із білої шовковиці (бекмес)

Білу шовковицю крупноплідних сортів сортують, вилучають листя, що присохли, і недорозвинені ягоди, старанно промивають, перекладають у мішок з полотна і пресують.
Можна отримати сік й іншим способом: на 10 кг шовковиці додають 1 л води, доводять до кипіння і пресують на виноградних пресах у полотняному мішку під вантажем. Отриманий сік фільтрують і на повільному вогні уварюють до зменшення його в об’ємі у 3-3,5 разу. При уварюванні сік потрібно періодично перемішувати і знімати з нього пінку, не допускаючи пригорання. Готовність легко визначити по пінці: якщо піноутворення іде в центрі посуду і крупними бульбашками, значить, бекмес готовий.
Готовий бекмес має світло-коричневий колір і смак солодкої зрілої шовковиці.
Фасують продукт холодним і без герметизації.
Споживають бекмес із вершковим маслом у суміші з дрібно потовченими грецькими горіхами або просто з хлібом.

Шовковиця в цукровому сиропі

Для таких консервів можна брати ягоди будь-якого кольору або суміш сортів різного забарвлення. Зрілі плоди промивають холодною водою, дають їй стекти, а потім плоди розкладають в один шар на клейонку для обсушування. У процесі сушіння ягоди періодично перемішують, щоб вони обсохли.
Висушену шовковицю пропускають через м’ясорубку. Варять цукровий сироп із розрахунку 1,2 кг цукру і 300 г води на 1 кг подрібнених плодів.
Подрібнену шовковицю заливають киплячим сиропом, добре розмішують і гарячою фасують у стерильні гарячі банки, наповнюючи їх до країв.
Наповнені банки накривають попередньо заготовленими кружками з пергаментного паперу, змоченими у спирті (діаметр кружка повинен бути однаковим із зовнішнім діаметром банки). Зверху паперових кружків банки накривають лакованими металевими кришками і закочують. Закриті банки тримають до охолодження при кімнатній температурі, потім переносять у прохолодне місце.

Повидло

Ягоди промити, розім’яти. Отримане пюре проварити, зняти з вогню, засипати цукром, розмішати і, помішуючи, залишити до його повного розчинення. Потім варити до загустіння.
На 1 кг пюре – 1 кг цукру.
Желе із шовковиці
1 склянка ягід, ½ склянки цукру, 2 чайні ложки желатину, 3 склянки води, сік лимона.
Зрілі плоди промити, очистити від плодоніжок, перетерти через сито. У киплячу воду влити желатин, розпущений у холодній воді, додати перетерту масу ягід, цукор і, помішуючи, довести до кипіння. Зняти з вогню, влити сік лимона, перемішати.

Напій із шовковиці з молоком
Зрілі плоди промити, очистити від плодоніжок, перетерти через сито. Пюре перемішати із закип’яченим охолодженим молоком, цукром, збити, остудити.